ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.03.2025Справа № 910/1058/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Фізичної особи-підприємця Гапонова Андрія В'ячеславовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
до Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11; ідентифікаційний код: 23311317)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код: 14360506)
про стягнення 6845,04 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
29.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Гапонова Андрія В'ячеславовича з вимогами до Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України про визнання незаконними та такими, що суперечать умовам Договору №146-24 від 10.06.2024 дії відповідача щодо пред'явлення вимоги вих. №06.1/668-25 від 16.01.2025 до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про стягнення коштів за банківською гарантією №3375-24 від 05.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем було незаконно та у супереч умовам Договору №146-24 від 10.06.2024 пред'явлено вимоги вих. №06.1/668-25 від 16.01.2025 до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про стягнення коштів за банківською гарантією №3375-24 від 05.06.2024.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд заборонити Акціонерному товариству «Банк Альянс» виконувати гарантійні зобов'язання за банківською гарантією №3375-24 від 05.06.2024 на суму 6845,04 грн до моменту вирішення спору по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №910/1058/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 відкрито провадження у справі №910/1058/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Банк Альянс»; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
14.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що він правомірно звернувся до банку з вимогою сплатити за банківською гарантією, оскільки позивач прострочив поставку товару за Договором №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, а деякий товар взагалі не було поставлено.
24.02.2025 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
24.02.2025 позивачем подано заяву про зміну предмета позову, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6845,04 грн
Звертаючись з даним позовом до суду (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), позивач вказує на те, що ним не було допущено прострочення поставки товару відповідно до актів №1723 від 22.07.2024 та №177 від 02.09.2024. Крім того, як вказує позивач, зобов'язання з поставки шин для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R17 у кількості 16 штук припинилось у зв'язку з неможливістю виконання. Отже, як вказує позивач, він виконав свої зобов'язання за Договором №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, а тому на підстав ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти у сумі 6845,04 грн. Крім того, відповідно до умов Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 документами, які підтверджують вимоги покупця та надають право покупцю вимагати платіж (суму гарантії) є 1) рішення суду, яке набрало законної сили та яке підтверджує порушення постачальником строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України, або умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України, або своїх зобов'язань, передбачених договором, або інших умов договору та чинного законодавства України щодо виконання умов договору; 2) відповідь на претензію покупця, яка задоволена постачальником та підтверджує порушення постачальником строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України, або умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України, або своїх зобов'язань, передбачених договором, або інших умов договору та чинного законодавства України щодо виконання умов договору. Тоді як таких документів, відповідачем до банку не надавалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі №916/1988/20.
Слід зазначити, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19.
Зважаючи на вище викладене, суд приймає подану позивачем заяву як заяву про зміну предмета позову та розглядає спір у даній справі як спір про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 6845,04 грн.
06.03.2025 відповідачем подані додаткові письмові пояснення з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну предмета позову, які суд долучив до матеріалів справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.06.2024 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Гапоновим Андрієм В'ячеславовичем (постачальник) укладено Договорі №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2024 році поставити товароодержувачу автомобільні шини, код ДК 021:2015-34350000-5 «Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності», кількість, ціна, інформація, асортимент щодо товару та технічної документації до нього, наведені в Специфікації, яка є Додатком №1 та Технічному опису, який є Додатком №2 до цього Договору (далі Товар), а покупець - прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 загальна вартість за договором становить 684504,00 грн.
Згідно з п. 4.1 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 покупець здійснює оплату за товар в безготівковій формі за фактом його постачання. Датою здійснення будь-яких платежів покупцем за цим договором є дата списання відповідних коштів з розрахункового рахунку покупця.
Відповідно до п. 4.2 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 розрахунки за товар здійснюються впродовж 30 (тридцяти) днів з дати поставки (передачі) товару товароодержувачу та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. У разі, якщо поставка здійснена лише частково (видаткова накладна підписана лише на частину товару, зазначеного у специфікації (Додаток № І), оплата здійснюється пропорційно за фактично поставлену кількість товару. Оплата здійснюється відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України.
Згідно з п. 5.1 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 строк поставки визначається у графіку постачання (Додаток №4), що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 5.7 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 до кожної партії товару, що постачається, постачальник обов'язково надає покупцю видаткові накладні (не менше двох примірників) до моменту здійснення поставки товару, підписані уповноваженою особою (уповноваженими особами) постачальника.
Відповідно до п. 5.8 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 уповноваженою особою (уповноваженими особами) постачальника складається акт приймання-передавання товару (далі - акт або акт приймання-передавання товару) (Додаток №3) до цього договору у трьох примірниках (перший - товароодержувачу, другий - покупцю, третій - постачальнику) та надається товароодержувачу разом з товаром та документами, визначеними п. 5.4. цього договору. Після підтвердження товароодержувачем отримання поставленого товару шляхом підписання трьох примірників акту приймання-передавання товару, акти (три примірники) постачальником надаються товароодержувачу.
Відповідно до п. 11.1 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 цей договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2024. Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов'язання за договором.
У п. 11.3 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 сторони погодили, що покупець має право односторонньої відмови від цього договору у разі: - порушення постачальником строків постачання товару; - поставки товару неналежної якості; - відсутності фінансування; - інших випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України. У цьому разі договір вважається припиненим на 10 (десятий) робочий день з моменту направлення покупцем постачальнику письмового повідомлення (рекомендованим листом з повідомленням) про дострокове припинення цього договору.
Усі зміни і доповнення до договору оформлюються додатковими угодами, які підписуються (сторонами і мають однакову юридичну силу (п. 21.1 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024).
Відповідно до п. 12.13 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 договір укладається на підставі постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послу і для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) та на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ зі змінами.
У Додатку №1 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 (Специфікація) сторони погодили найменування товару, його кількість, ціну та вартість.
У Додатку №2 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 (Технічний опис на закупівлю автомобільних шин) сторони визначили наступні характеристики - шини для автомобільної техніки літні типорозміром 275/70 R17 повинні мати індекс навантаження не нижче 115Т.
У Додатку №4 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 (Графік постачання) сторони погодили, що весь товар постачається у червні 2024 року.
14.06.2024 між сторонами було укладено Додаткову угоду №01-24 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, в якій сторони дійшли згоди доповнити договір умовами про його забезпечення виконання. Зокрема, сторони погодили, що постачальник для забезпечення виконання договору надає покупцю на дату укладення цієї додаткової угоди банківську гарантію у розмірі 1 (один) відсоток від ціни цього договору, що складає 6845,04 грн.
У банківській гарантії, яка надається банком-гарантом, визначаються наступні умови, за яких покупцю надається право вимагати платіж (суму гарантії): 1) за порушення покупцем строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України; 2) за порушення постачальником умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України; 3) за порушення постачальником своїх зобов'язань, передбачених договором; 4) за порушення постачальником інших умов договору та чинного законодавства України.
Документами, які підтверджують вимоги покупця та надають право покупцю вимагати платіж (суму гарантії) є:
- рішення суду, яке набрало законної сили та яке підтверджує порушення постачальником строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України, або умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України, або своїх зобов'язань, передбачених договором, або інших умов договору та чинного законодавства України щодо виконання умов договору;
- відповідь на претензію покупця, яка задоволена постачальником та підтверджує порушення постачальником строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України, або умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України, або своїх зобов'язань, передбачених договором, або інших умов договору та чинного законодавства України щодо виконання умов договору.
Покупець повертає постачальнику забезпечення виконання договору (банківську гарантію), у таких випадках: 1) після повного виконання постачальником умов договору; 2) за рішенням суду, яке набрало законної сили та підтверджує, що результати процедури закупівлі є недійсними або договір є нікчемним; 3) у випадках, передбачених ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі»; 4) в інших випадках передбачених законодавством України.
05.06.2024 Акціонерним товариством «Банк Альянс» видано Банківську гарантію №3375-24, якою банк взяв на себе безвідкличні зобов'язання виплатити будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що складає 6845,04 гри. (шість тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 04 копійки), код валюти - 980, протягом п'яти банківських днів після дня отримання оригіналу належно оформленої письмової вимоги (далі у тексті - «Вимога»), яка буде містити твердження, що принципал частково або повністю не виконав своїх зобов'язань за договором, із зазначенням суті невиконаних принципалом зобов'язань та суми, яку бенефіціар вимагає сплатити.
Забезпечення виконання Договору повертається: - після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю; - за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; - у випадках, передбачених статтею 43 Закону; - згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів, з дня настання зазначених обставин.
Ця Гарантія є чинною з дати її видачі. Гарантія діє до « 01» лютого 2025 року.
15.07.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду №02-24 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, в якій сторони дійшли згоди замінити товар на аналогічний, а саме: шини для автомобільної техніки літні SunFull Mont-Pro AT786 275/70 R18 125/122R замінити на шини для автомобільної техніки літні Powertrac Power Lander A/T 275/70 R18 125/122S у кількості 24 штук.
Листом вих. №100/15 від 30.07.2024 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Inter cars Ukraine, яке є офіційним представником торгової марки шин Kumho, та просив підтвердити, чи існують шини з наступними технічними характеристиками 275/70R17 Road Venture AT52, KUMHO 115T, а саме з індексом навантаження та індексом швидкості 115Т.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію листа (вих. №15/08/24 від 30.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Inter cars Ukraine», в якому офіційний представник торгової марки шин Kumho повідомляє, що шини з наступними технічними характеристиками 275/70R17 Road Venture AT52, KUMHO 115T, а саме з індексом навантаження та індексом швидкості 115Т не виробляються, виробляються шини тільки з індексом навантаження та індексом швидкості 121/118R (275/70R 17 Road Venture AT52, Kumho 121/118R).
Позивач звернувся до відповідача із листом щодо укладення додаткової угоди (вих. №27/06/02 від 27.06.2024), в якому повідомив, що на ринку України відсутні шини для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R17, та запропонував поставити відповідачу шини для автомобільної техніки літні Powertrac Power Lander A/T 275/70 R18 125/122S.
19.08.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду №03-24 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, в якій сторони дійшли згоди замінити товар на аналогічний, а саме: шини для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R замінити на шини для автомобільної техніки літні Grenlander Maga A/T Two 245/75 R17 121/118S у кількості 4 штук.
Отже, з урахуванням укладених додаткових угод про зміну товару кінцева Специфікація виглядає наступним чином:
№ТоварКод ДК 021:2015Країна походження товаруОдиниціКількістьЦіна за одиницю товару, грнСума, грн
1Шини для автомобільної техніки літні HABILEAD PRACTICALMAX RS01 215/75 R16 116/114T34350000-5Китайшт523462,00180024,00
2Шини для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R34350000-5Китайшт365597,00201492,00
3Шини для автомобільної техніки літні Grenlander Maga A/T Two 245/75 R17 121/118S34350000-5Китайшт45597,0022388,00
4Шини для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R1734350000-5Китайшт167963,00127408,00
5Шини для автомобільної техніки літні Powertrac Power Lander A/T 275/70 R18 125/122S34350000-5Китайшт246383,00153192,00
Разом684504,00
Строк поставки не змінювався - у Додатку №4 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 (Графік постачання) сторони погодили, що весь товар постачається у червні 2024 року.
Як пояснив позивач у позовній заяві, що не заперечувалось відповідачем у відзиві на позовну заяву, 17.06.2024 позивач поставив відповідачу шини для автомобільної техніки літні HABILEAD PRACTICALMAX RS01 215/75 R16 116/114T у кількості 52 штук та шини для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R у кількості 24 штук.
Крім того, 27.06.2024 позивач поставив відповідачу шини для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R у кількості 12 штук.
Актом №1723 приймання-передачі товарів від 22.07.2024 підтверджується постачання позивачем на користь відповідача товару - шини для автомобільної техніки літні Powertrac Power Lander A/T 275/70 R18 125/122S у кількості 24 штук вартістю 153192,00 грн.
Актом №177 приймання-передачі товарів від 02.09.2024 підтверджується постачання позивачем на користь відповідача товару - шини для автомобільної техніки літні Grenlander Maga A/T Two 245/75 R17 121/118S у кількості 4 штук вартістю 22388,00 грн.
Отже, позивачем було прострочено поставку товару відповідно до актів №1723 від 22.07.2024 та №177 від 02.09.2024.
При цьому, матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем шин для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R17 у кількості 16 штук.
Листами від 13.09.2024 та від 24.09.2024 позивач просив відповідача укласти додаткові угоди про розірвання Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 у зв'язку з тим, що позивач не має можливості його виконати в частині поставки шин для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав позивачу лист (вих. №06.1/8596-24 від 05.12.2024) про одностороннє розірвання Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, який мотивований тим, що станом на 04.12.2024 позивач прострочив постачання товару на суму 127408,00 грн - 16 штук шин.
При цьому, відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Банк Альянс» із вимогою про сплату суми банківської гарантії (вих. №06.1/668-25 від 16.01.2025), яка мотивована тим, що позивач (принципал) прострочив поставку товару за Договором №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, і взагалі не виконав обов'язку з поставки товару 16 шин.
13.02.2025 позивач направив грошові кошти у сумі 6845,04 грн на свій спеціальний рахунок, який відкритий в Акціонерному товаристві «Банк Альянс», і банк списав вказані грошові кошти на виконання вимоги бенефіціара.
Звертаючись з даним позовом до суду (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), позивач вказує на те, що ним не було допущено прострочення поставки товару відповідно до актів №1723 від 22.07.2024 та №177 від 02.09.2024. Крім того, як вказує позивач, зобов'язання з поставки шин для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R17 у кількості 16 штук припинилось у зв'язку з неможливістю виконання. Отже, як вказує позивач, він виконав свої зобов'язання за Договором №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, а тому на підстав ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти у сумі 6845,04 грн. Крім того, відповідно до умов Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 документами, які підтверджують вимоги покупця та надають право покупцю вимагати платіж (суму гарантії) є 1) рішення суду, яке набрало законної сили та яке підтверджує порушення постачальником строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України, або умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України, або своїх зобов'язань, передбачених договором, або інших умов договору та чинного законодавства України щодо виконання умов договору; 2) відповідь на претензію покупця, яка задоволена постачальником та підтверджує порушення постачальником строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України, або умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України, або своїх зобов'язань, передбачених договором, або інших умов договору та чинного законодавства України щодо виконання умов договору. Тоді як таких документів, відповідачем до банку не надавалось.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що він правомірно звернувся до банку з вимогою сплатити за банківською гарантією, оскільки позивач прострочив поставку товару за Договором №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, а деякий товар взагалі не було поставлено.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Як встановлено судом, з урахуванням укладених додаткових угод про зміну товару кінцева Специфікація до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 виглядає наступним чином:
№ТоварКод ДК 021:2015Країна походження товаруОдиниціКількістьЦіна за одиницю товару, грнСума, грн
1Шини для автомобільної техніки літні HABILEAD PRACTICALMAX RS01 215/75 R16 116/114T34350000-5Китайшт523462,00180024,00
2Шини для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R34350000-5Китайшт365597,00201492,00
3Шини для автомобільної техніки літні Grenlander Maga A/T Two 245/75 R17 121/118S34350000-5Китайшт45597,0022388,00
4Шини для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R1734350000-5Китайшт167963,00127408,00
5Шини для автомобільної техніки літні Powertrac Power Lander A/T 275/70 R18 125/122S34350000-5Китайшт246383,00153192,00
Разом684504,00
Строк поставки не змінювався - у Додатку №4 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 (Графік постачання) сторони погодили, що весь товар постачається у червні 2024 року.
Пори цьому, суд відхиляє доводи позивача, що строку поставки за додатковими угодами не було погоджено, а отже позивач повинен був поставити товар на умовах ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України - протягом 7-ми днів від дня пред'явлення вимоги; а оскільки вимога відповідачем не пред'являлась, то позивачем не було прострочено поставку товару відповідно до актів №1723 від 22.07.2024 та №177 від 02.09.2024.
Суд зазначає, що додаткові угоди містять умову, що всі інші умови договору залишаються без змін, а отже, строк поставки, встановлений у Додатку №4, який є невід'ємною частиною договору, не змінювався, що свідчить, що весь товар (шини) позивач повинен був поставити до кінця червня 2024 року.
Як встановлено судом, 17.06.2024 позивач поставив відповідачу шини для автомобільної техніки літні HABILEAD PRACTICALMAX RS01 215/75 R16 116/114T у кількості 52 штук та шини для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R у кількості 24 штук.
Крім того, 27.06.2024 позивач поставив відповідачу шини для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R у кількості 12 штук.
Актом №1723 приймання-передачі товарів від 22.07.2024 підтверджується постачання позивачем на користь відповідача товару - шини для автомобільної техніки літні Powertrac Power Lander A/T 275/70 R18 125/122S у кількості 24 штук вартістю 153192,00 грн.
Актом №177 приймання-передачі товарів від 02.09.2024 підтверджується постачання позивачем на користь відповідача товару - шини для автомобільної техніки літні Grenlander Maga A/T Two 245/75 R17 121/118S у кількості 4 штук вартістю 22388,00 грн.
Отже, позивачем було прострочено поставку товару відповідно до актів №1723 від 22.07.2024 та №177 від 02.09.2024.
При цьому, матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем шин для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R17 у кількості 16 штук.
Як встановлено судом, листом вих. №100/15 від 30.07.2024 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Inter cars Ukraine, яке є офіційним представником торгової марки шин Kumho, та просив підтвердити, чи існують шини з наступними технічними характеристиками 275/70R17 Road Venture AT52, KUMHO 115T, а саме з індексом навантаження та індексом швидкості 115Т.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію листа (вих. №15/08/24 від 30.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Inter cars Ukraine», в якому офіційний представник торгової марки шин Kumho повідомляє, що шини з наступними технічними характеристиками 275/70R17 Road Venture AT52, KUMHO 115T, а саме з індексом навантаження та індексом швидкості 115Т не виробляються, виробляються шини тільки з індексом навантаження та індексом швидкості 121/118R (275/70R 17 Road Venture AT52, Kumho 121/118R).
Позивач звернувся до відповідача із листом щодо укладення додаткової угоди (вих. №27/06/02 від 27.06.2024), в якому повідомив, що на ринку України відсутні шини для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R17, та запропонував поставити відповідачу шини для автомобільної техніки літні Powertrac Power Lander A/T 275/70 R18 125/122S.
19.08.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду №03-24 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, в якій сторони дійшли згоди замінити товар на аналогічний, а саме: шини для автомобільної техніки літні HABILEAD RS23 245/75R17 121/118R замінити на шини для автомобільної техніки літні Grenlander Maga A/T Two 245/75 R17 121/118S у кількості 4 штук.
Доказів погодження між сторонами заміни шин для автомобільної техніки літні Road Venture AT52, Kumho 275/70R17 у кількості 16 одиниць на інший товар матеріали справи не містять.
Статтею 607 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов'язання.
Ця стаття, як і інші правила, що стосуються неможливості виконання, не може поширюватися на неможливість виконання, яка існує в момент укладення договору, оскільки в такому випадку підлягають застосуванню правила про недійсність правочину, вчиненого під впливом помилки.
Отже, посилання позивача на норми ст. 607 Цивільного кодексу України є помилковими, оскільки обставини, що вказують на неможливість виконання умов договору в частині поставки шин для автомобільної техніки літніх Road Venture AT52, Kumho 275/70R17, існували ще на момент укладення вказаного договору (офіційний представник повідомив, що такі шини не виробляються взагалі).
Суд зазначає, що частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому правовідносини, які виникли на підставі Банківської Гарантії, підпадають під правове регулювання норм §4 глави 49 Цивільного кодексу України та глави 22 Господарського кодексу України, а також Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №639 (далі - Положення), Уніфікованих правил міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною першою статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (частина третя статті 200 Господарського кодексу України).
Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов'язку перед беніфіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов'язання тільки для гаранта. Такий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №904/1156/19.
Згідно із статтею 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Так, у пункті 9 частини третьої розділу I Положення визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
При цьому відповідно до пункту 2 глави 4 розділу II Положення одержана вимога/повідомлення Бенефіціара або банку Бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти Бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком - гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Отже, забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов'язання, незалежне від зобов'язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов'язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов'язання виконанням, гарант не вправі.
У постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов'язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.
Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 Цивільного кодексу України), слугує меті ідентифікації порушення зобов'язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов'язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв'язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.
Отже, кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов'язанням, так і за незалежною від цього зобов'язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов'язанням, то, пред'явивши вимогу гаранту, отримає виконання.
Статтею 564 Цивільного кодексу України передбачено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Відповідно до частини першої статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Такі самі умови вказані сторонами у Додатковій угоді №01-24 до Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, в якій сторони дійшли згоди, що покупець повертає постачальнику забезпечення виконання договору (банківську гарантію), у таких випадках: 1) після повного виконання постачальником умов договору; 2) за рішенням суду, яке набрало законної сили та підтверджує, що результати процедури закупівлі є недійсними або договір є нікчемним; 3) у випадках, передбачених ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі»; 4) в інших випадках передбачених законодавством України.
У постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №910/12114/23 викладено правову позицію про те, що до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України «Про публічні закупівлі», відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19, від 14.01.2019 року у справі №910/3777/18.
Отже, підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, а не певне порушення строків його виконання.
Однак, у даній справі позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами виконання у повному обсязі ним умов Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024; так само посилання позивача на норми ст. 607 Цивільного кодексу України визнані судом необгрунтованими.
За наведених обставин суд відхиляє посилання позивача на ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» як на підставу позову.
Втім, судом встановлено, що відповідно до п. 13.3 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 (в редакції Додаткової угоди №01-24 від 14.06.2024) у банківській гарантії, яка надається банком-гарантом, визначаються наступні умови, за яких покупцю надається право вимагати платіж (суму гарантії): 1) за порушення покупцем строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України; 2) за порушення постачальником умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України; 3) за порушення постачальником своїх зобов'язань, передбачених договором; 4) за порушення постачальником інших умов договору та чинного законодавства України.
Документами, які підтверджують вимоги покупця та надають право покупцю вимагати платіж (суму гарантії) є:
1) рішення суду, яке набрало законної сили та яке підтверджує порушення постачальником строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України, або умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України, або своїх зобов'язань, передбачених договором, або інших умов договору та чинного законодавства України щодо виконання умов договору;
2) відповідь на претензію покупця, яка задоволена постачальником та підтверджує порушення постачальником строків виконання зобов'язання, передбаченого договором або чинним законодавством України, або умов зобов'язання щодо якості (комплектності) робіт (товарів або послуг), передбаченого договором або чинним законодавством України, або своїх зобов'язань, передбачених договором, або інших умов договору та чинного законодавства України щодо виконання умов договору.
У п. 13.4 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 (в редакції Додаткової угоди №01-24 від 14.06.2024) визначено, що у разі порушення підрядником зобов'язання, забезпеченого банківською гарантією, банк-гарант зобов'язаний сплатити покупцю грошову суму відповідно до умов банківської гарантії. Вимога покупця до банку-гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним банківської гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в банківській гарантії (визначені п. 13.3. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач разом з вимогою про сплату суми банківської гарантії за Договором №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 подав банку: 1) копію вказаного договору, 2) копію актів приймання-передачі товарів, 3) копію листа відповідача про одностороннє розірвання договору, 4) копію витягу з наказу Голови Державної прикордонної служби України.
Матеріали справи не містять доказів подання відповідачем до банку разом із вимогою тих документів, які є обовязковими та які відповідно до п. 13.3 Договору №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024 (в редакції Додаткової угоди №01-24 від 14.06.2024) виключно підтверджують виникнення у бенефіціара права вимагати гарантійний платіж.
Суд зазначає, що правовідносини між банком та бенефіціаром регулюються банківською гарантією, тоді як правовідносини між бенефіціаром та принципалом регулюються Договором №146-24 про закупівлю автомобільних шин літніх від 10.06.2024, а тому недотримання бенефіціаром умов п. 13.3 договору не надає відповідачу права задовольнити свої вимоги за рахунок коштів позивача.
Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гапонова Андрія В'ячеславовича та стягнути з Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України грошові кошти у розмірі 6845,04 грн.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11; ідентифікаційний код: 23311317) на користь Фізичної особи-підприємця Гапонова Андрія В'ячеславовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 6845 (шість тисяч вісімсот сорок п'ять) грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак