ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
27.03.2025Справа № 910/10832/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/10832/24
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБС-УКР»
та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс»
про скасування державної реєстрації права власності та усунення перешкод у користуванні майном
Представники учасників справи:
від позивача: Батрин М.В.;
від відповідача-1: Самсонович О.А., Неведомський В.О.
від відповідача-2: Неведомський В.О.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» про:
- скасування державної реєстрації права власності за Приватним акціонерним товариством «АБС-УКР» (ЄДРПОУ: 24720911) приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19, група нежитлових приміщень №350, площею 155.5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2784821080000, номер відомостей про речове право 51453339 (вимога адресується відповідачу - ПАТ «АБС-УКР»);
- усунення співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 перешкод у здійсненні ними права користування спільним майном, шляхом виселення Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» з приміщення №350 «приміщення майстерні служби експлуатації будинку», площею 155.5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 (вимога адресується відповідачу - ПАТ «АБС-УКР»);
- усунення співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 перешкод у здійсненні ними права користування спільним майном, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» з приміщення №350 «приміщення майстерні служби експлуатації будинку», площею 155.5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 (вимога адресується відповідачу - ТОВ «Грінвіль Сервіс»).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10832/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.10.2024.
27.09.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 проти позову заперечив та вказав, що у відповідності до проектної документації стадії «П», Том 1, архітектурне рішення, об'єкт: № ПОК-1-183 - АР, виготовленої ПП «АБ «Вертикаль», спірне приміщення відноситься до першого пускового комплексу, розташованого на 2-му рівні стилобатної частини об'єкту, складалось з приміщень за проектними № 8 та № 12, при цьому будь-яких загальнобудинкових мереж, комунікацій, обладнання у приміщенні передбачено та запроектовано не було, приміщення не було розташовано на технічному чи підвальному поверсі будинку, за своїм призначенням приміщення є нежитловим, а за функціональним призначенням визначено як - майстерня служби експлуатації будинку, що спростовує доводи позивача про приналежність такого приміщення до типу допоміжних. Також відповідач-1 зауважив, що 21.04.2021 року ТОВ «ПРОЕКТСЕРВІСГРУП» видало Технічний паспорт на об'єкт будівництва, згідно якого площа нежитлових приміщень стилобатної частини будинку становить 910,6 кв.м., при цьому, відповідно до виданої ТОВ «ПРОЕКТСЕРВІСГРУП» довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди, загальна площа нежитлових приміщень стилобатної частини будинку становить 910,6 кв.м., а у відповідності до експлікації технічного паспорту на об'єкт, спірне приміщення № 350 (приміщень за проектними № 8 та № 12) відноситься до групи нежитлових приміщень будинку. За інформаційною довідкою ТОВ «ПРОЕКТСЕРВІСГРУП» № 069/23 від 25.09.23, особою яка проводила технічну інвентаризацію у будинку, підтверджується, що приміщення № 350 відносяться до нежитлових приміщень. Відповідач-1 також наголосив, що з доданих позивачем до позову доказів, зокрема, планів з проектної документації вбачається, що приміщення за проектними № 8 та № 12 (після введення в експлуатацію - № 350), розташоване на другому рівні стилобату будинку, не містило комунікацій, мереж та/або будь-яких елементів, обладнання загальнобудинкового призначення, що свідчить про те, що приміщення № 350 не відноситься до технічних приміщень будинку, не відноситься до допоміжних приміщень будинку, не є спільним майном багатоквартирного будинку, а згідно проектної та технічної документації на приміщення № 350, воно повністю відповідає характеристикам нежитлового приміщення, обмежене з усіх сторін стінами, стелею, підлогою, має окремий вхід, не є підвалом чи підсобним та/або допоміжним/технічним приміщенням. Також, в підтвердження власної позиції відповідачем-1 до відзиву було долучено висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №1809/1 від 24.09.2024.
27.09.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 зазначив, що спірне нежитлове приміщення № 350 є нежитловим приміщенням, за своїм типом та характеристиками належить до групи нежитлових приміщень будинку, обмежене з усіх сторін стінами, стелею, підлогою, має окремий вхід, не є підвалом чи підсобним та/або допоміжним/технічним приміщенням. Крім того, згідно проектної та технічної документації на приміщення № 350, воно повністю відповідає характеристикам нежитлового приміщення, обмежене з усіх сторін стінами, стелею, підлогою, має окремий вхід, не є підвалом чи підсобним та/або допоміжним/технічним приміщенням. Також, відповідач-2 наголошує, що позовна заява не містить жодних доказів, які б давали можливість встановити допущені при проведенні реєстраційних дій державним реєстратором ПНКМНО Касандрович Т.А. порушення.
Підготовче засідання, призначене на 15.10.2024 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 підготовче засідання у справі призначено на 14.11.2024.
У судовому засіданні 14.11.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення сторонам строку на подачу заяв по суті спору та відкладення підготовчого засідання у справі на 10.12.2024.
19.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» надійшла відповідь на відзив ПАТ «АБС-УКР», у якій позивач зазначає, що за призначенням відповідно до проектної документації спірне приміщення в залежності від аркушів проекту є «приміщення для зберігання малогабаритного транспорту/майстернею служби експлуатації будинку», а за даними технічної інвентаризації спірне приміщення є «майстернею служби експлуатації будинку», тобто як перше так і друге призначення приміщення передбачене з метою забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Крім того, ні проектною документацією, ні інвентаризаційною документацією ніколи не передбачалося комерційного призначення для спірного приміщення, тим більш, що приміщення не містить ізольованих мереж, зокрема, окремого приладу обліку споживання електроенергії. На переконання позивача, спірне приміщення утворене шляхом самовільного об'єднання відповідачем трьох запроектованих приміщень, як таких, що є спільною власністю багатоквартирного будинку: 1) № 8 «майстерня служби експлуатації будинку»; 2) № 12 «санвузол» та 3) № 5 «венткамера»; у будинку на понад 300 квартир відсутнє будь-яке інше допоміжне приміщення з аналогічним цільовим призначенням або зі схожими характеристиками, яке б могло використовуватися для зазначених потреб співвласників, до того ж спірне приміщення розміщене в стилобатній частині будинку, яка відповідно до проекту складається з технічних приміщень будинку. Позивач також заперечив і проти висновку експерта №1809/1 від 24.09.2024, оскільки з висновку експерта вбачається, що ним проводилася будівельно-технічна експертиза на предмет оцінки спірного приміщення саме станом на 19.09.2024 року, що не має жодного значення для правильного вирішення даної справи та не дозволяє встановити обставини для яких цілей приміщення будувалося згідно з проектною документацією.
Також, 19.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» надійшла відповідь на відзив ТОВ «Грінвіль Сервіс», у якій позивач зазначив аналогічну позицію, яка була ним висловлена у відповідь на відзив ПАТ «АБС-УКР», та додав, що сам факт посягання на право власності співвласників багатоквартирного будинку є достатнім для висновку про те, що права та інтереси співвласників потребують захисту, а за обставин, коли позивач доводить право власності на приміщення, яке водночас незаконно зареєстровано за відповідачем вказує на очевидний спір між даними сторонами про право.
27.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» надійшли заперечення, у яких відповідач-1 вказав, що перераховані позивачем висновки Верховного Суду та Конституційного Суду, здебільшого без посилання на конкретні зроблені судами висновки в кожній окремій справі та без обґрунтувань яким чином зроблені судами висновки стосуються предмету та підстав даного позову є нерелевантними по відношенню до даної справи, так як стосуються інших підстав оскарження та не можуть бути застосовані при розгляді даної справи. Відповідач-1 також наголосив, що судовим експертом Голубенко І.М., надано висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 24.09.2024 року № 1809/1, згідно якого спірне приміщення № 350, загальною площею 155,5 кв.м., не розміщене на технічному поверсі будинку, є нежитловим та не є допоміжним приміщенням будинку, в ньому відсутні мережі загальнобудинкового призначення, комунікації та обладнання, що відповідає проектній та технічній документації, відтак поставлене на дослідження питання прямо стосується підстав заявленого позову, а тому вказаний експертний висновок є належним доказом у справі.
27.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» надійшли заперечення, у яких відповідач-2 зазначив, що згідно Акту готовності об'єкта до експлуатації від 22 квітня 2021 року (п. 6), площа приміщень (стилобату) у т.ч. офісів становить 634,0 кв.м. (проектна), яка за результатами технічної інвентаризації після проведення обмірів, склала 790,9 кв.м., таким чином, згідно наявного в матеріалах справи Акту готовності об'єкта, спірне приміщення належить до нежитлового, офісного приміщення. При цьому, будь-яких загальнобудинкових мереж, комунікацій, обладнання у приміщенні передбачено та запроектовано не було, приміщення не було розташовано на технічному чи підвальному поверсі будинку, не є допоміжним та не призначено для забезпечення потреб співвласників у будинку, за своїм типом є нежитловим приміщенням, а за функціональним призначенням визначено як офіс, а відтак зроблені позивачем висновки, що начебто спірне приміщення не проектувалось та не будувалось як офіс, не відповідають дійсності.
У судовому засіданні 10.12.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 24.12.2024.
У судовому засіданні 24.12.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Касандрович Тетяни Олексіївни, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, встановлення строку на подачу пояснень та заперечень, відкладення підготовчого засідання у справі на 24.01.2025.
20.01.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Касандрович Тетяни Олексіївни надійшли пояснення, в яких третя особа повідомила, що під час здійснення спірної реєстрації прав на нерухоме майно заявником було надано повний перелік документів визначений Законом, а відтак реєстраційні дії щодо вказаного приміщення № 350 є повністю законними та обґрунтованими, такими, що відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав. Також, третя особа просила поновити строк на подачу пояснень.
22.01.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектсервісгруп».
У судовому засіданні 24.01.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про поновлення строку третій особі на подачу пояснень, зобов'язання третьої особи надати суду копії матеріалів реєстраційної справи щодо реєстрації права власності за ПАТ «АБС-УКР» на приміщення № 350 в будинку 19 по вулиці Пимоненка Миколи в місті Києві та відкладення підготовчого засідання у справі на 13.02.2025.
04.02.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Касандрович Тетяни Олексіївни на виконання протокольної ухвали суду від 24.01.2025 надійшли документи.
10.02.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» надійшли додаткові пояснення, у яких позивач наголосив, що з долучених третьою особою документів вбачається, що всупереч законодавству, державному реєстратору не було подано сам технічний паспорт на приміщення, який містить технічні характеристики об'єкту, а з реєстраційної справи вбачається тільки наявність витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічну інвентаризацію. Також державний реєстратор не дотримався вимоги щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства та проігнорував дані про призначення приміщення, наявні у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, зокрема про його розміщення, призначення, дані щодо експертизи проекту та його технічної інвентаризації з якої вбачається, що об'єкт є допоміжним приміщенням та є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку за адресою м. Київ, вул. М. Пимоненка, 19. Крім того, позивач зауважив, що ПАТ «АБС-УКР», у власних же інтересах, видано довідку про те, що начебто для спорудження спірного приміщення залучалися кошти ПАТ «АБС-УКР», разом з цим, зі змісту довідки вбачається, що відповідачем подано реєстратору недостовірну інформацію, зокрема, у довідці зазначається, що спірне приміщення за проектом мало номер 350, однак, як вбачається з матеріалів справи, в дійсності проект стилобату не містив жодного приміщення під номером 350, натомість спірне приміщення станом на сьогодні фактично об'єднує в собі приміщення, які мали номери: № 8 «майстерня служби експлуатації будинку»; № 12 «санвузол» та № 5 «венткамера».
10.02.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Касандрович Тетяни Олексіївни надійшло клопотання про долучення доказів, у якому третя особа повідомила, що з технічних причин до клопотання від 04.02.2025 не було долучено заяву про державну реєстрацію права від 17.08.2023.
10.02.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач-1 вказав, що реєстраційні дії проведені державним реєстратором виключно на законних підставах, у відповідності до приписів законодавства, тобто третя особа встановила відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства України, а також використовувала відомості реєстрів шляхом безпосереднього доступу. Крім того, згідно наданих державному реєстратору для проведення реєстраційних дій документів вбачається, що реєстраційні дії щодо приміщення № 350 є повністю законними, відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав, а у державного реєстратора не було підстав для відмови в реєстрації заявлених прав, які перелічені в ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У судовому засіданні 13.02.2025 оголошено перерву на 27.02.25.
25.02.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» надійшла заява, у якій позив навів перелік питань, які на його думку об'єктивно висвітлять обставини справи, що становлять предмет доказування, а саме: «1. Приміщення номер 8, яке запроектовано на "-2" поверсі на відмітці "-7,500" об'єкту «реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» (будинок № 2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) (проектна документація ПОК-1-183-АР) згідно з проектною документацією (ПОК-1-183-АР) є житловим, нежитловим чи допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку? 2. Приміщення номер 12, яке запроектовано на "-2" поверсі на відмітці "-7,500" об'єкту «реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» (будинок № 2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) (проектна документація ПОК-1-183-АР) згідно з проектною документацією (ПОК-1-183-АР) є житловим, нежитловим чи допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку? 3. Приміщення номер 5, яке запроектовано на "-2" поверсі на відмітці "-7,500" об'єкту «реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» (будинок № 2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) (проектна документація ПОК-1-183-АР) згідно з проектною документацією (ПОК-1-183-АР) є житловим, нежитловим чи допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку? 4. Чи група нежитлових приміщень 350, площею 155.5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2784821080000, номер відомостей про речове право 51453339 за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19) знаходиться на місці розташування приміщення номер 8 та/або номер 12, які запроектовано на "-2" поверсі на відмітці "-7,500" об'єкту «реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» (будинок № 2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) (проектна документація ПОК-1-183-АР)? 5. Чи передбачено згідно з проектною документацією (ПОК-1-183-АР) в об'єкті «реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» (будинок № 2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) приміщення з призначенням «комерційне приміщення»? Якщо так, чи відноситься до даних приміщень приміщення під номером 8, яке запроектовано на "-2" поверсі на відмітці "-7,500" об'єкту? 6. Чи передбачено згідно з проектною документацією (ПОК-1-183-АР) в об'єкті «реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» (будинок № 2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) будь-яке приміщення з призначенням «приміщення для зберігання малогабаритного транспорту» або «майстерня служби експлуатації будинку», окрім приміщення номер 8, яке запроектовано на "-2" поверсі на відмітці "-7,500" об'єкту?». Позивач також зазначив, що експертними установами, які можуть провести дану експертизу є Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України та Науково-дослідницький центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності, при цьому, просив суд вирішити питання про призначення експертизи на вибір до однієї з останніх двох установ.
26.02.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» надійшло клопотання, у якому відповідач-1 просить доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а на вирішення експерта поставити питання: « 1. Чи відповідає спірне приміщення (група приміщень) № 350, розташоване на -2 поверсі стилобату, в будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, передбаченим державними будівельними нормами, проектною та наявною в матеріалах справи № 910/10832/24 документацією технічним характеристикам (параметрам), для визначення його як нежитлового приміщення? 2. Чи були запроектовані, передбачені, встановлені у спірному приміщенні (групі приміщень) № 350, розташованому на -2 поверсі стилобату, в будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, будь-які загальнобудинкові комунікації або мережі, обладнання тощо, необхідні для експлуатації будинку?».
Підготовче засідання, призначене на 27.02.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 підготовче засідання у справі призначено на 27.03.2025.
26.03.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «АБС-УКР» надійшли скановані копії документів, що стосуються спірного нежитлового приміщення.
У судове засідання 27.03.2025 з'явились представники позивача, відповідачів та надали свої пояснення по справі.
Розглянувши у судовому засіданні поданні учасниками справи заяви, клопотання та пояснення, суд дійшов таких висновків.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 1, 2, 3 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
До з'ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п.1 ч.1 ст. 237 ГПК України).
Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи та входять в предмет доказування по справі.
Як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із аналізу наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Такий висновок щодо застосування приписів статті 99 ГПК України є усталеним та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 07.07.2022 у справі №910/886/21, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19 та від 14.07.2021 у справі №902/834/20.
Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмета доказування у справі.
Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.
При цьому, з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція).
Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (підпункт 1.2.14 пункту 1.2 розділу I Інструкції).
Основними видами (підвидами) експертизи є, інженерно-технічна, зокрема, будівельно-технічна (підпункт 1.2.2 пункту 1.2 розділу I Інструкції).
За приписами підпункту 5.1 пункту 5 глави 5 розділу II Рекомендацій основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо визначення правового статусу приміщення №350 «приміщення майстерні служби експлуатації будинку», площею 155.5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, 19, яке, за доводами позивача, є допоміжним приміщенням та не може бути передане у приватну власність в силу приписів частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України. Тоді як, відповідачі наполягають на тому, що спірне приміщення є нежитловим та є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, про що на їх думку свідчить проектна та технічна документація на будинок.
Відтак, виходячи з предмету та підстав позову, для повного та всебічного з'ясування обставин справи, необхідно визначити правовий статус приміщення (групи приміщень) №350, розташованому на -2 поверсі стилобату, в будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, (нежитлове чи допоміжне) за запроектованим його функціональним призначенням.
За таких обставин, враховуючи предмет даного спору, обставин, які підлягають з'ясуванню та мають значення для справи, беручи до уваги, що подані сторонами докази у підтвердження своїх доводів щодо правового статусу спірного приміщення є взаємно суперечливими між собою, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової експертизи.
Частинами 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Розглянувши запропоновані учасниками справи питання, з яких має бути проведена судова експертиза та зважаючи на предмет даного спору, суд вважає за необхідне керуючись Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень поставити на вирішення судових експертів такі питання:
« 1. Приміщення номер 5, 8 та 12, які запроектовані на «-2» поверсі на відмітці «-7,500» об'єкту «реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» (будинок №2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) (проектна документація ПОК-1-183-АР) згідно з проектною документацією [ПОК-1-183-АР] відносяться до житлового/нежитлового чи допоміжного приміщення багатоквартирного будинку?
2. Чи відповідає спірне приміщення (група приміщень) № 350, розташоване на -2 поверсі стилобату, в будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, передбаченим державними будівельними нормами, проектною та наявною в матеріалах справи №910/10832/24 документацією технічним характеристикам (параметрам), для визначення його як нежитлового приміщення?
3. Чи були запроектовані, передбачені, встановлені у спірному приміщенні (групи приміщень) №350, розташованому на -2 поверсі стилобату, в будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, будь-які загальнобудинкові комунікації або мережі обладнання тощо, необхідні для експлуатації будинку?»
Щодо інших питань запропонованих сторонами, то більшість з них охоплюється поставленими судом на вирішення судових експертів питаннями, а інша не належать до обставин, які входять до предмета доказування у даній справі.
Слід зазначити, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта (пункт 1.4 розділу I Інструкції).
Приписи пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу" визначають права судового експерта, за якими незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи. Державні спеціалізовані установи, судові експерти та залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у разі отримання інформації, що становить державну, комерційну чи іншу охоронювану законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошення цих відомостей (частина 1 статті 20 Закону України "Про судову експертизу").
Пунктом 2.1 розділу II Інструкції визначено коло прав експерта, зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз'яснень чи показань.
Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Приписами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.
Зважаючи на те, що позивач та відповідач-1 зазначили про можливість проведення експертного дослідження у Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, суд з метою уникнення будь-яких сумнівів в упередженості експертної установи дійшов висновку про призначення судової експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
При цьому, враховуючи, що судом у переліку питань на вирішення експерта було взято як питання позивача так і питання відповідача-1, то суд вважає за необхідне витрати по оплаті вартості судової експертизи з питань наведених в пункті 3.1 резолютивної частини даної ухвали покласти на - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ», а в частині питань наведених в пункті 3.2 та 3.3 резолютивної частини даної ухвали покласти на - Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР», з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Приписами пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
У той же час, суд враховує, що наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, а отже, ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі.
Схожий висновок щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №911/731/18 та від 06.07.2018 у справі №904/5434/16
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/10832/24, на час проведення судової експертизи.
Керуючись статтями 2, 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі №910/10832/24 судову експертизу.
2. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 6).
3. На вирішення судових експертів поставити питання:
«3.1. Приміщення номер 5, 8 та 12, які запроектовані на «-2» поверсі на відмітці «-7,500» об'єкту «реконструкція та забудова території, обмеженої вул. Глибочицькою, вул. Студентською та вул. Пимоненка у Шевченківському районі м. Києва» (будинок №2, 1-й пусковий комплекс, ІІ черга будівництва) (проектна документація ПОК-1-183-АР) згідно з проектною документацією «ПОК-1-183-АР» відносяться до житлового/нежитлового чи допоміжного приміщення багатоквартирного будинку?
3.2. Чи відповідає спірне приміщення (група приміщень) № 350, розташоване на -2 поверсі стилобату, в будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, передбаченим державними будівельними нормами, проектною та наявною в матеріалах справи №910/10832/24 документацією технічним характеристикам (параметрам), для визначення його як нежитлового приміщення?
3.3. Чи були запроектовані, передбачені, встановлені у спірному приміщенні (групи приміщень) №350, розташованому на -2 поверсі стилобату, в будинку №19 по вул. Миколи Пимоненко в м. Києві, будь-які загальнобудинкові комунікації або мережі обладнання тощо, необхідні для експлуатації будинку?»
4. Обов'язок по оплаті витрат на проведення експертизи з питань наведених в пункті 3.1 резолютивної частини даної ухвали покласти на - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.
5. Обов'язок по оплаті витрат на проведення експертизи з питань наведених в пункті 3.2, 3.3 резолютивної частини даної ухвали покласти на - Товариство з обмеженою відповідальністю «АБС-УКР» з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.
6. Зобов'язати учасників справи надати суду на вимогу експерта документи необхідні для проведення експертизи. В разі надходження від експерта клопотання про надання документів, необхідних для проведення експертизи, відповідні документи направляти на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого їх скерування судом на адресу експертної установи.
7. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ч. 1 ст. 384 та ч. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України).
8. Запропонувати судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України «Про судову експертизу» право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких їм не були поставлені питання.
9. Для проведення судової експертизи матеріали справи №910/10832/24 направити на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 6).
Матеріали справи №910/10832/24 підлягають поверненню Господарському суду міста Києва разом із висновком експерта протягом 5-ти днів з дня складання висновку або з дня з'ясування обставин неможливості проведення експертизи.
10. Провадження у справі №910/10832/24 зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили 27.03.2025 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.03.2025.
СуддяТ.В. Васильченко