ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2025Справа № 910/12585/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_1)
до Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" (АДРЕСА_2)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_5 (АДРЕСА_3)
про повернення попередньої оплати та стягнення 3% річних у загальному розмірі ІНФОРМАЦІЯ_6
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_4" (далі - відповідач) про повернення попередньої оплати та 3% річних у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_7
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за Державним контрактом № НОМЕР_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі, призначила підготовче засідання на 20.11.2024 та залучила до участі у справі третю особу на стороні позивача - ІНФОРМАЦІЯ_5.
29.10.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.
15.11.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що передоплата була перерахована третій особі, компанії ІНФОРМАЦІЯ_8, яка в свою чергу перерахувала ці кошти виробнику, на думку відповідача, виникли між сторонами цього спору - відносини комісії. Необхідною передумовою початку відвантаження та доставки товару є його повна попередня оплата в рамках контракту і ця подія лежить у прямій залежності від виконання позивачем свого обов'язку здійснити у повній мірі попередню оплату відповідно до умов держконтракту.
19.11.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 заяву Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено.
06.12.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заперечення на відповідь на відзив.
09.12.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано відповідь на письмове опитування.
10.12.2024 в системі "Електронний суд" третьою особою сформовано пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
11.12.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано клопотання про витребування доказів.
17.12.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву про збільшення позовних вимог, які прийняті судом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 витребувано докази у ІНФОРМАЦІЯ_1.
02.01.2025 в системі "Електронний суд" третьою особою сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024.
16.01.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву про збільшення позовних вимог.
21.01.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні 21.01.2025 оголошено перерву до 28.01.2025.
24.01.2025 в системі "Електронний суд" третьою особою сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
Ухвалою від 28.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 25.02.2025.
В системі «Електронний суд» 24.02.2025 відповідачем сформовано додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 25.02.2025 оголошено перерву до 18.03.2025.
В судовому засіданні 18.03.2025 представник позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 18.03.2025 було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.12.2023 між Державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (замовник за договором, позивач у справі) та Дочірнім підприємством державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_9" (виконавець за договором, відповідач у справі) був укладений державний контракт на поставку (закупівлю) товарів ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі - товар), найменування, технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому Контракті та в специфікації товарів ІНФОРМАЦІЯ_11 (додаток № 1 до контракту) (далі - специфікація), для подальшого використання ІНФОРМАЦІЯ_12, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки і на умовах, визначених цим контрактом.
Загальна вартість (ціпа) Товару за Контрактом становить ІНФОРМАЦІЯ_13. (п. 2.2. Контракту).
Відповідно до п. 2.9. Контракту, розрахунки за товари здійснюються шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від вартості (ціни) Товару за Контрактом на строк не більше як на 9 місяців з дати перерахування попередньої оплати на рахунок Виконавця у такому порядку:
до 30% від вартості Товару за Контрактом здійснюється Замовником на підставі рахунку, наданого Виконавцем після надання Замовнику дозволу уповноваженого органу з експертного контролю країни походження товару та країни, в якій розміщується постачальник Товару на здійснення міжнародної передачі (транзиту) Товарів;
до 67% від вартості кожної готової партії Товару до відвантаження за Контрактом здійснюється Замовником на підставі рахунку, наданого Виконавцем після отримання повідомлення про готовність до відвантаження;
3% від вартості відвантаженого Товару за Контрактом, здійснюється Замовником на підставі підписаного Сторонами Акту приймання-передачі партії Товару, з урахуванням отриманої Виконавцем попередньої оплати.
В Додатку №1 до Контракту - Специфікації товарів ІНФОРМАЦІЯ_11, Сторони визначили строк поставки Товару партіями (згідно комплектності Товару зазначеного у Специфікації), у загальній кількості ІНФОРМАЦІЯ_14. Контракту (тобто до 30%).
Відповідно до п. 11.1. Контракту, Контракт набирає чинності з дати підписання додаткової угоди про взяття бюджетних зобов'язань та діє до 31.12.2024, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до повного виконання.
22.12.2023 між Замовником та Виконавцем укладено додаткову угоду № 1 до Контракту про взяття бюджетних зобов'язань на 2023 рік в сумі ІНФОРМАЦІЯ_15
Матеріалами справи встановлено, 22.12.2023 вх. № 6349 Позивач отримав лист, в якому Відповідач попросив здійснити попередню оплату у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_16
27.12.2023 відповідно до платіжної інструкції № 41 Позивач оплатив Відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_17
02.02.2024 між Замовником та Виконавцем укладено додаткову угоду № 2 до Контракту якою визначено, що обсяг бюджетних зобов'язань на 2023 рік складає ІНФОРМАЦІЯ_18
Також, 02.02.2024 Агенція отримала лист, в якому Відповідач попросив здійснити попередню оплату у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_19
17.02.2024 відповідно до платіжної інструкції № 38 Позивач оплатив Відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_20
Таким чином, оплата здійснювалася позивачем відповідачу на підставі наданих рахунків на оплату.
1) Щодо строків поставки першої партії Товару ІНФОРМАЦІЯ_21
*Т0 дата отримання Виконавцем попередньої оплати згідно із Контрактом.
Товар (перша партія) в кількості ІНФОРМАЦІЯ_21Товар в кількості ІНФОРМАЦІЯ_22, проте станом па дату звернення до суду Позивачем із позовною заявою поставки Товару не відбулось.
3) Щодо строків поставки третьої партії Товару ІНФОРМАЦІЯ_23
Товар в кількості ІНФОРМАЦІЯ_24 Відповідачем повинен бути поставлений в строк до 28.06.2024, проте станом на час розгляду справи поставки Товару не відбулось.
4) Щодо строків поставки четвертої партії Товару ІНФОРМАЦІЯ_25.
Товар в кількості ІНФОРМАЦІЯ_24 Відповідачем повинен бути поставлений в строк до 28.07.2024, проте станом на час розгляду справи поставки Товару не відбулось.
5) Щодо строків поставки п'ятої партії Товару ІНФОРМАЦІЯ_26. (Т0*+8місяців).
Товар в кількості 12000 од. Відповідачем повинен бути поставлений в строк до 28.08.2024, проте станом на час розгляду справи поставки Товару не відбулось.
6) Щодо строків поставки шостої партії Товару ІНФОРМАЦІЯ_27
Товар в кількості ІНФОРМАЦІЯ_28. Відповідачем повинен бу ти поставлений в строк до 28.09.2024,
Таким чином, станом на дату звернення Позивачем до суду (окрім зазначених ІНФОРМАЦІЯ_29. Товару з пертої партії), не було поставлено за Контрактом - ІНФОРМАЦІЯ_30.
Згідно з н. 4.1 Контракту. Виконавець зобов'язаний поставити Товар згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації.
Водночас, в Специфікації зазначено: Т0 - дата отримання* Виконавцем попередньої оплати згідно з абз.2 з п.2.9 (тобто до 30% від вартості Товару за Контрактом).
Відповідачем здійснено частково поставку на користь Позивача Товару на суму ІНФОРМАЦІЯ_31 що підтверджується актами приймання-передачі від 13.06.2024 та 08.08.2024, копії яких містяться в матеріалах справи.
Як вказує позивач, у зв'язку із тривалим порушенням з боку Відповідача умов Контракту, Позивач, користуючись наданим йому правом, передбаченим п. 5 п. 6.1 та п. 12.1 Контракту (право в односторонньому порядку розірвати Контракт), звернувся до відповідача з повідомленням від 26.09.2024 № 11/2-12234 про розірвання Контракту та поверненням попередньої оплати. Зазначеному повідомленню передувало погодження Головного управління контролю ІНФОРМАЦІЯ_32 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2024 № 220/64/2517 на вчинення значних господарських зобов'язань.
Пунктом 6.1 (ч.5) Контракту передбачене право Позивача розірвати в односторонньому порядку Контракт, а обов'язок Відповідача повернути попередню оплату в розмірі 30% з дати отримання повідомлення Позивача (про розірвання Контракту) у випадку істотного порушення умов Контракту Виконавцем, зокрема, але не виключно також у разі порушення Виконавцем строків поставки Товару більш ніж на 31 календарний день (п.12.1 Контракту).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за контрактом від 18.12.2023 № 22/2-83-ЕDК-23 щодо строків поставки товару, у зв'язку з чим заявлено вимоги про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_33
Відповідач проти позову заперечує та посилається, що передоплата була перерахована третій особі, компанії ІНФОРМАЦІЯ_8, яка в свою чергу перерахувала ці кошти виробнику, на думку відповідача, виникли між сторонами цього спору - відносини комісії. Необхідною передумовою початку відвантаження та доставки товару є його повна попередня оплата в рамках контракту і ця подія лежить у прямій залежності від виконання позивачем свого обов'язку здійснити у повній мірі попередню оплату відповідно до умов держконтракту.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець мас право вимагати переданий оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується перерахування Позивачем на рахунок Відповідача суми передоплат за товар у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_34
Враховуючи часткову поставку Товару Відповідачем, Позивачем відраховано з розрахунку Відповідачу суму попередньої оплата в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_35
Отже, сума повернення попередньої оплати складає - ІНФОРМАЦІЯ_36
Обов'язок відповідача з повернення суми попередньої оплати у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_37, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги в часині стягнення суми попередньої оплати підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач за прострочення строків поставки, нарахував та просить стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_38 інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_39
Щодо заперечень відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
За змістом частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Разом з тим, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Як убачається з умов укладеного між сторонами правочину, замовник за державним контрактом не надає доручення виконавцю на укладення правочину, а купує товар, в порядку та на умовах, визначених в державному контракті.
Крім того, згідно з положеннями статті 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
Водночас, відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядок використання державним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг ІНФОРМАЦІЯ_11, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494, постачання товарів, робіт і надання послуг ІНФОРМАЦІЯ_11 здійснюється у порядку, визначеному державним замовником та умовами державного контракту (договору), на підставі актів приймання-передачі товарів, робіт і послуг ІНФОРМАЦІЯ_11, актів приймання-передачі етапів незавершеного будівництва, підписаних між постачальником (виконавцем), службою державного замовника і отримувачем, визначеним державним замовником, без переходу права власності на них до служби державного замовника.
Отже, з огляду на зміст, форму та правову природу державного контракту на поставку (закупівлю) товарів ІНФОРМАЦІЯ_11 від ІНФОРМАЦІЯ_40 за своїми ознаками такий контракт є саме договором поставки, а не договором комісії, як помилково стверджує відповідач.
Також відповідач зазначає, що причиною затримки поставки товару в повному обсязі стали обставини затримки поставки контрагентами відповідача (виробниками) цієї продукції, тобто недодержання своїх обов'язків, у зв'язку із вищевказаними обставинами, контрагентами відповідача.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічні положення закріпленні й у статті 218 Господарського кодексу України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, у пункті 7.9 договору сторонами передбачено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника відповідних коштів тощо.
Твердження відповідача про невірність визначення позивачем строків поставки товару та відсутності підстав для повернення передоплати не відповідають дійсним обставинами справи, та спростовуються матеріалами справи.
Також не приймається судом до уваги твердження відповідача про істотну зміну обставин, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 19.04.2024.
Згідно з частиною другою статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні обов'язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень. Водночас вказаний Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.
Правова оцінка, що наведена у висновку ТПП про істотні зміни обставини, відображає думку його автора (авторів), а не обставини чи докази у справі, не є обов'язковою для суду. Сама по собі зміна внутрішньополітичної ситуації в країнах, не є безумовною підставою для внесення змін до Державного контракту, оскільки наявність причинно-наслідкового зв'язку між наведеним та неможливістю виконання договірних зобов'язань у встановлений строк підлягає з'ясуванню і доведенню в загальному порядку.
Обов'язок доказування таких обставин покладається на позивача, в той час коли відповідач має право спростувати такі обставини.
Висновок ТПП про наявність істотної зміни обставин не є підставою для звільнення позивача від доказування цих обставин.
Крім того, висновок не є тим, що безсумнівно підтверджує факт настання істотної зміни обставин для державного підприємства, адже для суду жодний доказ не має наперед встановленої сили, та однозначно не підтверджує факту настання таких обставин.
Суд зазначає, що позивач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов'язані також з можливою зміною політичних ситуацій в країнах виробників/постачальників товару, зважаючи на те, що на момент укладення Державного контракту в України вже було введено воєнний стан, а військова агресія РФ продовжується.
Крім того, на відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суд у постанові від 31 серпня 2022 року по справі № 910/15264/21.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "ІНФОРМАЦІЯ_3" - ІНФОРМАЦІЯ_41 на користь Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_1) суму попередньої оплати у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_41 судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА