ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2025Справа № 910/10295/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс";
до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (відповідач 1);
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" (відповідач 2);
про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Рябий І.П.
Представники:
Від позивача: не з'явилися;
Від відповідача 1: Компанець Н.М., адвокат, довіреність від 23.07.2024;
Від відповідача 2: Деркач О.В., адвокат, ордер серії АІ № 1787858 від 09.01.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом , в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення уповноваженої особи філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про визнання переможцем відкритих торгів процедури закупівлі за оголошенням № UA-2024-02-28-002718-а Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаюча системи України", оформлене протоколом № 022_24_ВО від 06.05.2024;
- визнати недійсним договір поставки від 30.05.2024 № ЦЗВ-07-01824-01, укладений між Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі системи України".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/10295/24, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 15.10.2024.
27.09.2024 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" 07.10.2024 подало до господарського суду відповідь на відзив Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на позовну заяву.
15.10.2024 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" подало до господарського суду заперечення на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" на відповідь на відзив.
30.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просило поновити пропущений строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог.
26.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" подало до господарського суду клопотання про залишення без розгляду та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" відзиву на позовну заяву.
03.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" подало до господарського суду клопотання, в якому просило поновити та встановити додатковий строк на подання висновку до 16.12.2024.
У підготовчому засіданні 03.12.2024 судом розглядалися клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та його долучення та клопотання суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" про залишення без розгляду та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Враховуючи наведене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву та долучив вказаний відзив до матеріалів справи.
А відтак, у зв'язку з поновленням строку на подання відзиву та долучення його до матеріалів справи, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" про залишення без розгляду та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" відзиву на позовну заяву залишити без задоволення.
Також у підготовчому засіданні 03.12.2024 судом розглядалися клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" про поновлення та встановлення додаткового строку на подання висновку до 16.12.2024.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Враховуючи наведене, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на подання висновку та встановити додатковий строк на його подання до 16.12.2024.
16.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" подало до господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта № 004-ГКВ/24 від 12.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10295/24 до судового розгляду по суті.
Представник Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" у судовому засіданні 11.03.2025 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити повністю.
У судовому засіданні 11.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" у судове засідання 11.03.2025 не з'явився.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом, враховано, що в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
11.03.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.02.2024 Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі також - відповідач 1, замовник) оголошено про проведення процедури закупівлі (відкритих торгів з особливостями) за предметом закупівлі: Електричні акумулятори та акумуляторні батареї (31430000-9 - Електричні акумулятори), ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2024-02-28-002718-а (далі - Процедура закупівлі) та оприлюднено відповідну тендерну документацію.
Процедура закупівлі проводилась на підставі Закону України "Про публічні закупівлі" (далі також - Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції, що діяла на момент оголошення Процедури закупівлі) (далі - Особливості).
Розкриття пропозицій учасників Процедури закупівлі відбулось 23.04.2024.
Переможцем Процедури закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України", у зв'язку з чим, 06 травня 2024 року на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.
30.05.2024 між Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" (далі також - відповідач 2) укладено договір поставки № ЦЗВ-07- 01824-01 (далі - договір).
Позивач з вказаним рішенням Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" категорично не погоджується і вважає рішення замовника про визнання переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі систему України" прийнято з прямим та грубим порушенням положень Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, з огляду на те, що пропозиція, на думку позивача, не відповідає умовам (технічним вимогам) тендерної документації, у зв'язку із чим порушені права іншого учасника, а саме позивача, також є підстави для визнання укладеного договору недійсним.
Так, позивач зазначає, що запропонована відповідачем 2 продукція - Акумуляторна батарея 8-DS12ZeMa214 (в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6) не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації замовника, оскільки вказана продукція не є еквівалентом акумуляторної батареї 75КН-150Р.
Також за твердженнями позивача, відповідачем 2 надано не в повному обсязі документи на підтвердження інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідні технічні специфікації, маркування, сертифікати, протоколи випробувань та інші засоби підтвердження відповідності.
Відповідач 1, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва, а у разі якщо таке посилання є необхідним воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Відповідач 1 зазначає, що відповідач 2 підтвердив та гарантував, що технічні та якісні параметри продукції, що пропонується до постачання відповідають та мають не гірші параметри ніж ті, що вимагаються замовником, а акумуляторні батареї 8-DS12ZeMa214 ТУ У 27.2-38707864:2016 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6 є необслуговуваними, що дозволяє спростити та зменшити витрати на обслуговування батарей, а також підвищує їх надійність.
При цьому, відповідач 1 звертає увагу суду, що замовник в тендерній документації передбачив можливість пропонувати учасниками до постачання еквівалент товару, визначеного в додатку 1 до Тендерної документації, а відтак враховуючи вищенаведене, переможець пропонує до постачання замовнику батарею акумуляторну 8-DS12ZeMa214 ТУ У 27.2-38707864:2016 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6, як еквівалент предмету закупівлі.
Також відповідач 1 вказує, що відповідачем 2 надано Протокол засідання приймальної комісії з приймання акумуляторних батарей виробництва концерну EnerSys від 08.11.2016 (копія додається) та лист від 12.12.2016 № ЦТ-08/186 (копія додається) щодо погодження серійного використання акумуляторних батарей типу "Hawker ZeMa Rail" 8- DS12ZeMa214. Крім того надано ТУ У 27.2-38707864-001:2016, за якими виготовляються дані типи акумуляторних батарей (копія додається), яке узгоджене у встановленому порядку АТ "Укрзалізниця", тобто, враховуючи вищевикладене, батарея типу "Hawker ZeMa Rail" 8-DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6 є еквівалентом батареї 75КН-150, оскільки характеристики даної батареї є не гіршими ніж це вимагається в Тендерній документації.
Окрім того, відповідач 1 зауважує, що позивач також звернувся зі скаргою від 10.05.2024 за № 202/05-24 до Комісії Антимонопольного комітету України про порушення законодавства в сфері публічних закупівель та просив: - перевірити тендерну пропозицію відповідача 2 на відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі Тендерної документації за Процедурою закупівлі; - зобов'язати замовника скасувати рішення про визнання переможцем пропозиції відповідача 2, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій від 06.05.2024 № 022_24_ВО. Однак рішенням Антимонопольного комітету України від 21.05.2024 № 8918-р/пк-пз постановлено відмовити позивачу у задоволенні скарги.
Підсумовуючи вищенаведене, на думку відповідача 1, позивачем не доведено та документально не підтверджено, що запропонований відповідачем 2 товар не є еквівалентом у розумінні вимог тендерної документації.
Також відповідач 1 вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним на момент його вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, крім того, в матеріалах справи відсутні конкретні факти порушення оспорюваним договором майнових прав та інтересів позивача, а останній не надав доказів того, якщо в результаті визнання оспорюваного договору (чи його окремих положень) недійсним, які саме його майнові права буде захищено та відновлено.
Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що вимогам до предмету закупівлі № UA-2024-02-28-002718-а відповідає як акумуляторна батарея 75КН-150Р, яка є нікелево-кадмієвою, так і акумуляторна батарея іншого виду, зокрема свинцево-кислотна, яка є її еквівалентом в розумінні вимог тендерної документації, тобто технічні параметри та характеристики якої відповідають визначеним в тендерній документації вимогам, або є не нижчими за них, у зв'язку з чим відповідачем 2 в межах Процедури закупівлі було подано пропозицію про закупівлю акумуляторних батарей 8-DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6, порівняння характеристик яких наведено у додатку до цього відзиву (наявні також у тендерній пропозиції), тобто запропонована відповідачем 2 до закупівлі акумуляторна батарея 8- DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6: 1) має майже в 3 рази менший розмір, тобто є компактнішою, та у зв'язку з цим зручнішою в користуванні та монтажі, порівняно з вимогами до максимальних габаритних розмірів до предмета закупівлі, встановлених відповідачем 1; 2) може витримувати температурне навантаження у плюсовій температурі вдвічі більше за мінімальні вимоги відповідача 1 до предмета закупівлі; 3) має кращі показники номінальної напруги за мінімальні вимоги відповідача 1 до предмета закупівлі на 6 В; 4) має кращі показники номінальної ємності за мінімальні вимоги відповідача 1 до предмета закупівлі щонайменше на 50 А х год., що дозволяє їй довше працювати.
Таким чином, на думку відповідача 2, акумуляторна батарея 8-DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6 повністю відповідає усім вимогам до еквіваленту, встановленим тендерною документацією відповідача-1 в межах предмету закупівлі електричні акумулятори (код за Єдиним закупівельним словником 31430000-9) та за сукупністю своїх характеристик є кращою, зокрема, за акумуляторну батарею 75КН-150Р.
Додатково відповідач 2 зауважує, що рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21 травня 2024 року № 8918-р/пк-пз було підтверджено відповідність акумуляторної батареї 8-DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6 вимогам тендерної документації відповідача 1, у зв'язку з чим таким рішенням було відмовлено у задоволенні поданої позивачем скарги.
Також відповідач 2 звертає увагу, що ним було подано копію протоколу засідання приймальної комісії з приймання акумуляторних батарей виробництва концерну EnerSys від 08 листопада 2016 року, в якому зазначено про взяття до відома результатів кваліфікаційних випробувань щодо акумуляторних батарей DS12ZeMa, а також копію листа Департаменту локомотивного господарства Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 12 грудня 2016 року № ЦТ-08/186, в якому зазначено, що на підставі позитивних результатів дослідної експлуатації Департамент локомотивного господарства погоджує серійне використання акумуляторних батарей типу "Hawker ZeMa Rail" DS12ZeMa214 (копія листа додається). Отже, за своїм змістом протокол засідання приймальної комісії з приймання акумуляторних батарей виробництва концерну EnerSys від 08 листопада 2016 року та лист Департаменту локомотивного господарства Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 12 грудня 2016 року № ЦТ-08/186 відповідають вимогам до протоколу кваліфікаційних випробувань відповідно до пункту 5.3 ДСТУ ГОСТ 15.001:2009 (ГОСТ 15.001-88, IDT).
А відтак, на думку відповідача 2, зазначені позивачем підстави для скасування рішення відповідача 1 щодо визначення переможцем закупівлі № UA-2024-02-28-002718-а відповідача 2 відсутні.
Відповідач 2 звертає увагу, що однією з обов'язкових умов підтвердження наявності у позивача порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, а також ефективності визначеного позивачем способу захисту такого права чи інтересу є належні та допустимі докази наявності об'єктивних підстав позивачу у разі задоволення позовних вимог бути визначеним переможцем торгів за закупівлею № UA-2024-02-28-002718-а відповідно до поданої ним тендерної пропозиції, однак самим позивачем, всупереч вимогам тендерної документації відповідача 1 не було надано: 1) копії акту приймальної комісії, до складу якої входить представник Акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до ДСТУ ГОСТ 15.902:2017; 2) сканованої копії документу, за яким виготовляється продукція.
Крім того, відповідач зазначає, що рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15 березня 2024 року № 4780-р/пк-пз (копія рішення знаходиться в матеріалах справи) було визнано такою, що порушує вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" щодо недискримінації учасників, тендерну документацію відповідача 1 за закупівлею № UA-2024-02-28- 002718-а, яка не передбачала наявності продукції щонайменше двох виробників, що відповідає вимогам тендерної документації, у зв'язку з чим, з метою усунення зазначених порушень Закону України "Про публічні закупівлі" та забезпечення можливості подання в якості тендерної пропозиції, акумуляторної батареї відмінної від акумуляторної батареї 75КН-150Р, зокрема, акумуляторної батареї 8- DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6 (яка за сукупністю своїх характеристик є кращою за акумуляторну батарею 75КН-150Р), вказаним рішенням було зобов'язано відповідача 1 внести відповідні зміни до тендерної документації за закупівлею № UA-2024-02-28-002718-а.
Тобто, на думку відповідача 2, визнання акумуляторної батареї 8-DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6 такою, що не відповідає предмету закупівлі відповідно до тендерної документації відповідача-1, зміненої з урахуванням вищевказаного рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15 березня 2024 року № 4780-р/пк-пз, було б протиправним порушенням легітимних очікувань відповідача 2, що свідчить про відсутність порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з прийняттям відповідачем 1 рішення про визначення переможцем закупівлі № UA-2024-02-28-002718-а відповідача 2 та укладенням договору поставки від 30 травня 2024 року, а відтак, правові підстави для визнання цього договору недійсним, відсутні.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон, в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пункт 6 частини 1 статті 1 цього ж Закону вказує, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Частиною 1 ст. 10 Закону визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:
1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю:
оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;
оголошення про проведення конкурентного діалогу - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;
оголошення про проведення торгів з обмеженою участю - не пізніше ніж за 30 днів до кінцевої дати отримання документів, поданих на кваліфікаційний відбір;
2) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;
3) зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень.
У хронологічному порядку відображаються зміни до тендерної документації та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який був визначений відповідно до кожної із змін до тендерної документації;
4) зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення;
5) оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;
6) протокол кваліфікаційного відбору - протягом одного дня з дня його затвердження;
7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;
8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
9) інформацію про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;
10) договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення;
11) повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін;
12) звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання;
13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Як передбачено ч. 1-4 ст. 12 Закону, електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій. Електронна система закупівель під час отримання тендерних пропозицій/пропозицій забезпечує: 1) фіксацію дати і точного часу отримання тендерних пропозицій/пропозицій; 2) неможливість доступу будь-яких осіб до отриманих тендерних пропозицій/пропозицій (їх частин) до моменту настання дати і часу кінцевого строку подання; 3) розкриття отриманих тендерних пропозицій/пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Електронна система закупівель забезпечує збереження та належний захист усієї інформації щодо закупівель відповідно до вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", можливість взаємодії з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, та можливість доступу до цієї інформації замовникам, учасникам, органам, уповноваженим здійснювати контроль у сфері закупівель, органу оскарження, Уповноваженому органу та іншим особам відповідно до цього Закону.
За приписами ч. 1 ст. 13 Закону, закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 16 Закону, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Як встановлено судом, 28.02.2024 Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця оголошено про проведення процедури закупівлі (відкритих торгів з особливостями) за предметом закупівлі: Електричні акумулятори та акумуляторні батареї (31430000-9 - Електричні акумулятори), ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2024-02-28-002718-а та оприлюднено відповідну тендерну документацію.
Відповідно до пункту 24 Особливостей, Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 року № 1082, та цих Особливостей, оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Частиною 2 статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби).
Згідно із ч. 1-5 ст. 23 Закону, Технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі. У разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів. Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.
У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Відповідно до пункту 31 Особливостей, тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої шостої та сьомої статті 26 Закону.
Відповідно до пункту 37 Особливостей, Замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п'ятої - дев'ятої, дванадцятої, шістнадцятої абзацу першого частини чотирнадцятої, абзаців другого і третього частини п'ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей. Замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту щодо її відповідності вимогам тендерної документації.
Відповідно до п. 3.1 розділу 3 Документації вимагається, що Пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційному (кваліфікаційним) критерію (критеріям) (у разі його (їх) встановлення), наявність / відсутність підстав визначених 3 пунктом 47 Особливостей та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, а саме: 1) інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідні технічні специфікації, маркування, сертифікати, протоколи випробувань та інші засоби підтвердження відповідності відповідно до Додатку 1 до тендерної документації; 1 31430000-9 119982 Батарея акумуляторна 75КН-150Р Додаток А компл 35 Технічні параметри та характеристики еквіваленту повинні відповідати вимогам, зазначеним в тендерній документації або мати не гірші технічні параметри та характеристики, ніж зазначені в тендерній документації, тобто технічні параметри та характеристики продукції, що пропонується до постачання, повинні бути не нижчими ніж задані замовником. Умови поставки товару: поставка товару здійснюється автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - Київська обл.. м. Фастів (або згідно рознарядки ПОКУПЦЯ) відповідно до "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року. Місце поставки: Київська обл.. м. Фастів (або згідно рознарядки ПОКУПЦЯ) Місце поставки зазначено із застосуванням норм абзацу другого пункту 10 Особливостей. Дата виготовлення товару: вказується точна дата виготовлення продукції або дата, не раніше якої виготовлена продукція, із зазначенням місяця та року, або період виготовлення продукції. У будь-якому випадку продукція повинна бути виготовлена не раніше року проведення цієї процедури Технічні вимоги: акумуляторна батарея 75КН150Р, або еквівалент. Галузь застосування - застосовуються для запуску дизеля, а також для живлення ланцюгів керування, освітлення постійним струмом при непрацюючому дизелі маневрових тепловозів. Діапазон робочих температур від мінус 40 до плюс 45 °С Кількість акумуляторів у батареї 75 шт. Максимальні габаритні розміри однієї секції - 171*118*362мм; Номінальна ємність батареї - 150 А*год; Номінальна напруга - 90 В; В обов'язковому порядку до комплектації мають входити: шини для з'єднання акумуляторів у батарею; гайки та шайби для фіксації шин та кабелів. Гарантійні зобов'язання: Гарантійний строк експлуатації - відповідно до нормативних документів виробника, але не менше 3-х років з дати вводу її в експлуатацію. Гарантійний термін зберігання - відповідно до нормативних документів виробника, але не менше 12 місяців з дати отримання кінцевим споживачем Умови зберігання Відповідно до нормативного документу виробника Умови транспортування Відповідно до нормативного документу виробника Умови пакування, марковання відповідно до нормативного документу виробника.
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Комісія), розглянувши скаргу відповідача 2 від 03 березня 2024 № UA-2024-02-28-002718-a.c2 щодо порушення замовником порядку проведення Процедури закупівлі рішенням №4780-р/пк-пз від 15.03.2024 зобов'язала Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ЦЗВ-24Т_022_ВО: Батарея акумуляторна 75КН-150Р (електричні акумулятори та акумуляторні батареї) (31430000-9 - Електричні акумулятори)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2024-02- 28-002718-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
На виконання вказаного рішення, замовником внесено зміни до Тендерної документації відповідно до мотивувальної частини такого рішення.
У складі пропозиції відповідача 2 містяться, зокрема: ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ Електричні акумулятори та акумуляторні батареї (батарея акумуляторна 75КН-150Р), відповідно до якої учасник пропонує "Батарея акумуляторна 8-DS12ZeMa214 ТУ У 27.2-38707864:2016 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6"; Порівняльна таблиця технічних та якісних характеристик, де у колонці "Пропозиція учасника" зазначено: 1. Найменування - Батарея акумуляторна 8-DS12ZeMa214 ТУ У 27.2- 38707864:2016 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6. 2. Галузь застосування - застосовуються для запуску дизеля, а також для живлення ланцюгів керування, освітлення постійним струмом при непрацюючому дизелі маневрових тепловозів. 3. Діапазон робочих температур - від мінус 40°С до плюс 80°С 4. Кількість акумуляторів у батареї - 8 шт. 5. Габаритні розміри однієї батареї: висота - 316,5 мм; довжина - 581 мм; ширина - 1080 мм. 6. Номінальна ємність батареї С10, А*год - 200 А*год Номінальна ємність батареї С20, А*год-214 А*год. 7. Номінальна напруга, В - 96 В. 8 В комплект постачання батарей входять шини (перемички), а також гайки, шайби, контргайки необхідні для з'єднання акумуляторів в батарею. 9. Гарантійні зобов'язання: Гарантійний строк експлуатації - 5 років від дати введення в експлуатування. Гарантійний термін зберігання - 24 місяці з дня отримання продукції кінцевим споживачем до моменту її введення в експлуатацію. Умови зберігання - відповідно до ТУ У 27.2-38707864-001:2016 зі змінами № 1 та № 2. Умови транспортування - відповідно до ТУ У 27.2-38707864-001:2016 зі змінами № 1 та № 2. Умови пакування, маркування - відповідно до ТУ У 27.2-38707864-001:2016 зі змінами № 1 та №2.
Відповідач 2 підтвердив та гарантував, що технічні та якісні параметри продукції, що пропонується до постачання відповідають та мають не гірші параметри ніж ті, що вимагаються замовником.
Акумуляторні батареї 8-DS12ZeMa214 ТУ У 27.2-38707864:2016 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6 є необслуговуваними, що дозволяє спростити та зменшити витрати на обслуговування батарей, а також підвищує їх надійність.
При цьому суд зазначає, що відповідач 1 як замовник в тендерній документації передбачив можливість пропонувати учасниками до постачання еквівалент товару, визначеного в додатку 1 до Тендерної документації.
Тобто, відповідач 2 пропонував до постачання замовнику батарею акумуляторну 8-DS12ZeMa214 ТУ У 27.2-38707864:2016 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6, як еквівалент предмету закупівлі.
Замовник умовами тендерної документації зазначив, що технічні параметри та характеристики продукції, що пропонується до постачання, повинні бути не нижчими ніж задані замовником.
Відповідно до порівняльної таблиці технічних та якісних характеристик, що надана у складі пропозиції Переможця, Переможцем підтверджено та гарантовано, що технічні та якісні параметри продукції, що пропонується до постачання, відповідають та мають не гірші параметри ніж ті, що вимагаються замовником.
Пунктом 5.2. 2. внутрішнього нормативного акту відповідача 1, а саме Порядку здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в АТ "Укрзалізниця" в умовах воєнного стану, затвердженого рішенням правління від 18.12.2024 (протокол № Ц-85/85 Ком.Т), зі змінами (далі - Порядок), (копія якого додається) у разі укладання договорів про закупівлю за результатом відкритих торгів або із використанням електронного каталогу регіональна філія, філія, структурний підрозділ апарату управління АТ "Укрзалізниця" здійснює аналіз відповідності пропозицій, наданих під час проведення відкритих торгів, встановленим вимогам. За результатами оцінки та розгляду пропозиції визначає переможця та публікує повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
При централізованій закупівлі відповідність пропозицій технічним умовам та технічному завданню перевіряється замовником закупівлі (ДФН - Департамент за функціональним напрямом, для потреб якого відповідач 1 здійснює закупівлю) у терміни, що не перевищують три робочі дні з дня надходження звернення філії "ЦЗВ".
За результатом перевірки надаються відповідні висновки.
Так, на виконання пункту 5.2. Порядку, у зв'язку з розкриттям 23.04.2024 пропозицій учасників закупівлі батареї акумуляторної 75КН-150Р (електричні акумулятори та акумуляторні батареї) (31430000-9-Електричні акумулятори) № UA-2024-02-28-002718-a, відповідач 1 листом від 23.04.2024 № ЦЗВ-18/2884 (копія додається) звернувся до Департаменту локомотивного господарства АТ "Укрзалізниця" з проханням надати висновок щодо відповідності запропонованих учасниками до постачання вищевказаної продукції встановленим технічним вимогам, якісним характеристикам та надати оцінку щодо можливості застосування на залізницях України.
25.04.2024 надійшла відповідь Департаменту локомотивного господарства № ЦТ09/1521 (копія додається), де було зазначено наступне: "Пропозиції торгів № UA-2024-02-28-002718-a надали такі учасники: ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", ТОВ "СМАРТХАУС СЕРВІС". Документи які були ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" відповідають встановленим в документації конкурсних торгів технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі. Документи які були надані ТОВ "СМАРТХАУС СЕРВІС Україна" не відповідають встановленим в документації конкурсних торгів технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі а саме: цим учасником не було надано відповідно до п. 2.1 Тендерної документації копію акту приймальної комісії, до складу якої входить представник АТ "Укрзалізниця", відповідно до п.п. 7.7.8, 7.7.11 ДСТУ ГОСТ 15.902:2017; відповідно до п. 2.2. Тендерної документації не надано скановану копію документу за яким виготовляється продукція".
Також, відповідачем 2 надано Протокол засідання приймальної комісії з приймання акумуляторних батарей виробництва концерну EnerSys від 08.11.2016 (копія додається) та лист від 12.12.2016 № ЦТ-08/186 (копія додається) щодо погодження серійного використання акумуляторних батарей типу "Hawker ZeMa Rail" 8- DS12ZeMa214. Крім того надано ТУ У 27.2-38707864-001:2016, за якими виготовляються дані типи акумуляторних батарей (копія додається), яке узгоджене у встановленому порядку АТ "Укрзалізниця".
За своїм змістом протокол засідання приймальної комісії з приймання акумуляторних батарей виробництва концерну EnerSys від 08 листопада 2016 року та лист Департаменту локомотивного господарства Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 12 грудня 2016 року № ЦТ-08/186 відповідають вимогам до протоколу кваліфікаційних випробувань відповідно до пункту 5.3 ДСТУ ГОСТ 15.001:2009 (ГОСТ 15.001-88, IDT).
Таким чином, батарея типу "Hawker ZeMa Rail" 8-DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6 є еквівалентом батареї 75КН-150, оскільки характеристики даної батареї є не гіршими ніж це вимагається в Тендерній документації.
При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог підрозділу "Опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій" тендерної документації відповідача 1 невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації є формальною (несуттєвою) помилкою.
Також варто зауважити, що згідно з пунктом 3 Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710, невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації, є формальною помилкою.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення відповідача 1 щодо визначення переможцем закупівлі № UA-2024-02-28-002718-а відповідача 2 відсутні.
Щодо наданого позивачем висновку експерта від 05 березня 2024 року № 005/24-03 суд вказує наступне.
Висновок експерта від 05 березня 2024 року № 005/24-03, підготовлений в межах процедури закупівлі № UA-2024-02-29-006358-a, щодо акумуляторної батареї 75К-150Р та акумуляторної батареї 8- DS12ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96-40/50-6.
За приписами ч. 1-2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Тобто, при складенні вказаного висновку, експертом досліджувалися документи в межах процедури закупівлі № UA-2024-02-29-006358-a, яка не є предметом розгляду в даній справі, а дослідження тих обставин, не входять до предмета доказування у цій справі.
Крім того, як вбачається зі змісту згаданого висновку експерта, його було підготовлено на замовлення Адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "АКТІО" в інтересах ТОВ "АДС Сервіс", яке не є учасником цієї справи.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Отже, висновок експерта від 05 березня 2024 року № 005/24-03 не є допустимим доказом у цій справі.
Крім того, згідно з ч. 1 та 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Однак, що у висновку експерта від 05 березня 2024 року № 005/24-03 не враховано вимоги тендерної документації відповідача 1 до предмета закупівлі у цій справі.
Крім того, суд вказує, що відповідачем 2 долучено до матеріалів справи висновок експерта № 004-ГКВ/24 від 12.12.2024.
У вказаному висновку судовим експертом Катериною Гавриловою встановлено, що Товар "Акумуляторна батарея 8-DS| 2ZeMa214 в комплекті з пристроєм ВР 96 40/50-6" може бути визнаний еквівалентом товару "Акумуляторна батарея 75-KН-150P", який є предметом закупівлі UA-2024-02-28-002718-а.
За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 Господарського процесуального кодексу України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи висновок експерта від 05 березня 2024 року № 005/24-03, суд зазначає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, при цьому, висновок експерта складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Гавриловою К. В., яка має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.1. "Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів", стаж експертної роботи 5 років, термін дії свідоцтва продовжено у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 №1138/5.
Таким чином, висновок експерта 05 березня 2024 року № 005/24-03 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
А відтак, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес) і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 цього Кодексу). Шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 41 Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом статті 204 Цивільного кодексу України, Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 ГК України.
Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України).
За змістом частин 2-3 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред'явлення позову порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).
З огляду на викладене, оцінивши обставини, наведені позивачем у позовній заяві, якими обґрунтовано недійсність договору, а також дослідивши подані в підтвердження цьому докази, суд дійшов висновку, що позивачем всупереч викладеним нормам не доведено перед судом законних підстав для визнання недійсним договору поставки № ЦЗВ-07- 01824-01 від 30.05.2024.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з розкриттям 23.04.2024 пропозицій учасників закупівлі батареї акумуляторної 75КН-150Р (електричні акумулятори та акумуляторні батареї) (31430000-9-Електричні акумулятори) № UA-2024-02-28-002718-a, Відповідач 1 листом від 23.04.2024 № ЦЗВ-18/2884 (копія додається) звернувся до Департаменту локомотивного господарства АТ "Укрзалізниця" з проханням надати висновок щодо відповідності запропонованих учасниками до постачання вищевказаної продукції встановленим технічним вимогам, якісним характеристикам та надати оцінку щодо можливості застосування на залізницях України.
25.04.2024 надійшла відповідь Департаменту локомотивного господарства № ЦТ09/1521 (копія додається), де було зазначено наступне: "Пропозиції торгів № UA-2024-02-28-002718-a надали такі учасники: ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", ТОВ "СМАРТХАУС СЕРВІС". Документи які були ТОВ "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" відповідають встановленим в документації конкурсних торгів технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі. Документи які були надані ТОВ "СМАРТХАУС СЕРВІС Україна" не відповідають встановленим в документації конкурсних торгів технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі а саме: цим учасником не було надано відповідно до п. 2.1 Тендерної документації копію акту приймальної комісії, до складу якої входить представник АТ "Укрзалізниця", відповідно до п.п. 7.7.8, 7.7.11 ДСТУ ГОСТ 15.902:2017; відповідно до п. 2.2. Тендерної документації не надано скановану копію документу за яким виготовляється продукція".
Тобто, замовником встановлено, що документи, які були надані позивачем, не відповідають встановленим в документації конкурсних торгів технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі.
Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз'яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/ відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі №910/11511/18.
Суд наголошує, що вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі №916/1134/18.
Враховуючи той факт, що документи, які були надані позивачем, не відповідали встановленим в документації конкурсних торгів технічним та якісним вимогам до предмету закупівлі, суд зазначає, що права та/або охоронюваний законом інтерес Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартхаус Сервіс" не є порушеними.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судових засіданнях всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-клімат" не підлягають задоволенню.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.03.2025.
Суддя О.В. Мандриченко