61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
31.03.2025 Справа №905/38/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Торгіна Ігоря Миколайовича, м. Костянтинівка Донецької області
про стягнення 521155,87грн, з яких 471206,13грн - основний борг, 8937,70грн - 3% річних, 41012,04грн - інфляційні втрати,
без повідомлення (виклику) сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Торгіна Ігоря Миколайовича, м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 521155,87грн, з яких 471206,13грн - основний борг, 8937,70грн - 3% річних, 41012,04грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №920В від 01.01.2019 про постачання електричної енергії, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за період січень-квітень 2024 року у розмірі 471206,13грн, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надані такі документи: договір №920В від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу з додатками (заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, Індивідуальна комерційна пропозиція (ІКП) «Періодична»), акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період січень-квітень 2024 року, рахунки за спожиту електроенергію за період січень-квітень 2024 року, листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» №281 від 15.02.2024, №501 від 13.03.2024, №986 від 12.06.2024, №18 від 01.01.2025, та №24/148 від 15.02.2024, списки згрупованих відправлень, фіскальні чеки АТ «Укрпошта», претензія Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» №24/11897 від 11.07.2024, заява Фізичної особи-підприємця Торгіна Ігоря Миколайовича від 18.11.2024, листи АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» №67/12119-вих від 27.08.2024 та №67/16580-вих від 26.11.2024 з додатками.
Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/38/25 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/38/25. Справу №905/38/25 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач про відкрите судове провадження повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 24.01.2025 до його електронного кабінету.
03.02.2025 від відповідача надійшли клопотання, за змістом яких просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження та продовжити строк для надання відзиву.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.02.2025 клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення та клопотання про продовження строку для надання відзиву задоволено. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 20.02.2025 включно.
12.02.2025 від позивача надійшла заява, в якій зазначив, що відповідач частково сплатив заборгованість в частині основного боргу в розмірі 471206,13грн та судовий збір в розмірі 6253,86грн.
25.03.2025 від позивача надійшла заява, за змістом якої просить долучити до матеріалів справи виписку по особовому рахунку про часткову сплату відповідачем заборгованості в частині основного боргу.
У встановлений судом строк від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Торгіном Ігорем Миколайовичем (відповідач, споживач) на підставі підписаної відповідачем заяви-приєднання, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №920В (договір), відповідно до п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.
За п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.п. 5.4, 5.5 договору).
За змістом п. 5.7 договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
У разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи розподілу) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. У будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно з виставленими постачальником рахунків (п. 5.9 договору).
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (п. 13.1 договору).
У якості додатку 2 до договору сторонами підписано індивідуальну комерційну пропозицію «Періодична» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно до пункту 5.1 комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому оплачується не пізніше, ніж 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.
За змістом п.п. 6.1-6.2 комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у день подання споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особовий кабінет». У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні. У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач). Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання. Акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день надання звіту.
Відповідно до п. 11.2 комерційної пропозиції договір на умовах даної комерційної пропозиції укладається на строк один календарний місяць, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв'язку з порушенням споживачем умов п.5.1 цієї комерційної пропозиції.
У разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним в цій комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції (п. 14.6 договору).
На виконання умов договору позивач склав акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 31.01.2024 за січень 2024 року в обсязі 1322кВТ*год. на суму 9844,84грн, від 29.02.2024 за лютий 2024 року в обсязі 34422кВТ*год. на суму 248259,31грн, від 31.03.2024 за березень 2024 року в обсязі 20130кВТ*год. на суму 138489,24грн та від 30.04.2024 за квітень 2024 року в обсязі 13763кВТ*год. на суму 89552,21грн.
Також позивач виписав рахунки за спожиту електроенергію №920В від 04.02.2024 за січень 2024 року на суму 9844,84грн, №920В за лютий 2024 року на суму 248259,31грн, №920В за березень 2024 року на суму 138489,24грн та №920В за квітень 2024 року на суму 89552,21грн.
Акти та рахунки позивач направив поштою на юридичну адресу відповідача супровідними листами, що підтверджується списком згрупованих відправлень та фіскальними чеками АТ «Укрпошта».
Відповідно до листа АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/12119-вих від 27.08.2024 фактичний (звітній) обсяг споживання за період з січня по березень 2024 по точках комерційного обліку споживача Фізичної особи-підприємця Торгіна І.М. склав 55874кВт*год., а саме у січені 2024 року - 1322 кВТ*год., у лютому 2024 року - 34422кВТ*год., у березні 2024 року - 20130кВТ*год., у квітні 2024 року - 13763кВТ*год.
18.11.2024 відповідач звернувся до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» з про проведення перерахунку обсягів спожитої електричної енергії.
АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» листом №67/16580-вих від 26.11.2024 повідомило про коригування обсягів споживання ФОП Торгіним І.М., відповідно до якого обсяг фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії у квітні 2024 року становить 11467кВт*год.
У зв'язку з коригуванням обсягів споживання електричної енергії, позивач склав скоригований акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 30.04.2024 за квітень 2024 року в обсязі 11467кВт*год. на суму 74612,74грн, а також виписав рахунок за спожиту електроенергію №920В за квітень 2024 на суму 74612,74грн.
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спожиту електроенергію за період січень-квітень 2024 року становить 471206,13грн.
Позивач направляв на адресу відповідача претензію №24/11897 від 11.07.2024, однак відповідач відповіді не надав, заборгованість за спожиту електричну енергію не сплатив.
Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, звернувся до суду з відповідним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникли між сторонами щодо постачання електричної енергії, регулюються приписами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором та комерційною пропозицією.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір №920В від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків.
Відповідно до п.п. 4.21, 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).
Пунктом 2.3.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Судом встановлено, що відповідно до листів АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/12119 від 27.08.2024 та 67/16580 від 26.11.2024 фактичний обсяг споживання відповідачем електричної енергії становить у січені 2024 року - 1322 кВТ*год., у лютому 2024 року - 34422кВТ*год., у березні 2024 року - 20130кВТ*год., у квітні 2024 року - 11467кВт*год.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач склав акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період січень-квітень 2024 року на загальну суму 471206,13грн (з урахуванням коригування обсягів споживання у квітні 2024 року) та виписав рахунки на оплату.
Акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію направлялись відповідачеві засобами поштового зв'язку на його юридичну адресу.
Обсяги фактичного споживання відповідачем електричної енергії у січні-квітні 2024 року підтверджується належними доказами, відповідач не заперечує та не спростовує вказані в актах прийняття-передавання обсяги споживання.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 5.1 комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому оплачується не пізніше, ніж 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.
За змістом п.п. 6.1-6.2 комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у день подання споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особовий кабінет». У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні. У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач). Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Матеріали справи не містять доказів реєстрації відповідача в сервісі «Особовий кабінет».
Одночасно, позивачем надані докази направлення актів та рахунків на юридичну адресу відповідача, однак, з наданих доказів неможливо достовірно встановити дату отримання відправлення поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (споживач).
Також відповідні відомості не можливо встановити з бази даних АТ «Укрпошта» у зв'язку зі спливом строку збереження таких відомостей.
За таких обставин суд враховує, що відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України №173/24950 від 28.01.2014 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України №449 від 19.09.2014), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Отже, строк оплати є таким, що настав:
- за зобов'язанням січня 2024 року - 04.03.2024, що є п'ятим робочим днем з дати отримання рахунку (16.02.2024 - день подання поштового відправлення; 22.02.2024 - день надходження поштового відправлення у поштове відділення, в якому обслуговується одержувач (з урахуванням одного вихідного дня на поштових відділеннях); 26.02.2024 - дата отримання рахунку споживачем, з урахуванням вихідного дня);
- за зобов'язанням лютого 2024 року - 29.03.2024, що є п'ятим робочим днем з дати отримання рахунку (13.03.2024 - день подання поштового відправлення; 19.03.2024 - день надходження поштового відправлення у поштове відділення, в якому обслуговується одержувач (з урахуванням одного вихідного дня на поштових відділеннях); 22.03.2024 - дата отримання рахунку споживачем, з урахуванням вихідного дня);
- за зобов'язаннями березня та квітня 2024 року - 28.06.2024, що є п'ятим робочим днем з дати отримання рахунку (12.06.2024 - день подання поштового відправлення; 18.06.2024 - день надходження поштового відправлення у поштове відділення, в якому обслуговується одержувач (з урахуванням одного вихідного дня на поштових відділеннях); 21.06.2024 - дата отримання рахунку споживачем, з урахуванням вихідного дня).
Суд враховує, що коригування обсягів спожитої електричної енергії у квітні 2024 року відбулось у сторону зменшення, отже, строк оплати зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії у квітні 2024 року у розмірі 74612,74грн настав 28.06.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи, що у встановлений умовами договору строк відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію не сплатив, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за спірним договором.
Під час судового провадження позивач у заявах від 12.02.2025 та 25.03.2025 повідомив суд про часткове погашення відповідачем заборгованості в частині основного боргу.
Так, 11.02.2025 відповідач здійснив оплату на суму 471206,13грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку, вказана оплата зарахована позивачем в погашення боргу за період січень-квітень 2024 року.
За поясненнями позивача станом на 25.03.2025 заборгованість відповідача становить 8937,70грн - 3% річних та 41012,04грн - інфляційні втрати.
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі сплатив розмір основного боргу після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 471206,13грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №905/38/25 в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 471206,13грн.
У зв'язку з простроченням відповідача в частині оплати основного боргу за спірним договором, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у загальному розмірі 8937,70грн, з яких нараховані на зобов'язання січня 2024 року за період прострочення з 23.02.2024 по 16.01.2025 у розмірі 263,92грн, на зобов'язання лютого 2024 року за період прострочення з 21.03.2024 по 16.01.2025 у розмірі 6105,63грн та на зобов'язання березня 2024 року за період прострочення з 20.06.2024 по 16.01.2025 у розмірі 2568,15грн, а також інфляційні втрати у загальному розмірі 41012,04грн, з яких нараховані на зобов'язання січня 2024 року за період прострочення з 01.04.2024 по 31.12.2024 у розмірі 1052,86грн, на зобов'язання лютого 2024 року за період прострочення з 01.04.2024 по 31.12.2024 у розмірі 26431,44грн та на зобов'язання березня 2024 року за період прострочення з 01.06.2024 по 31.12.2024 у розмірі 13527,73грн.
Контррозрахунки 3% річних та інфляційних втрат відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що вони є методологічно неправильними, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення.
З урахуванням наведених вище висновків суду щодо строку виконання зобов'язання, початком прострочення за зобов'язанням січня 2024 року є 05.03.2024, за зобов'язанням лютого 2024 року - 30.03.2024, за зобов'язанням березня 2024 року - 29.06.2024.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за належний період прострочення, суд встановив, що належний розмір 3% річних становить 8513,35грн, розмір інфляційних втрат - 37735,87грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача 46249,22грн, з яких 8513,35грн - 3% річних, 37735,87грн - інфляційні втрати.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 6640,06грн згідно з платіжною інструкцією №3753161 від 03.12.2024.
У позові позивач просить повернути судовий збір у розмірі 386,20грн як надмірно сплачений.
Судом встановлено, що належний розмір судового збору, якій підлягає сплаті за відповідний позов, становить 6253,86грн (1,5% від ціни позову в розмірі 521155,87грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, суд вбачає наявність підстав для повернення позивачеві з Державного бюджету України судового збору у розмірі 386,20грн, як такий, що внесено у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Також, у зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача та враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з відповідним позовом, суд, керуючись ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про покладення судових витрат зі сплату судового збору на відповідача.
При цьому, судом встановлено, що відповідач відшкодував позивачеві судовий збір у розмірі 6253,86грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.02.2025.
Отже, за результатами розгляду справи судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі №905/38/25 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Торгіна Ігоря Миколайовича, м. Костянтинівка Донецької області про стягнення боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 471206,13грн.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Торгіна Ігоря Миколайовича, м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 49949,47грн, з яких 8937,70грн - 3% річних, 41012,04грн - інфляційні втрати, задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Торгіна Ігоря Миколайовича, м. Костянтинівка Донецької області ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Січових стрільців, будинок 4 Д, ідентифікаційний код 42086719) 3% річних у розмірі 8513,35грн та інфляційні втрати у розмірі 37735,87грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Січових стрільців, будинок 4 Д, ідентифікаційний код 42086719) судовий збір у розмірі 386,20грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією №3753161 від 03.12.2024.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
Рішення складено та підписано 31.03.2025.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.