61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
31.03.2025 Справа №905/71/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи за
позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ
до відповідача: Церкви християн віри євангельської "Блага Вість", м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення 36359,87грн.
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Церкви християн віри євангельської "Блага Вість", про стягнення 36359,87грн., з яких: 22513,43грн. - заборгованість з оплати природного газу, 4755,57грн. - пеня, 1774,72грн. - 3% річних та 7316,15грн. - інфляційні втрати.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №7172/21-РО-Т від 01.02.2022 постачання природного газу в частині оплати переданого постачальником та прийнятого споживачем природного газу у лютому 2022 року згідно з актом приймання-передачі природного газу.
Ухвалою від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Копія ухвали від 04.02.2025 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.
Суд зазначає про неможливість надсилання на адресу відповідача копії ухвали від 04.02.2025 в паперовому вигляді рекомендованим листом із повідомленням про вручення у зв'язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділеннями поштового зв'язку в м.Маріуполі, Донецької області в умовах воєнного стану, а також до електронного кабінету в системі "Електронний суд" у зв'язку з його відсутністю.
Крім того, суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача про розгляд справи телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у позовній заяві та наявний в матеріалах справи, зв'язок відсутній.
Електронний примірник ухвали від 04.02.2025 надісланий на електронну скриньку відповідача не доставлений, про що в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду» сформовано відповідну довідку «про помилку доставки електронного листа».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ним вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідач заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні не висловив, відзив до суду не направив.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з положеннями статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
01.02.2022 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг (далі - постачальник, позивач у справі) та Церквою християн віри євангельської "Блага Вість" ЕІС-код 56ХС0000О4О3400F (далі - споживач, відповідач у справі) укладено договір №7172/21-РО-Т постачання природного газу (далі - договір).
За умовами пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (пункт 1.3. договору).
Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем (об'єм) природного газу у період з 02 2022 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 15,0 тис.куб.метрів, в тому числі у спірний період - лютий 2022 - замовлений обсяг 2,6 тис.куб.м.
Загальний замовлений обсяг постачання газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (пункт 2.1.1. договору).
Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу (пункт 3.4. договору).
За умовами пункту 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.п.3.5.2 пункту 3.5. договору).
Згідно з п.п.3.5.3. пункту 3.5. договору споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання.
У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпунктів 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.п.3.5.4 пункту 3.5. договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42грн,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89грн за 1000куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00грн.
Згідно з пунктом 4.3. договору загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично-використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпунктів 3.5.4 пункту 3.5. цього договору.
За умовами пункту 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2. договору).
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1. договору).
Договір підписано представниками постачальника та споживача. Підписи представників скріплено печатками сторін.
За твердженнями позивача у лютому 2022 року, позивач передав у власність відповідача природний газ в обсязі 1,36000 тис.кум.м на загальну суму 22513,43грн, на підтвердження чого до позову додано акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022.
Акт приймання передачі-природного газу містить посилання на договір №7172/21-РО-Т від 01.02.2022 та на відповідний розрахунковий період.
Акт приймання-передачі природного газу підписано представником постачальника та скріплено печаткою позивача. Споживачем вказаний акт не підписаний.
Поряд з цим, на підтвердження споживання відповідачем обсягу природного газу позивач надав роздруківку з Інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS0000О4О3400F в період з 03.02.2022 по 26.02.2022.
Оплата за переданий у лютому 2022 року природний газ відповідачем не здійснена.
На переконання позивача, вказане свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовною заявою, в якій, окрім стягнення суми основного боргу у розмірі 22513,43грн, просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 1774,72грн, інфляційні втрати в сумі 7316,15грн та пеню в сумі 4755,57грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого:
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із частиною 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З огляду на приписи статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, частина 1 статті 530 ЦК України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, споживачу Церкві християн віри євангельської «Блага вість», відповідачу у справі, присвоєно ЕІС-код 56ХS0000О4О3400F; постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг».
За умовами пункту 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п.п.3.5.2 пункту 3.5. договору).
Згідно з п.п.3.5.3. пункту 3.5. договору споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання.
У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпунктів 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.п.3.5.4 пункту 3.5. договору).
Згідно з даними, які відображені в інформації щодо остаточної алокації відборів споживача в реєстрі споживачів постачальника з ЕІС-кодом-56ХS0000О4О3400F обсяг споживання газу за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1360,00 куб.м.
Відповідач не надав доказів, що останній не є споживачем з ЕІС-кодом-56ХS0000О4О3400F і не здійснював споживання природного газу у визначеному позивачем обсязі.
Даний показник відповідає показнику, згідно представлених даних в акті приймання-передачі природного газу за період лютий 2022 рік.
Аналіз вказаного дає підстави дійти висновку про відсутність відмінностей між даними, які містяться в інформації щодо остаточної алокації відборів споживача в реєстрі споживачів постачальника та даними, які відображено в особистому кабінеті постачальника та зазначено в акті приймання-передачі.
Отже, як свідчать обставини справи, поставлено відповідачу природний газ у лютому 2022 року в обсязі 1,36000 тис.куб.м на суму з ПДВ 22513,43грн з урахуванням послуг транспортування в силу умов договору та за даними оператора ГТС.
Акт приймання-передачі природного газу, надісланий відповідачу не підписаний відповідачем та постачальнику не повернутий. Письмова відмова від підписання акту позивачу не направлена.
Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпунктів 3.5.4 пункту 3.5. цього договору.
Доказів зміни строку оплати суду не представлено.
Беручи до уваги наведені положення укладеного між сторонами договору, відповідач мав здійснити оплату незалежно від факту надсилання позивачем рахунків у строк не пізніше: за лютий 2022 року - 15.04.2022 (прострочення з 16.04.2022).
Заборгованість з оплати за природний газ за спірний період лютий 2022 року становить 22513,43грн.
Доказів оплати обсягу природного газу спожитого у спірний період, відповідач до суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову не спростував.
Акт приймання-передачі природного газу підписано представником постачальника, підпис скріплено печаткою.
Відповідачем акт не підписаний та постачальнику не повернутий. Письмова відмова від підписання акту позивачу не направлена.
При цьому відсутність підписаного відповідачем акту прийому-передачі природного газу не спростовує факту його споживання. В підпункті п.п.3.5.4 пункту 3.5. договору сторони договору погодили порядок підтвердження обсягів споживання природного газу на випадок можливої відсутності підписаного акту приймання-передачі природного газу та умови розрахунків за споживання газу.
Отже грошове зобов'язання споживача перед постачальником природного газу поставленого у спірний період лютий 2022 року в сумі 22513,43грн не виконано.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення законодавства, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлений природний газ у період лютий 2022 року підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 22513,43грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 1774,72грн, інфляційні втрати в сумі 7316,15грн. та пеню в сумі 4755,57грн.
Відповідно до частини 1 статті 549, пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Як встановлено статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Заявлену до стягнення пеню в сумі 4755,57грн. позивачем нараховано на підставі пункту 7.2. договору, яким передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт).
Нарахування пені проведено за період 16.04.2022-15.10.2022 на суму боргу 22513,43грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем правильно визначений період нарахувань. При цьому за розрахунком суду, проведеним за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», розмір таких нарахувань становить 4755,58грн, що є більше ніж заявлено позивачем.
Враховуючи, що згідно з частиною 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає пеня у заявленій позивачем сумі 4755,57грн.
Таким чином позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню повність в сумі 4755,57грн.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати спожитого природного газу, у зв'язку з чим позивачем за неналежне виконання умов Договору нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1774,72грн. відповідно до вимог статті 625 ЦК України.
Нарахування 3% проведено за період 16.04.2022-30.11.2022 на суму боргу 22513,43грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем правильно визначений період нарахувань. При цьому за розрахунком суду, проведеним за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», розмір таких нарахувань становить 1774,72грн.
Таким чином позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню в сумі 1774,72грн.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.
Нарахування інфляційних втрат проведено за період 01.05.2022-30.11.2024 на суму боргу 22513,43грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем правильно визначений період нарахувань. При цьому за розрахунком суду, проведеним за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», розмір таких нарахувань становить 7316,17грн, що є більше ніж заявлено позивачем.
Враховуючи, що згідно з частиною 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають інфляційні нарахування у заявленій позивачем сумі 7316,15грн.
Таким чином позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню повність в сумі 7316,15грн.
Загальна сума заявлених позовних вимог та задоволених судом становить 36359,87грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 73-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до відповідача Церкви християн віри євангельської "Блага Вість", про стягнення 36359,87грн., з яких: 22513,43грн. - заборгованість з оплати природного газу, 4755,57грн. - пеня, 1774,72грн. - 3% річних та 7316,15грн. - інфляційні втрати, задовольнити.
Стягнути з Церкви християнської віри євангельської "Блага Вість (87551, Донецька область, місто Маріуполь, провулок Брестський, будинок 5; код ЄДРПОУ: 24168112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 42399676) суму боргу за поставлений природний газ у лютому 2022 року в розмірі 22513,43грн, пеню в сумі 4755,57грн, 3% річних в сумі 1774,72грн, інфляційні втрати в сумі 7316,15грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 31.03.2025.
Суддя М.О. Лейба