вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
24.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5674/24
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛ ГРУП", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР"-"ДНІПРОДІПРОДОР", м. Київ
про розірвання договору оренди та виселення
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Мошинець Ю.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача : не з'явився
від третьої особи: Северин О.А.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ойл Груп» і просить суд:
- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/7355-6109 від 10.09.2021
- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ ГРУП» з частини адміністративної будівлі, площею 463,6 кв.м., за адресою: м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, 3, що перебуває на балансі ДП "УКРДІПРОДОР" - "ДНІПРОДІПРОДОР".
- судові витрати покласти на Відповідача
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2025.
Відповідач 14.01.2025 подав відзив на позов.
Відповідач подав 14.01.2025 клопотання, в якому просить суд залучити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР"-"ДНІПРОДІПРОДОР", оскільки воно є балансоутримувачем спірного майна.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дніпропетровську філію Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР"-"ДНІПРОДІПРОДОР". Відкладено підготовче засідання на 19.02.2025.
19.02.2025 надійшла відповідь на відзив від представника позивача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025 відкладено підготовче засідання на 04.03.2025.
В підготовче засідання 04.03.2025 представник позивача не з'явився. Подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою та неможливістю прибути у судове засідання. Доказів перебування на лікарняному представник до суду не надав.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2025 відкладено підготовче засідання на 24.03.2025.
В підготовче засідання 24.03.2025 представник позивача повторно не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Доказів неявки в попереднє підготовче засідання (лікарняний) не надав.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету позивача вбачається, що ухвала суду від 04.03.2025 була доставлена в кабінет системи Електронний суду 05.03.2025 о 08:46 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.03.2025 є такою, що отримана позивачем 05.03.2025.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова “може», “має право», “за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи “імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У цій справі представник позивача двічі не з?явився в підготовчі засідання, хоча був належним чином повідомлений про час та місце такого засідання. Крім того, не з?явившись в підготовче засідання вперше, представником позивача було у відповідній заяві вказано про те, що представник перебуває на лікарняному. Натомість в підготовче засідання, яке відбулось 24.03.2025 представник позивача повторно не з?явився, заяви про розгляд справи без його участі не подавав, про причини неявки не повідомляв. До того ж доказів поважних причин неявки представника в підготовче засідання 04.03.2025 до матеріалів справи подано не було.
Враховуючи викладене, суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відтак судовий збір, сплачений позивачем за подання цього позову, поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 13, 42, 46, 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Залишити без розгляду позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛ ГРУП", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" - "ДНІПРОДІПРОДОР" про розірвання договору оренди та виселення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Повна ухвала 31.03.2025
Суддя Я.С. Золотарьова