Справа № 539/1583/25
Провадження № 1-кс/539/214/2025
31 березня 2025 року місто Лубни
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубнах Полтавської області клопотання слідчого Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Знам'янка Кіровоградської області, громадянина України, освіта базова середня, не одруженого, утриманців не має, не депутата, має військове звання солдат, проходить військову службу на посаді стрільця снайпера 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимого: 23 грудня 2021 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за частиною другою статті 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн; 22 березня 2022 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за частиною другою статті 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки іспитового строку, -
у кримінальному провадженні № 12025170570000196, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, -
Слідчий Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених статтями 177, 178, пунктами 1-3 частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Клопотання мотивоване тим, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19 вересня 2024 року № 290 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця снайпера 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 19 вересня 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог статей 65, 68 Конституції України, статті 17 Закону України «Про оборону України», статей 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статей 9, 11, 16. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Так, 29 березня 2025 року приблизно о 18.00 год ОСОБА_5 , знаходячись в Центральному парку у місті Лубнах Полтавської області, поблизу лавок разом з ОСОБА_8 розпивав алкогольні напої.
У подальшому, в ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя ОСОБА_8 , внаслідок чого потерпілий впав на землю.
У цей час, у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: куртки «The North Face» сірого кольору, мобільного телефону марки «Tecno Pova 6» кольору Meteorite Grey та грошових коштів у розмірі 3 100 грн і 1 500 дол. США, належних ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, перебуваючи на території Центральному парку у місті Лубнах Полтавської області, викрав куртку «The North Face» сірого кольору, вартістю 3 500 грн, мобільний телефон марки «Tecno Pova 6» кольору Meteorite Grey, вартістю 8 399 грн, грошові кошти у розмірі 3 100 грн і 1 500 дол. США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 березня 2025 року 1 долар США становить 41,4863 грн, тобто 1 500 дол. США становить 62 229,45 грн), належні ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_5 разом з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 77 228,45 грн.
ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
Слідчий Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_7 стверджувала, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними встановленими з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29 березня 2025 року; даними встановленими з протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30 березня 2025 року; даними встановленими з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 30 березня 2025 року за участю потерпілого; даними встановленими з протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 30 березня 2025 року; даними встановленими з протоколу затримання ОСОБА_5 відповідно до статті 208 КПК України від 30 березня 2025 року; даними встановленими з протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30 березня 2025 року; іншими доказами у їх сукупності.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, відповідно до статті 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи в разі застосування відносно нього більш м'якішого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк, може ухилитися від слідства та суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це слідчого та прокурора, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
Підозрюваний раніше вчиняв кримінальне правопорушення та має непогашену судимість, а саме 22 березня 2022 року Зням'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за частиною другою статті 186 КК України до 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання згідно зі статтею 75 КК України із іспитовим строком 3 роки, тобто на шлях виправлення не став, а навпаки продовжив свою злочинну діяльність.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією значна частина території України на даний час окупована, де ведуться активні бойові дії. Перебуваючи на волі, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також у випадку застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_5 , переслідуючи мету - уникнення від кримінальної відповідальності, зможе залишити місце свого проживання, що у подальшому призведе до неможливості прийняття кінцевого рішення по справі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. Фактичні підстави застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, є систематичність вчинення тяжких злочинів ОСОБА_5 , оскільки він на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, маючи непогашену судимість вчинив інший тяжкий, корисливий злочин. Крім цього, 28 березня 2025 року відносно ОСОБА_5 до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області скеровано обвинувальний акт за вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України. Таким чином, перебування ОСОБА_5 на волі, без застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, призведе до продовження його злочинної діяльності та вчинення лише нових умисних тяжких злочинів.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є запобігання спробам незаконного впливу на потерпілого та свідків, у кримінальному провадженні. Перебуваючи на волі, підозрюваний, переслідуючи мету - уникнення від кримінальної відповідальності, зможе незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на потерпілого, що призведе до зміни ним своїх показань або відмови від дачі показань, що у подальшому може поставити під сумнів обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, оскільки йому, на виконання вимог частини другої статті 184 КПК України вручено копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, в яких зазначені особисті анкетні дані потерпілого та свідків.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, до цього часу у кримінальному провадженні залишаються не проведені слідчі дії, участь у проведенні яких підозрюваного ОСОБА_5 є необхідною за для досягнення повноти, всебічності, об'єктивності та неупередженості досудового розслідування. Без застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 через усвідомлення можливості позбавлення волі на строк до 8 років, матиме реальну можливість перешкоджати проведенню слідчих дій та судових експертиз, що призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні та не можливості прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Перелічені ризики обґрунтовано не дають підстав застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 .
На підставі викладеного Слідчий Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_7 просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині. Допускав можливість внесення підозрюваним застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Слідчий ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині. Зазначив про можливість внесення підозрюваним застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Звернув увагу на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення під час дії щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави в іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді у суді.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 вказував, що він та його підзахисний не заперечують щодо клопотання слідчого. Водночас звернув увагу на те, що ОСОБА_5 визнає вину та активно сприяє слідству. Зазначив про військову службу підозрюваного. Вважав за необхідне застосувати заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 погодився з думкою адвоката. Зазначив, що він сім місяців тому самовільно залишив військову частину, має на утриманні восьмирічного сина, проте відсутні документи, які підтверджують кровну спорідненість. Звернув увагу на щире розкаяння в вчиненні кримінального правопорушення. Вказував, що покладається на розсуд суду.
Слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відомості, які мають значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина друга статті 1 КПК України).
Згідно з частиною першою статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 3 частини другої статті 131 КПК України визначено, що заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
Відповідно до частини першої статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом частини другої статті 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (частина третя статті 132 КПК України).
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина шоста статті 132 КПК України).
До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання (частина сьома статті 132 КПК України).
Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 183 КПК України Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, відповідальність за який передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння, може здійснити дії передбачені статтею 177 КПК України.
В ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті185 КК України за обставин викладених у підозрі.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування, у ході якого 31 березня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті185 КК України та подано до слідчого судді зазначене клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України, слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного слідчий суддя враховую також характеризуючи матеріла щодо підозрюваного та інші обставини. Водночас доводи підозрюваного щодо наявності у нього на утриманні малолітнього сина не доведені належними та допустимим доказами.
Слідчий суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених статтями 132, 177, пунктами 1-3 статті 194 КПК України, дійшов наступних висновків.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Також слідчий суддя сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених статтею 177 КПК України у цьому провадженні. Характер інкримінованого ОСОБА_5 злочину, пов'язаного з таємним викраденням чужого майна, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує високу ймовірність його свідомої позапроцесуальної поведінки.
Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків.
Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину.
Також слідчий суддя не виключає, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий вказував, що підозрюваний постійно вчиняє злочини, був неодноразово судимий, наразі у суді розглядається справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, відомості про яке 20 лютого 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170570000111.
Зазначені доводи слідчого підтвердили ОСОБА_5 та його захисник.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі визначені пунктами 1-12 частини першої статті 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків, репутація; майновий стан; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, є дійсними, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого йому злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Дані, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 132 КПК України, є дійсними, оскільки встановлено наявність передумов, регламентованих пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України.
Наведені слідчим та прокурором обставини в сукупності, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного.
Доводи сторони захисту про щире каяття підозрюваного та активне сприяння слідству в світлі наведених фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані докази у порядку статті 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених пунктами 1-3 частини першої статті 194 КПК України, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України, які слідчим суддею визнано доведеними.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги статті 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог статті 182 КПК України.
Прокурором та слідим в судовому засіданні доведено необхідність у визначенні підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому слідчий суддя дійшов висновку, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн, є достатнім для запобігання ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України, які слідчий суддя визнав доведеними, та покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Слідчого відділу Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання, а саме до 10 годин 33 хвилин 29 травня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до частини п'ятої статті 194 КПК України, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити прокурору, захиснику та підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Слідчий суддя ОСОБА_1