28.03.25
Справа №635/5437/24
Провадження № 3/635/196/2025
28 березня 2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., за участю: секретаря судового засідання Панаса О.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Мамонова С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
16 травня 2024 року о 04 годині 15 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння пальців рук, порушення мови та був зупинений на блок-посту, що розташований за адресою: Харківська область,Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 1. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав та надав пояснення, що 15 травня 2024 року ввечері повернувся додому. При цьому, автомобіль Honda Accord залишив у ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що останньому наступного дня потрібно було їхати у відрядження. Вночі йому зателефонувала мати, яка проживає в смт Безлюдівка Харківського району Харківської області, та повідомила,що дуже погано себе почуває, та попросила приїхати. Він подзвонив ОСОБА_2 та попросив його приїхати до нього та відвезти до смт Безлюдівка Харківського району Харківської області до матері, на що останній погодився. Вони вирушили до смт Безлюдівка Харківського району Харківської області. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_2 . На блок-посту автомобіль зупинили військовослужбовці та заборонили подальший рух у зв'язку з порушенням комендантської години. Між військовослужбовцями та ним виникла словесна перепалка. Після цього військовослужбовці викликали працівників поліції. Згідно пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні 25 листопада 2024 року, на момент приїзду працівники поліції, за кермом автомобіля перебував ОСОБА_2 . За поясненнями ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні 25 березня 2025 року, очікуючи приїзду працівників поліції, він пересів за кермо автомобіля та перебував за кермом на момент їх приїзду, проте автомобілем не керував. Прибувши, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. З огляду на те, що він не керував автомобілем та функції водія не виконував, він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, він повідомив працівників поліції, що не керував транспортним засобом, функції водія виконував ОСОБА_2 . ОСОБА_2 також підтвердив, що саме він керував транспортним засобом. Проте працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Мамонов С.І. просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як на підставу закриття провадження по справі, захисник Мамонов С.І. посилався на такі обставини:
- у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у тому числі відсутній відеозапис, на якому зафіксовано момент руху та момент зупинки транспортного засобу Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням;
- працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз'яснені його права;
- на відеозапису відсутнє виявлення та фіксування факту перебування ОСОБА_1 нібито у стані алкогольного сп'яніння;
- на відеозапису не зафіксовано складання та вручення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ;
- наданий відеозапис не містить безперервної фіксації події, а тому не відповідає критеріям належності та допустимості доказів;
- працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав;
- крім того в обґрунтування заперечень посилався на місце розташування блок-посту.
В письмовому клопотанні від 25 листопада 2024 року захисник Мамонов С.І. зазначив, що якщо припустити,що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, то на думку сторони захисту, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху України, які б могли бути підставою для його зупинки,у зв'язку з чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не зобов'язаний був виконувати,а всі складені відносно нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім наведеного, під час судового розгляду за клопотанням захисника Мамонова С.І були допитані як свідки інспектор СРПП відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Під час допиту у судовому засіданні 25 березня 2025 свідок ОСОБА_2 надав показання, що 15 травня 2024 року він взяв автомобіль Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ОСОБА_1 та поїхав на ньому додому. Вночі йому зателефонував ОСОБА_1 та попросив відвезти його до матері в смт Безлюдівка Харківського району Харківської області, на що він погодився. За кермом автомобіля був він. На блок-посту автомобіль під його керуванням зупинили військовослужбовці,у яких виникла підозра,що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння. Військовослужбовці викликали працівників поліції. В очікуванні працівників поліції він заснув на задньому пасажирському сидіння, а ОСОБА_1 сидів в автомобілі попереду. Працівники поліції прибули на блок-пост через годину. Коли він проснувся, він побачив, що ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції. Він вийшов із автомобіля і в процесі спілкування з працівниками поліції повідомив останніх,що за кермом автомобіля перебував він. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager, на що він погодився та пройшов такий огляд. ОСОБА_1 також було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, його відвели до приміщення блок-посту. Чи проходив ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння він не бачив.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні 28 березня 2025 року надав показання, що він є інспектором СРПП відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області. Під час несення служби 16 травня 2024 року він отримав повідомлення, що військовослужбовцями на блок-посту за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 1, було зупинено автомобіль під керуванням чоловіка, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він прибув на блок-пост через 30 хвилин. На блок-посту він побачив автомобіль, в якому за кермом перебував ОСОБА_1 . Поряд з ОСОБА_1 , в тому числі в автомобілі, інших сторонніх осіб не перебувало. Він виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту та нечітку мову. У зв'язку з чим він роз'яснив ОСОБА_1 його права та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився. Він склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, відсторонив від керування транспортним засобом та запропонував викликатися водія, якому можна передати права керування транспортним засобом. В подальшому після закінчення комендантської години на блок-пост прибули чоловік та жінка. Він передав право керування транспортним засобом чоловіку, який прибув. Крім того свідок ОСОБА_3 зазначив, що в процесі спілкування ОСОБА_1 не повідомляв його, що він не керував транспортним засобом. Також свідок ОСОБА_3 вказав, що відібрав письмові пояснення від військовослужбовця, який зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та долучив їх до матеріалів справи.
Свідок ОСОБА_4 до суду не з'явився, надав заяву,в якій повідомив про неможливість прибуття до суду через перебування на гарнізонній службі.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, пояснення свідків, а також дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 786768 від 16 травня 2024 року,складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest не проводився, у зв'язку з відмовою водія;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджується, що 16 травня 2024 року о 05 год 30 хв водій ОСОБА_1 направлявся поліцейськими до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак такий огляд не проводився;
- поясненнями військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_4 від 16 травня 2024 року, в яких зазначено, що з 15 травня 2024 року він перебував на добовому чергуванні на посту в смт Безлюдівка Харківського району Харківської області. 16 травня 2024 року близько 04 год 15 хв було зупинено автомобіль Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого був характерний запах алкоголю з порожнини роту, нечітка мова та порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, відносно нього працівниками поліції було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Водій керував транспортним засобом з порушенням комендантської години;
- поясненнями свідка ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, яким підтверджується, що на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сукупністю досліджених у справі доказів підтверджується, що на пропозицію поліцейського водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження огляду у встановленому законом порядку з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Посилання ОСОБА_1 на той факт, що 16 травня 2024 він не керував транспортним засобом, суд вважає неправдивими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
З дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівників поліції за 16 травня 2024 встановлено такі обставини:
- о 05:35:15 ОСОБА_1 на питання працівника поліції повідомляє,що їхав до матері, яка захворіла;
- о 05:35:31 працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю с порожнини роту, порушення мови;
- о 05:35:42 поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою газоаналізатора Drager або в закладі охорони здоров'я, однак останній відмовляється від такого огляду.
З дослідженого відеозапису достовірно встановлено, що працівником поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, повідомив працівника поліції, що їхав до матері. При цьому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не зазначав, що відмовляється від такого огляду саме через те,що не виконував функції водія, не повідомляв про будь-яку іншу особу, яка керувала його транспортним засобом.
У письмових поясненнях, що містять у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також нічого не зазначив, що в той час він нібито не керував автомобілем, а функції водія виконував ОСОБА_2 , про що він надавав пояснення під час допиту у судовому засіданні. В своїх поясненням ОСОБА_1 лише зазначив,що не згоден с протоколом про адміністративне правопорушення.
Таким чином, пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем тієї ночі, суд вважає неправдивими та надає їм критичну оцінку, оскільки вони надані ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та спростовуються дослідженими матеріалами справи, в тому числі відеозаписом, на якому останній не заперечував факт керування транспортним засобом та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , згідно яких саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
До пояснень свідка ОСОБА_2 суд ставиться критично, оскільки вони також спростовуються відеозаписом, на якому ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом, поясненнями свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що на місці зупинки транспортного засобу жодних сторонніх осіб, які б могли керувати цим транспортним засобом, не було, а свідок ОСОБА_2 прибув пізніше та йому було передано право керування транспортним засобом Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що свідчить його розписка в матеріалах справи, а також письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 . Відтак поясненна свідка ОСОБА_2 є недостовірними та неправдивими.
Посилання сторони захисту на те, що працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, повністю спростовуються власноручним підписом ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення про роз'яснення йому прав та обов'язків.
Щодо твердження захисника про те, що наданий відеозапис не містить безперервної фіксації події, а тому не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, то таке, на переконання суду також є безпідставним.
Суд переглянув відеозапис, долучений до проколу про адміністративне правопорушення, та встановив, що зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейського та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відеозапис, що долучений до матеріалів провадження, узгоджується з іншими доказами по справі, які у своїй сукупності повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Посилання сторони захисту на те,що відеозапису не зафіксовано складання та вручення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , жодним чином не впливають на обставини вчинення адміністративного правопорушення, кваліфікацію дій ОСОБА_1 та не спростовують факту вчинення ним цього адміністративного правопорушення.
Також є неспроможними доводи сторони захисту про те, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, оскільки згідно матеріалів справи ОСОБА_1 був зупинений на блок-посту о 04 год 15 хв, огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я запропоновано ОСОБА_1 пройти о 05 год 35 хв, тобто в межах часу, визначеного ст. 266 КУпАП. Доказів зворотного стороною захисту не надано.
Що стосується місця вчинення адміністративного правопорушення, то суд зазначає,що блок-пост № 31 (Безлюдівка) за адресою: Харківська область,Харківський район, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 1 та блок-пост «Буди 38» за адресою: м.Харків, пр. Гагаріна, 362, є одним і тим же блок-постом, який знаходиться на території Безлюдівської територіальної громади та є зоною обслуговування нарядів ГРПП відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області,відтак дана справа підсудна Харківському районному суду Харківської області.
Доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів на підтвердження скоєння ОСОБА_1 порушень ПДР України, які б відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про національну поліцію», давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , є необґрунтованими.
Дійсно, свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» та ПДР України. Вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу вказаний в ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Однак, стороною захисту не враховано тієї обставини, що згідно матеріалів справи автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений о 04 год 15 хв, тобто під час дії комендантської години у м. Харкові та Харківській області.
Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року,із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, які в подальшому було продовжено,в Україні введено воєнний стан.
Так, рішення начальника ХОВА від 22 грудня 2022 року у м.Харкові та Харківській області встановлено комендантську годину з 23.00 год до 05.00 год. Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Без перепусток під час комендантської години на вулицях та в інших громадських місцях дозволено перебування та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, а також транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв.
Згідно Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою КМУ №1455 від 29 грудня 2021 року, що набрав законної сили 26 січня 2022 року,блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в'їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно п.20 Порядку №1455 заходи з контролю в'їзду/виїзду на блокпостах включають:перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо);проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар);затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів;тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб.
Відповідно до п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ №1456 від 29 грудня 2021 року, що набрав законної сили 26 січня 2022 року, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі, зокрема проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, в тому числі перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.
За наведених обставин, доводи сторони захисту про незаконність зупинки суд визнає безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено на блок-посту у період дії комендантської години, а не в умовах загального контролю дорожнього руху.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 04 березня 2009 року, що підтверджується довідкою інспектора СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Відтак,суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч.1, 248, 251,252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківська область/Харківобл./21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Повний текст постанови складений та підписаний 31 березня 2025 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя І.В.Березовська