Справа №519/1295/24
Провадження № 2/519/183/25
20.03.2025 м. Південне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Фіщук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Фіщук А.А. до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Служба у справах дітей Волочиської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
05.09.2024 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участі третьої особи - Служба у справах дітей Волочиської міської ради. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Южного міського суду Одеської області від 14.09.2018 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірваний. Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рідний батько дитини ОСОБА_2 у листопаді 2019 року виїхав за кордон, з того часу ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не створює умов для отримання ним освіти, зовсім не виявляє щодо дитини батьківського піклування та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
24.09.2018 суддею Южного міського суду Одеської області Барановською З.І видано судовий наказ № 519/588/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Відповідач добровільної допомоги не надає, аліменти не сплачує, у зв'язку з чим станом на 01.06.2024 утворилась заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 62056089 в розмірі 218465,20 грн.
З огляду на невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків позивачка у 2021 році звернулася до Южного міського суду Одеської області з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Рішенням суду їй було відмовлено в задоволенні позовних вимог, відповідачу винесено попередження про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню дитини, на органи опіки та піклування покладено контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Станом на сьогодні ситуація абсолютно не змінилася. Відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з сином не сплачує аліменти, його ставлення до сина не змінилося на краще.
Таким чином відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 25.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, витребувано з Служби у справах дітей Волочиської міської ради висновок щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Сторона позивача в режимі відеоконференції на позовних вимогах наполягала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Представник заінтересованої особи Степанюк І. в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати у її відсутність.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши думку дитини та дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Южного міського суду Одеської області від 14.09.2018 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 був розірваний, (а.с.9).
Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Судовим наказом № 519/588/18 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 щомісячно, починаючи з 06.07.2018 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 05.10.2021 у справі № 519/135/21 у задоволенні позову представника ОСОБА_5 - адвоката Щелакової К.В. до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участю третіх осіб - Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області, Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, відмовлено. Попереджено ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню дитини, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків (а.с.11).
Відповідно до розрахунку Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.06.2024 в розмірі 218465,20 грн (а.с.20).
Із інформаційної довідки сімейного лікаря вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здоровий. За медичною допомогою звертався своєчасно у супроводі матері. (а.с. 22).
Із характеристики Волочиського навчально-виховного комплекса у складі середньої загальної освіти І ступеня і гімназії від 28.06.2024 вбачається, що ОСОБА_3 навчається у 4 класі, має високі здібності до навчання. Активний, дисциплінований та порядний. Мати приділяє велику увагу навчанню і вихованню сина, розвитку творчих здібностей. Співпрацює з батьківським комітетом класу, бере активну участь у житті дитини, регулярно відвідує батьківські збори. Батько навчальний заклад не відвідував (а.с. 23).
Згідно довідки від 28.06.2024 ОСОБА_3 проходив навчання в міжнародній школі програмування «Logika» з лютого 2023 року. Оплату за навчання здійснювала мама ОСОБА_1 , біологічного батька жодного разу не було (а.с.25).
Із акту обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що умови проживання добрі, у домоволодінні наявні 3 житлових кімнати, місце для сну, відпочинку, занять. Діти забезпечені усім необхідним згідно віку, утриманням яких займається ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_7 .. Біологічний батько ОСОБА_2 участі у вихованні ОСОБА_8 не приймає, не цікавиться його життям та здоров'ям, не надає матеріальну допомогу, не спілкується із сином ОСОБА_8 та не виконує своїх батьківських обов'язків (а.с. 27)
Із Висновку органу опіки та піклування Волочиської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , вбачається, що вихованням дитини займається мати ОСОБА_1 . ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям, із сином не спілкується. У зв'язку із викладеним орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 89-91).
У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 зазначив, що проживає разом з мамою та батьком ОСОБА_9 , які піклуються про нього. Батько ОСОБА_9 дарує йому подарунки.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява № 70879/11) ЄСПЛ зазначив, що якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією. У цій справі ЄСПЛ звернув увагу на те, що заявник міг і повинен був усвідомлювати, що таке тривале і повне розставання з його сином, зокрема, враховуючи юний вік останнього в той час, коли їх контакт припинився, може призвести лише до значного ослаблення, якщо не повного розриву, зв'язку між ними і відчуження дитини від нього (§ 52). Саме бездіяльність заявника призвела до розриву зв'язків між ним і його сином і підштовхнула результат справи проти нього. Очевидно, що позбавлення заявника батьківських прав не більше ніж анулювало юридичний зв'язок між заявником і його сином. Враховуючи відсутність будь-яких особистих відносин протягом семи років, що передували цьому рішенню, не можна сказати, що воно негативно вплинуло на ці відносини (§ 54). Існуючі сімейні зв'язки між подружжям і дітьми, про яких вони фактично піклуються, зумовлюють захист відповідно до Конвенції. Більш того, якщо минув значний проміжок часу з того моменту, як дитина жила разом зі своїми біологічними батьками, то інтерес цієї дитини в тому, щоб його de facto сімейна ситуація знову не змінилася, може домінувати над інтересами батьків, щоб їх сім'я возз'єдналася (§ 55).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Особливістю даної справи є те, що позивач звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав вдруге. У такому разі позивач має надати докази на підтвердження того, що після ухвалення рішення про відмову в позбавленні батьківських прав (яке ґрунтувалося на висновку про те, що позбавлення таких прав є крайнім заходом впливу на відповідача) відповідач не змінив ставлення до виховання дитини, батьківські обов'язки й надалі не виконує. Водночас відповідач має надати докази на підтвердження зміни його ставлення до виконання батьківських обов'язків, існування об'єктивних перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Доказів на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про бажання відповідача брати участь у вихованні та розвитку дитини в період з моменту ухвалення судового рішення від 05.10.2021 про відмову в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав до повторного звернення позивача до суду з цим позовом ОСОБА_2 не надав та таких обставин не встановлено в судовому засіданні.
При цьому суд також враховує, що заборгованість по аліментам з жовтня 2021 року постійно зростала і станом на 01.06.2024 сягнула - 218465,20 грн.
Також суд враховує, що про ухилення одним з батьків від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може свідчити не лише ненадання матеріального забезпечення кимось із батьків, але й брак спілкування, моральної та психологічної підтримки дитини, нездійснення участі у вихованні та розвитку дитини, незабезпечення потрібним харчуванням та лікуванням тощо.
У справі, що розглядається, позивач навела численні посилання на те, що ОСОБА_2 не змінив ставлення до виконання батьківських обов'язків, контакту з дитиною не налагодив і не вживав жодних заходів щодо налагодження стосунків з дитиною, не цікавиться її станом здоров'я, не виявляє будь-якої турботи про дитину, не надає матеріальної підтримки в добровільному порядку, тобто самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, проте першочергово мають враховуватися якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, потрібними для ухвалення рішення, а також оцінку всіх доказів у справі, які підтверджують виконання чи нехтування батьком/матір'ю своїми батьківськими обов'язками. Позбавлення батьківських прав, здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права батька/матері є пропорційним меті позбавлення батьківських прав.
За вищевикладених обставин суд доходить висновку про задоволення позову представника ОСОБА_1 - адвоката Фіщук А.А. до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Фіщук А.А. до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Служба у справах дітей Волочиської міської ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа Служба у справах дітей Волочиської міської ради, місце знаходження за адресою: 31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Незалежності, буд. 88.
Дата складання повного судового рішення 28.03.2025.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ