про залишення позовної заяви без розгляду
26 березня 2025 рокуСправа № 495/726/22
Номер провадження 2/495/1616/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суду Одеської області в складі
головуючої судді Братків І. І.,
за участю секретаря судового засідання Трофімчук О.А.,
представника відповідачів - адвоката Гамара В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності та визнання права власності,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності та визнання права власності.
04.02.2022 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Боярський О.О./ відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №330 від 28.02.2024 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа 495/726/22 передана на розгляд судді Братків І. І.
29.02.2024 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І.І./ прийнято цивільну справу №495/726/22 до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
18.07.2024 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І.І./ закрито підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд.
25.03.2025 на адресу суду від представника відповідачів - адвоката Гамара В.І. надійшло клопотання (Вхід. №7844/25) про залишення позовної заяви без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Як вбачається з матеріалів справи, кореспонденція, яка направляється на адресу позивача ОСОБА_1 , нею не отримується та повертається до суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою».
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Васільєв П.О. про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується відповідною довідкою про доставку в елктронному кабінеті.
Однак, адвокат Васільєв П.О. в судове засідання не з'явився, причини неявки в судове засідання суду не повідомив, та не звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи.
Представник відповідачів адвокат - Гамар В.І. в судовому засіданні просив суд залишити позов без розгляду у зв'язку з неявкою у судове засідання позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Васільєва П.О.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Так, в судові засідання, призначені на 31.12.2024, 30.01.2025, 27.02.2025 та 26.03.2025 позивач ОСОБА_1 не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату та час слухання справи, шляхом направлення судової повістки - виклику на її адресу проживання, яку вказано у позовній заяві. Однак, кореспонденція, яка направляється на адресу ОСОБА_1 нею не отримується та повертається до суду з довідками поштового відділення з позначками про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою».
Також, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Васільєв П.О. повідомлявся про дату та час проведення судового засідання, призначених на 31.12.2024, 30.01.2025, 27.02.2025 та 26.03.2025 в елктронному судді, що підтверджується відповідними довідками, однак участі у цих судових засіданнях не приймав, причини неявки суду не повідомив, та не звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Васільєв П.О. в судових засіданнях 31.12.2024, 30.01.2025, 27.02.2025 та 26.03.2025 участі не приймали та про причини неявки суд не повідомляли та не зверталися з заявами про розгляд справи у їх відсутності, хоча були належним чином повідомлені про дату судового розгляду.
А повернення конверту з довідками поштового відділення з позначками про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою», свідчить про умисне неотримання ОСОБА_1 судової повістки.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 провадження №61-185св23.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд ускладі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,та у Постанові № 591/4832/22 від 01 грудня 2023 року зазначив, що довідко поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Таким чином, суд зазначає, що для виклику позивача, судом були здійсненні заходи спрямовані на своєчасне та належне повідомлення ОСОБА_1 про виклик в судові засідання стосовно розгляду її позовної заяви.
Також, повідомлявся в електронному судді і її представник адвокат Васільєв П.О., однак в судові засідання 31.12.2024, 30.01.2025, 27.02.2025 та 26.03.2025 не з'явився та причини неявки суду не повідомив.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22(провадження № 14-48цс22) зазначено, щоособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки відповідно до повідомлення з системи «Електронний суд» документи в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі» доставлені до електронного кабінету представника позивача адвоката Васильєва П. О. у системі «Електронний суд», таким чином представник позивача був належним чином повідомлений про час розгляду справи.
При цьому ні позивач , ні її представник ане подавали до суду заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 рокуу справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак,суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Нез'явлення в судове засідання позивача та її представника перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що належним чином повідомлений позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Васільєв П.О. про дату та час розгляду справи в призначених судових засіданнях 31.12.2024, 30.01.2025, 27.02.2025 та 26.03.2025 участі не приймали, та не надали заяви про відкладення розгляду справи, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Васільєв П.О. будучи належним чином повідомленими про дату та час проведення судового засідання, повторно участі в судовому засіданні не приймали, та не надали заяви про відкладення розгляду справи або заяв про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд приходить висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності та визнання права власності,, підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354ЦПК України, суд,
Заяву представника відповідачів - адвоката Гамара Валерія Івановича про залишення позовної заяви - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки нерухомого майна зі спільної часткової власності та визнання права власності - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ірина БРАТКІВ