Провадження № 2/742/768/25
Єдиний унікальний № 742/757/25
31 березня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі головуючого судді Давидчука Д.П.,
за участю секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: територіальна громада м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради про виділ частки з будинку в натурі,
І. Правовідносини сторін.
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат зарічна В.С. (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - Відповідачі), третя особа: територіальна громада м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради про виділ частки з будинку в натурі, у якому просить виділити ОСОБА_1 , в натурі у власність 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий та цілий об?єкт нерухомого майна, саме:
Житловий будинок під літ.А1
- 1-2 передпокій площею 3,2 кв.м;
- 1-3 кухня площею 6,7 кв.м;
- 1-4 кладова площею 4.4 кв.м;
- 1-5 кімната площею 7.6 кв.м;
- 1-6 кімната площею 14.0 кв.м;
Приміщення по прибудові під літ а2
- 1-1 коридор площею 8,7 кв.м;
- погріб ПГ1 під А1;
- ганок під літ Кр.
По надвірних будівлях та спорудах
- сарай під літ. Б1,
- хвіртка під №1;
- огорожа під №2,5;
загальною площею - 44,6 кв.м, житловою площею 21,6 кв.м, а також припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Мотивує свої вимоги тим, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовою Л.Л. 04.10.2024 року за реєстровим № 4252, ОСОБА_1 прийняла у спадок від померлого чоловіка ОСОБА_4 частину житлового будинку АДРЕСА_2 (до перейменування Бособрода), розміщений на земельній ділянці, належній територіальній громаді міста Прилуки. Інша частина будинку належить у рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Будинок знаходиться у спільній частковій власності, однак існує спір щодо порядку користування приміщеннями у будинку, а також надвірними спорудами і земельною ділянкою. Оскільки добровільно провести поділ в натурі майна з відповідачами не виявляється можливим через їх небажання, що перешкоджає реалізації права на виділ в добровільному порядку шляхом укладання договору.
Окрім того, без судового рішення про поділ будинку з виділенням частки в натурі та визнання права особистої приватної власності на свою частку в будинку як на окрему одиницю нерухомого майна, позивач не може здійснити державну реєстрацію своєї частки як окремого об?єкту нерухомості з метою безперешкодного користування своїм майном без погодження з іншими співвласниками.
Тому позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10 березня 2025 року.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду на 31 березня 2025 року.
ІІІ. Позиції сторін.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового засідання.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, але надали заяви про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Представник третьої особи: територіальної громади м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Відтак, 31.03.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовою Л.Л. видано свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі № 69/2012, зареєстрованого в реєстрі за № 4252 від 04.10.2024 року , згідно з яким спадкоємцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Житловий будинок дерев'яний, 1/2 частина якого облицьована сайдингом, зазначений за планом літерою A-1, має житлову площу 47,9 кв.м, загальна площа будинку - 110,4 кв.м. До будинку відносяться господарсько-побутові будівлі та споруди: сарай - Б-1, гараж - В-1, літня кухня - в-1, погріб під В-1 - Пг, сарай - Г-1, навіс - а3-1, хвіртка - N?1, огорожа - N?2, огорожа - №3, ворота - №4, огорожа - №5 (а.с. 11, 12).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 397966730 від 04.10.2024 право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 . Вид спільної власності: спільна часткова. Розмір частки:1/2 (а.с. 11 на з.в)
Як убачається з висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкт нерухомого майна № 2464 від 22.11.2024, виданого власнику ОСОБА_1 про те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.10.2024 року, виданого Л.Л. Ігнатовою приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області, зареєстрованого за № 4252 частина житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель належить ОСОБА_1
Згідно з технічною інвентаризацією станом на 01.01.2018, яка складається з таких приміщень: Житловий будинок під літ.А1
- 1-2 передпокій площею 3,2 кв.м;
- 1-3 кухня площею 6,7 кв.м;
- 1-4 кладова площею 4.4 кв.м;
- 1-5 кімната площею 7.6 кв.м;
- 1-6 кімната площею 14.0 кв.м;
Приміщення по прибудові під літ а2
- 1-1 коридор площею 8,7 кв.м;
- погріб ПГ1 під А1;
- ганок під літ Кр.
Загальною площею 44.6 кв.м, житловою площею 21.6 кв.м
по надвірних будівлях та спорудах:
- сарай під літ. Б1,
- хвіртка під №1;
- огорожа під № 2,5; розташовано в АДРЕСА_1 . За технічними показниками 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель є відокремленою, має окремий вихід і може бути виділено в натурі. 1/2 частина житлового будинку належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 17.08.2012р., посвідченого Ігнатовим Є.Д., приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області, зареєстрованого за № 1251 (а.с. 7).
01 листопада 2018 року КП «Прилуцьке міжміське бюро технічною інвентаризації» Чернігівської обласної ради виготовлено технічний паспорт на будинок, розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 8 -10).
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Поняття спільної часткової власності визначено у ч. 1ст.356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно з ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст.183 цього Кодексу), співвласник,який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію,припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи зі змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.
При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.
Указане узгоджується з висновками Верховного Суду у справі № 501/2148/17 від 19.05.2021.
Згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Таким чином, кожен учасник права спільної часткової власності має суб'єктивне цивільне право на виділ своєї частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб'єкта, який виділив свою частку у натурі, припиняється. Якщо з учасників спільної часткової власності після здійснення виділу залишився тільки один суб'єкт, природно, що право спільної власності припиняється взагалі.
Із правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 495/3521/18, провадження № 61-18535св21 убачається, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.
Положеннями ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Зокрема, за змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.
Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).
VІ. Висновки суду.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України вбачається висновок, що виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Тому визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13. Крім того, суд враховує роз'яснення, що містяться у пункті 6 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", згідно з яким при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, що розташований в АДРЕСА_1 , вищезазначена будівля має окремий вихід. Склад новоутвореного об'єкта нерухомого майна для виділу: Житловий будинок під літ. А1- 1-2 передпокій площею 3,2 кв.м; - 1-3 кухня площею 6,7 кв.м; - 1-4 кладова площею 4.4 кв.м; - 1-5 кімната площею 7.6 кв.м; - 1-6 кімната площею 14.0 кв.м; Приміщення по прибудові під літ а2 - 1-1 коридор площею 8,7 кв.м; - погріб ПГ1 під А1; - ганок під літ Кр. По надвірних будівлях та спорудах - сарай під літ. Б1,- хвіртка під №1;- огорожа під №2,5; загальною площею - 44,6 кв.м, житловою площею 21,6 кв.м.
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.
Отже, враховуючи, що право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину будинку підтверджено відповідними документами, визнання позову відповідачами, технічну можливість виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, а також те, що кожен із співвласників, зокрема позивач, має право на виділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, суд знаходить доцільним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
VІІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем сплачено судовий збір при зверненні до суду в сумі 1211,20 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів.
Позивачем також заявлено витрати на правову допомогу загальною сумою 8000 грн. На підтвердження понесених витрат надано акт виконаних послуг та договір про надання адвокатських послуг від 22.10.2024.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд в постанові КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20 зазначив, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони.
Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц, Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/16).
Проте, позивачем зазначених документів до позовної заяви не надано, відтак вимоги позивача в частині стягнення витратна професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: територіальна громада м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради про виділ частки з будинку в натурі - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий та цілий об'єкт нерухомого майна, а саме:
Житловий будинок під літ.А1
- 1-2 передпокій площею 3,2 кв.м;
- 1-3 кухня площею 6,7 кв.м;
- 1-4 кладова площею 4.4 кв.м;
- 1-5 кімната площею 7.6 кв.м;
- 1-6 кімната площею 14.0 кв.м;
Приміщення по прибудові під літ а2
- 1-1 коридор площею 8,7 кв.м;
- погріб ПГ1 під А1;
- ганок під літ Кр.
По надвірних будівлях та спорудах
- сарай під літ. Б1,
- хвіртка під №1;
- огорожа під №2,5;
загальною площею - 44,6 кв.м, житловою площею 21,6 кв.м.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Прилуцька міська рада Чернігівської області, ЄДРПОУ 34209057, місце розташування: вул. Незалежності, 82, м. Прилуки.
Повний текст судового рішення складено 31 березня 2025 року.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК