Справа № 308/5316/24
Іменем України
31 березня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2024 року у складі судді Дергачової Н.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 02.03.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1164-6374. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10 000 грн., строк кредитування - 300 днів, базовий період - 18 днів та встановлено процентну ставку.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору.
Вказувало, що відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання згідно договору та станом на 26.02.2024 його загальний розмір заборгованості перед кредитодавцем становить 99 100 грн., з яких 10 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 89 100 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Зазначало, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборговансоті позичальнику за нарахованими процентами у сумі 49 100 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 50 000 грн.
Враховуючи вищенаведене, позивач просив стягнути на свою користь із відповідача суму заборгованості за кредитним договором №1164-6374 від 02.03.2023 в розмірі 50 000 грн., з яких 10 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 40 000 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за кредитним договором №1164-6374 від 02.03.2023 у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.), з яких: 10 000 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 10 000 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
В іншій частині позову - відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку апелянта, суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, належним чином не з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме природу процентів, які просив стягнути позивач. Вказує, що позивачем дотримано вимоги, зокрема ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитом, про що було доведено до відома відповідачу. Звертає увагу, що відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористався та продовжував користуватися кредитом на погоджених між сторонами умовах.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються; згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 02.03.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1164-6374 (далі - Договір). Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатор А1590 о 10 год. 38 хв. (а.с.36-47).
До договору про відкриття кредитної лінії №1164-6374 від 02.03.2023, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , позивачем долучено Правила відкриття кредитної лінії (а.с.16-29), Паспорт споживчого кредиту (а.с.30-33) та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с.34-35), які також підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатор А1590.
Таким чином, враховуючи, що договір про відкриття кредитної лінії №1164-6374 від 02.03.2023 укладено його сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», чому передувала верифікація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі - на веб-сайті кредитодавця (creditkasa.com.ua) із зазначенням своїх особистих даних, зокрема, РНОКПП, серії та номеру паспорту, адреси реєстрації місця проживання, реквізитів карткового рахунку, а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, відтак вказане підтверджує факт його укладення.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі №757/40396/20 (провадження №61-850св22).
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Таким чином, підписавши договір про відкриття кредитної лінії, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Укр Кредит Фінанс», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Згідно з пунктами 4.1., 4.8. Договору сторони узгодили загальний розмір кредиту - 10 000 грн., строк дії кредиту - 300 календарних днів. Відповідно до п. 4.4. базовий період складає 18 днів. Згідно п.п. 4.6.,10.1. стандартна процентна ставка становить - 3% в день, а пільгова/знижена процента ставка - 2,5% в день.
Аналогічні відомості щодо умов кредитування зазначені в паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до п. 4.2. Договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10 000 грн. підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1164-6374 від 02.03.2023 ОСОБА_1 за допомогою системи LiqPay, платіж 2233901084, дата проведення платежу 02.03.2023 на платіжну картку № НОМЕР_3 (а.с.15), а також листом АТ КБ «ПриватБанк», скріпленого електронним підписом начальника департаменту АТ КБ «ПриватБанк» Чаплінської М.В. та електронною печаткою АТ КБ «ПриватБанк», згідно якого від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було здійснено перерахування коштів через систему LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019, зокрема ОСОБА_1 в розмірі 10 000 грн. за договором №1164-6374 від 02.03.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_3 (а.с.48-58).
Таким чином, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти (10 000 грн.) на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карки.
Згідно довідки про укладений договір №1164-6374 від 02.03.2023, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 26.02.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість на загальну суму 99 100 грн., яка складається з 10 000 грн. - основний борг; 89 100 грн. - залишок відсотків (а.с.59-64).
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "Укр Кредит Фінанс", а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 49 100 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 50 000 грн.
Отже, позивач вправі просити стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: 10 000 грн. - прострочену заборгованість за кредитом, а також 40 000 грн. - прострочену заборгованість за нарахованими процентами.
Доказів належного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення кредитним коштів у розмірі та на умовах, визначених договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №1164-6374 від 02.03.2023 матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.
Відповідач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги визнав частково, а саме у частині стягнення з нього заборгованості в розмірі 20 000 грн., з яких 10 000 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 10 000 грн. - проценти за користування кредитом. Вказував, що нарахування відсотків у сумі 40 000 грн. є незаконним та таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», тобто порушує його права як споживача.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 40 000.00 грн., яке фактично в чотири рази перевищує заборгованість за кредитом, також може свідчити на не справедливі умови договору та фактично є надмірним тягарем для відповідача щодо сплати кредиту, а тому суд вважав зменшити їх у цій частині до 10 000,00 грн.
Однак, з таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
У частині третій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Така компенсація може застосовуватися у випадку невиконання зобов'язання, однак не може застосовуватися за відсутності факту прострочення боржником виконання свого зобов'язання.
Разом з тим, проценти відповідно до ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України є платою за користування кредитними коштами та нараховуються в межах строку дії кредитного договору незалежно від його виконання.
Таким чином, доводи відповідача про невідповідність визначених умовами договору відсотків положенням Закону України «Про захист прав споживачів», що зумовило порушення його прав як споживача, на думку колегії суддів, не відповідають встановленим обставинам справи, оскільки відсотки за користування кредитом нараховано відповідно до ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України, а відтак такі не є компенсацією за невиконання зобов'язань за договором в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Колегія суддів також зауважує, що умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем у судовому порядку не оспорювались.
Розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування узгоджено сторонами договору, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір заборгованості по нарахованим відсоткам за кредитним договором, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 за невиконання кредитних зобов'язань перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №1164-6374 від 02.03.2023 в розмірі 50 000 грн., з яких 10 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 40 000 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до ч. 1 п. 1,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 2422,40 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн., всього 6056 грн., який підлягає до стягнення з відповідача.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за кредитним договором №1164-6374 від 02.03.2023 в розмірі 50 000 грн., з яких 10 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 40 000 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) 6056 грн. у відшкодування сплаченого судового збору, з яких: 2422,40 грн. у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та 3633,60 грн. у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року.
Головуючий:
Судді: