Справа №463/5090/24
Провадження №1-кс/463/3096/25
про застосування запобіжного заходу
31 березня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Донське Сімферопільського р-ну Автономної республіки Крим, українці, громадянці України, не судимій, заміжній, маючій на утриманні двох неповнолітніх дітей 2007 та 2010 років народжень, безробітній, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 ,
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 191 КК України, -
слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 як сторона кримінального провадження за погодженням прокурора Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)». У разі визначення застави просить визначити таку у сумі 1609 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4865616 гривень, а також покласти обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 2 вересня 2023 року, знаходячись у лабораторії військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи на посаді начальника відділення хімікотоксологічного та радіологічного - заступника начальника лабораторії безпечності харчових продуктів 87 Центру безпечності харчових продуктів, будучи військовою службовою особою, діючи із злочинною недбалістю, в умовах воєнного стану, через неналежне виконання своїх службових обов'язків та недбале ставлення до них, вчиняла попередньо дії в межах службових обов'язків, які виконувала не так, як того вимагають інтереси служби, не передбачаючи, що в результаті її поведінки може бути завдано шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити, не дотрималася принципів повноти проведення перевірки (дослідження), граничних норм (обсягів) відбору зразків, правил проведення лабораторних досліджень (випробувань), у порушення вимог вищевказаного законодавства і своєї посадової інструкції щодо належної перевірки наявності потрібного обладнання, належного контролю за результатами лабораторних випробувань, необгрунтовано 2 вересня 2023 року затвердила протокол випробувань №77/355пл, внаслідок чого військовій частині НОМЕР_2 спричинено тяжкі наслідки в умовах воєнного стану у вигляді матеріальної шкоди (збитків) на суму 4865497,50 грн. Майор ОСОБА_5 , 2 вересня 2023 року, достовірно знаючи, що лабораторія військової частини НОМЕР_1 не має спеціального обладнання для проведення дослідження якості меду вимогам ДСТУ 4497:2005, зокрема не має колориметру фотоелектричного КФК-2, який пройшов калібрування, необхідного для дослідження показників діастазного числа, масової частки сахарози, масової частки відновлювальних сахарів меду, та розуміючи, що підпорядковані військовослужбовці лабораторії не перевірили і не дослідили відібраний мед у ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» на усі показники ДСТУ 4497:2005, у порушення вимог пунктів 3.2.2.5, 3.7.1 і 3.7.2 технічних умов «Повсякденний набір сухих продуктів. Технічні умови», затвердженого Міністром оборони України 2 жовтня 2020 року, затвердила протокол випробувань №77/355пл від 2 вересня 2023 року з неповним висновком щодо якості меду як такий, що відповідав вимогам ДСТУ по перевіреним виборочним показникам, хоча насправді мед ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» не відповідав вимогам ДСТУ 4497:2005 і вищевказаним технічним умовам по показникам діастазного числа, масової частки сахарози, масової частки відновлювальних сахарів меду, які лабораторією усупереч чинного законодавства не перевірялись і не досліджувались. У зв'язку із неповним проведенням дослідження лабораторією під керівництвом майора ОСОБА_5 , і як наслідок видачею лабораторією військової частини НОМЕР_2 протоколу випробувань №77/355пл від 2 вересня 2023 року з неповним висновком і неправомірно не виявленими порушеннями вимог ДСТУ 4497:2005 щодо якості меду, які існували, військова частина НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , протягом 4 вересня 2023 року, 6 вересня 2023 року, 13 вересня 2023 року, 25 вересня 2023 року прийняла від ТОВ «ПАК-СЕРВІС 2022» партії неякісного меду, які не відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005 та вищевказаним технічним умовам зазначеним у договорі №17 від 17 березня 2023 року по показникам діастазного числа, масової частки сахарози, масової частки відновлювальних сахарів меду, а саме військова частина прийняла усього 1435250 штук стіків меду по 20 грам, за які сплатила 4865497,50 грн., у зв'язку з чим ОСОБА_5 завдано майнові збитки військовій частині НОМЕР_2 на суму 4865497,50 грн., тобто нею спричинено тяжкі наслідки військовій частині НОМЕР_2 внаслідок її недбалого ставлення до служби, в умовах воєнного стану.
Таким чином слідчий вважає, що в діях ОСОБА_5 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, у зв'язку з чим 29 березня 2025 року складено повідомлення про її підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, яке цього ж дня вручено ОСОБА_5 і останню затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні даних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. Вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема вказує, що оскільки злочин, який інкримінуються ОСОБА_5 , є тяжким, у разі доведення її вини може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до 8 років, остання, будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує за інкримінований злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Разом з цим, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем має всі законні підстави для виїзду за кордон при отриманні дозволу від свого керівництва, відтак може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Також, враховуючи те, що ОСОБА_5 проживає фактично і працює у Одеській області, яка межує з країнами Європейського союзу має реальну можливість залишити межі України, також остання має велике коло знайомств у державних та правоохоронних органах та може вдатись до методів конспірації та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усіх обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушень), відтак наявний ризик того, що підозрювана може знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Окрім того, у даному кримінальному провадженні наявні інші підозрювані, які діяли разом з іншими особами, що залучались в процесі злочинної схеми, що можуть мати доступ до документів, що мають значення для кримінального провадження. Відтак у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, остання достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з іншими підозрюваними з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Також отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючи, в тому числі біографічних, даних свідка, який надав органу досудового розслідування покази, та матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, у тому числі на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та на інших свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , у тому числі до своїх підлеглих, яких необхідно допитати під час досудового розслідування, та інших осіб шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів. Відтак, обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення, в тому числі її конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Крім того вказує, що зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене нею діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Також ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину, у якому підозрюється. Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, завдано майнові збитки військовій частині НОМЕР_2 на суму 4865497,50 грн., вважає, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останньою інших кримінальних правопорушень.
Крім того, при визначені суми застави просить врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжкого злочину, вчиненого умисно та з корисливих мотивів, та в умовах воєнного стану. Вказує, що у даному кримінальному провадженні наявна виключність випадку, обумовлена тим, що, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , набуло значного суспільного резонансу, спричинило тяжкі наслідки військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) у вигляді майнових збитків на суму 4865497,50 грн., дії ОСОБА_5 в очах громадськості дискредитують діяльність військовослужбовців ЗСУ в умовах воєнного стану, що підриває обороноздатність держави у воєнний час. За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 , з урахуванням виключності випадку та розміру заподіяних майнових збитків необхідно встановити заставу не менше 1609 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (4865616 грн.). Вважає, що саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, забезпечить відшкодування ним шкоди, та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримала з мотивів викладених в ньому, пояснення надала аналогічні викладеним в такому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити такій заставу у розмірі 1609 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник, який у зв'язку з поданим ним клопотанням брав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, подав до суду через систему «Електронний суд» заперечення, яке за своїм змістом зводиться до незгоди сторони захисту з пред'явленою підозрою, а також відсутності на думку захисника ризиків визначенні ст. 177 КПК України для застосування найтяжчого запобіжного заходу. При цьому звертає увагу на обставини, які характеризують підозрювану, зокрема те, що остання перебуває у шлюбі, від наявні діти, сім'я проживає у власній квартирі у м. Одеса. Вказує, що ОСОБА_5 перебуває на службі в ЗСУ з 6 березня 2018 року, 20 липня 2022 року нагороджена почесним нагрудним знаком головкома ОСОБА_12 «за досягнення у військовій службі» ІІ ступеня, 28 червня 2024 року нагороджена подякою від керівництва вч НОМЕР_1 , протягом проходження служби систематично підвищувала кваліфікацію. 27 серпня 2021 року отримала посвідчення учасника бойових дій у зв'язку із перебуванням в зоні АТО. Чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_13 також є офіцером ЗСУ, заступник командиру ракетного дивізіону, учасник бойових дій, постійно перебуває за місцем військової служби. Звертає увагу на те, що будь - яких аргументів, що застава в межах розміру для тяжкого злочину не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного матеріали клопотання не містять. Просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, а у випадку задоволення такого визначити заставу у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або застосувати запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою. В судовому засіданні захисник клопотання слідчого заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника, просила в задоволенні клопотання відмовити, або ж визначити заставу у меншому розмірі чи застосувати запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62024140120000391 від 26 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 191 КК України.
29 березня 2025 року в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
При цьому з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_5 було затримано 29 березня 2025 року о 18 год. 17 хв.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: протокол допиту у якості свідка ОСОБА_8 від 10 квітня 2025 року, договір №17 про постачання комплектувальних складових до повсякденних наборів сухих продуктів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 7 березня 2023 року, протоколи випробувань від 4 березня 2024 року та від 1 квітня 2024 року, експертні висновки від 12 квітня 2024 року та від 15 квітня 2024 року, довідка (висновок) перевірки по об'єкту військова частина НОМЕР_2 від 19 серпня 2024 року, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №63 від 10 червня 2019 року, протоколи випробувань від 21 вересня 2023 року, 4 жовтня 2023 року, 18 жовтня 2023 року, 2 вересня 2023 року, 18 серпня 2023 року, протокол допиту у якості свідка ОСОБА_7 від 4 жовтня 2024 року, висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №3494-Е від 12 грудня 2024 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29 березня 2025 року.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який їй може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до восьми років, відтак перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу, впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення нею зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та може вчинити інші злочини.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Наведені дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.
При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків, а сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень свідчать про наявність в її діях інкримінованих кримінальних правопорушень.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів з часу фактичного затримання, тобто з 29 березня 2025 року до 27 травня 2025 року включно.
Крім того, частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кодексом.
Так відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас даною ж частиною статті визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так з повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється в недбалому ставленні до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) у вигляді майнових збитків на суму 4865497,50 грн. При цьому дії ОСОБА_5 в очах громадськості дискредитують діяльність військовослужбовців ЗСУ в умовах воєнного стану, що підриває обороноздатність держави.
Зважаючи на викладене, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, із врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваної, враховуючи її майновий та сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх осіб, необхідність піклування за ними, враховуючи їхнє місце проживання та зумовлені ризики у зв'язку з цим, беручи до уваги, що чоловік підозрюваної є діючим військовослужбовцем, а також враховуючи, що підозрювана є учасником бойових дій, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється, зокрема розмір заподіяної шкоди, беручи до уваги, що під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України обставини, які дають підстави для призначення застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, приходжу до висновку, що максимальний розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а тому з врахуванням виключності випадку їй слід визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становитиме 454200 гривень. Визначаючи вказаний розмір застави слідчий суддя вважає, що такий буде достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам описаним вище та може належним чином забезпечити процесуальну поведінку підозрюваної.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок на підозрювану слід покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання 29 березня 2025 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів), тобто до 27 травня 2025 року включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу в розмірі 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1