Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/1308/25
Провадження № 3/332/855/25
31.03.2025 м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, дані щодо офіційного працевлаштування відсутні, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
- за ст.ст.126 ч.5, 130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановила:
01.03.2025о 13:25год. в м.Запоріжжя, вул.М.Симчича, 70, ОСОБА_1 керував транспортним засобом (загальний мотоцикл) Spark SP150S-17 державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порідку відмовився. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Крім того, 01.03.2025о 13:25год. в м.Запоріжжя, вул.М.Симчича, 70, ОСОБА_1 керував транспортним засобом (загальний мотоцикл) Spark SP150S-17 державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 13.10.2024 останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (постанова серії ЕНА № 3256474),чим порушив вимоги п.2.1. А ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою від 31.03.2025 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило, тому справа розглядається за відсутності особи, у порядку ст.268 КУпАП.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Запоріжжі, а також те, що робота Заводського районного суду м. Запоріжжя не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в призначене судове засідання, за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколів про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.126 та 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих йому адміністративних правопорушень підтверджується протоколами серії ЕПР1 № 259548 від 01.03.2025 та серії ЕПР1 № 259535 від 01.03.2025 із додатками-дисками для лазерних систем зчитування із записами; направленням на огляд водія на стан наркотичного сп'яніння; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3256474 від 13.10.2024 за ч.2 ст.126; рапортами; іншими матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом(посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.14 ЗУ "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст.53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Повторність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП протягом року підтверджується постановою Заводського районного суду Запорізької області від 15.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення в у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17000,00 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами. Зазначена постанова набрала законної сили 27.01.2025.
Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху України (далі ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
За повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Проаналізувавши зібрані докази, враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, у його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП та порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР, у його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя дійшла висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та застосування до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до довідки за підписом старшого інспектора УПП в Запорізькій області ДПП, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
При вирішенні питання про призначення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного.
Як роз'яснено у абзаці 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, під водієм розуміється особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тобто не був водієм транспортного засобу у розумінні п.1.10 Правил дорожнього руху України,у день та час, зазначений у протоколі. Таким чином, до нього може бути застосовано лише стягнення у виді штрафу.
Відтак, адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами поряд із адміністративним стягненням у вигляді штрафу до ОСОБА_1 не застосовується.
Оскільки транспортний засіб Spark SP150S-17 державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , оплатне вилучення транспортного засобу не застосовується.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.36 ч.2, 40-1, 130, 126, 268, 283-285 КУпАП,-
постановила:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення на підставі ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу. (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).
Згідно з ч. 2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі - на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: О.М.Погрібна