Провадження № 33/803/749/25 Справа № 243/189/25 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
10 березня 2025 року м.Кривий Ріг
10.03.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. апеляційну скаргу захисника Прокопцева С.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов'янського районного суду Донецької області від 27.01.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 військовослужбовця в/ч НОМЕР_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Прокопцевим С.В., який в апеляційній скарзі:
- вважає, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а тому вимога огляду на стан сп'яніння була незаконною, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на підставу зупинки транспортного засобу;
- вважає, що відеозапис є неналежним доказом. виготовлений у порушення вимог розділів ІІ та ІІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» № 1026 від 18.12.2018р., оскільки не є безперервним;
- вважає, що судом першої інстанції неповно та необ'єктивно з'ясовані фактичні обставини справи у сукупності із доказами, які є недопустимими;
- вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений у порушення вимог ст. 266 КУпАП, тому є недійсним, оскільки ОСОБА_1 був незгодний із результатами огляду, проте не був доставлений до закладу охорони здоров'я у порядку ст. 266 КУпАП;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисника Прокопцев С.В. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, що не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27.12.2024р. о 23:04год., в Донецькій області Краматорському районі в м. Слов'янськ на перехресті вул. Шевченко та вул. Одеська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ИЖ 27175, д.р.н. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Drager 6820», результат 1,45 проміле Тест № 667, з результатом згоден, відео фіксація Body-Cam Motorola Solutions VB400 № 472700, № 472180, відео реєстратор Хiaomi 70Маі, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 983992 від 27.12.2024р., в якому викладені фактичні обставини справи;
- диск з відеозаписом, який було переглянуто в процесі розгляду даної адміністративної справи;
- Чек про результат огляду Тест № 667 від 27.12.2024р.;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.12.2024р.;
- рапорт працівника поліції від 27.12.2024р.;
Суд першої інстанції дослідив заперечення сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, та вважав їх неспроможними, оскільки наявні в матеріалах справи докази є узгодженими між собою, та відсутні підстави для сумніву в їх об'єктивності та допустимими. На переконання суду першої інстанції, жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів не надано і не здобуто в процесі розгляду справи, а тому підстави для визнання їх недопустимими відсутні.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи, та наявними у ній доказами беззаперечно підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку під час дії комендантської години, тобто під час дії обмежувальних заходів під час дії воєнного стану, продуття на вимогу працівника поліції газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу, за результатом якого встановлено стан алкогольного сп'яніння із показником 1,45‰, ОСОБА_1 результат показника газоаналізатора не заперечував. Таким чином суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи встановив в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а тому вимога огляду на стан сп'яніння була незаконною, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на підставу зупинки транспортного засобу є безпідставними, оскільки зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулась під час дії обмежувальних заходів о 23:04год. - у комендантську годину встановлену органом місцевого самоврядування, та зазначення підстави зупинки транспортного засобу відповідно до вимог ст. 256 КУпАП не є обов'язковою.
Доводи апеляційної скарги захисника, що відеозапис є неналежним доказом, виготовлений у порушення вимог розділів ІІ та ІІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» № 1026 від 18.12.2018р., оскільки не є безперервним, також не мають під собою підґрунтя, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП відеозапис є обов'язковим лише під час огляну особи на стан сп'яніння. Інші фрагменти відеозапису слід розглядати відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, та їх безперервність КУпАП не вимагається.
Доводи апеляційної скарги захисника, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведений у порушення вимог ст. 266 КУпАП, тому є недійсним, оскільки ОСОБА_1 був незгодний із результатами огляду, проте не був доставлений до закладу охорони здоров'я у порядку ст. 266 КУпАП є неспроможними та спростовуються відеозаписом та матеріалами справи, відповідно до яких на відеозапису жодного заперечення щодо огляду на стан сп'яніння на місці зупинки від ОСОБА_1 не надходили, письмові заперечення відсутні.
Таким чином доводи про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Прокопцева Сергія Вікторовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов'янського районного суду Донецької області від 27.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського районного суду Донецької області від 27.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя