Справа № 643/12561/24
Провадження № 2/643/789/25
31.03.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, -
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі представника Шевченка В.Я., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість в сумі 114 774,31 грн, та судові витрати в сумі 3 028,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог посилався, що КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182. Відповідачі перебувають на реєстраційному обліку в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідачам щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих послуг. Унаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг, що надаються позивачем, у відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 утворилася заборгованість в загальному розмірі 114 774,31 гривень, з яких: 76 262,40 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2009 по 30.09.2024; 823,20 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 31 376,88 гривень за послугу з постачання гарячої води за період з 01.03.2009 по 30.09.2024; 477,12 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 585,36 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2024; 190,35 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2024. У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачами зобов'язання зі сплати наданих позивачем послуг, КП «ХТМ» просить стягнути з відповідачів 3% річних у сумі 1 381,53 грн та інфляційні втрати в сумі 3 677,47 грн.
Аргументи учасників справи
19 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Зарубіна Є.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води та відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. В обґрунтування висловленої позиції зазначив, що Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» до позовної заяви додано розрахунок заборгованості, з якого неможливо встановити, яким чином взялися ці суми заборгованості, тобто КП «ХТМ» не надано повний розгорнутий розрахунок заборгованості. Звертав увагу, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послугу з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2009 по 30.09.2024. Відтак, вважає, що позивачем частково пропущено строк позовної давності. Посилався, що позивачем не додано первинних документів - акту наданих послуг, що підтверджує виконання умов договору про надання послуг. Крім цього, позивачем не було зроблено акту звірки надання послуг з теплопостачання з ОСОБА_3 . Отже, як про це зазначив представник відповідача, Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» не доведено факту надання послуг з теплопостачання, в об'ємах вказаних у позові, у зв'язку з чим сума заборгованості є необґрунтованою. Зауважував, що жодних договорів між відповідачем ОСОБА_3 та КП «ХТМ» у період з 01.03.2009 по 30.11.2021 укладено не було та КП «ХТМ» не надало суду доказів наявності договірних відносин. Зазначив, що ОСОБА_3 з 04 квітня 2022 року за адресою АДРЕСА_1 , не мешкає. ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджуєтеся довідкою від 04.04.2022 №6311-7000212883 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Оскільки ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , з 04 квітня 2022 року не мешкає та послугами з постачання теплової енергії та гарячої води не користується, отже нарахування плати за послуги, якими він не користувався, є протиправним.
20 лютого 2025 року від представника КП «Харківські теплові мережі» Вініцького М.В. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній посилався, що сама по собі заява про застосування строку позовної давності свідчить про визнання відповідачем порушеного права позивача, тобто наявність заборгованості. Зауважував, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 ( зі змінами) було запроваджено карантин на всій території України з 12.03.2020. У подальшому термін дії карантину продовжувався постановами Кабінету Міністрів України до 30 червня 2023 року. Посилався, що ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 №540-ІХ внесено зміни до -законодавчих актів, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України пунктами такого змісту: під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто, Закон установлює, що під час дії карантину, строки, визначені ст. 257 ЦК України продовжуються на строк дії карантину». Згідно із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи. Таким чином, враховуючи те, що строк позовної давності за період з 11 березня 2017 року закінчувався 11 березня 2020 року, а також те, що на всій території України запроваджено карантин до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, також строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду в силу приписів пункту 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії воєнного стану, то період заборгованості з 12 березня 2017 року по 30 червня 2024 року не виходить за строки позовної давності. Зауважував, що жодних скарг, заяв від відповідача на якість отриманих послуг до КП «Харківські теплові мережі» не надходило. Зауважував, що на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» споживач може ознайомитися з індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, де у п. 6 зазначений вебсайт виконавця, увійшовши на який споживач отримає інформацію щодо температури теплоносія, температурний графік теплової мережі в частині температури подавального трубопроводу, тиск теплоносія, гідравлічний режим теплової мережі. З огляду на викладене, посилався, що у разі застосування судом строку позовної давності, заборгованість відповідачів за послуги з постачання теплової енергії в межах строку позовної давності за період з 01.04.2017 по 30.09.2024 складатиме 53 126,77 грн, за послугу з постачання гарячої води за період з 01.04.2017 по 30.09.2024 складатиме 31 376,88 грн. Заборгованість по абонентській платі, за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем 3% річних, інфляційні незмінна.
26 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Зарубіна Є.В. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представник відповідача посилався, що вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості з урахуванням додаткових пояснень не підлягають задоволенню, оскільки вони не обґрунтовані та безпідставні. Зазначив, що відповідач ОСОБА_3 багато років працював у комунальному підприємстві «Міськелектротранссервіс». Згідно з рішеннями Харківської міської ради ОСОБА_3 мав право на 100% знижку на оплату послуг теплопостачання (в тому числі централізованого теплопостачання та автономного теплопостачання багатоквартирного будинку), постачання холодної та гарячої води, водовідведення та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирну плату та експлуатаційні виплати). КП «ХТМ» не заперечує, що ОСОБА_3 отримував 100% знижку на оплату послуг. Це підтверджується відомостями про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платіжу, які додані до позовної заяви. Отже, вимоги про стягнення заборгованості з боку КП «ХТМ» не обґрунтовані, оскільки за рахунок міського бюджету позивачу оплачені послуги за ОСОБА_3 . Також звертав увагу, що ОСОБА_3 з 04 квітня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , не мешкає. Щодо 3% річних та інфляційних втрат зазначив, що згідно з прикінцевими та перехідними положеннями ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни, заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Отже, як про це зазначив представник відповідача, вимоги КП «ХТМ» щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є незаконним.
Рух справи
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 30 жовтня 2024 року відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за відсутності представника КП «Харківські теплові мережі», позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Зарубін Є.В. у судовому засіданні посилався, що з позовними вимогами відповідач ОСОБА_3 не погоджується з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що вона погоджується оплачувати послуги, які надає КП «ХТМ», у розмірі частини від наданих послуг разом з іншими зареєстрованими у житловому приміщенні особами.
На запитання суду відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що з жодними заявами чи скаргами з приводу ненадання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води, або щодо неналежної якості таких послуг до КП «ХТМ» вони не зверталися.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повернулися до суду, як неотримані відповідачами із зазначенням у довідці про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, ураховуючи, що від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сповіщені про дату, час і місце розгляду справи належним чином, ураховуючи строки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, встановлені ст. 275 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи представника позивача та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проти чого у судовому засіданні не заперечували інші учасники справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які надає позивач.
За вказаною адресою Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість споживачів за період з 01.03.2009 по 30.09.2024 за послуги з постачання теплової енергії становить 76 262,40 гривень, з постачання гарячої води - 31 376,88 гривень.
Як убачається з наданої представником позивача до додаткових пояснень відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, складеної за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2024 року у споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 53 126,77 гривень, з постачання гарячої води - 31 376,88 гривень.
Згідно з відомістю про нарахування та оплату за обслуговування внутрішньобудинкових систем (далі - ВБС) теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , плата за обслуговування ВБС теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2024 становить 585,36 гривень, плата за обслуговування ВБС постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2024 становить 190,35 гривень.
Згідно з відомістю про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, по послузі з постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2024 становить 823,20 гривень, плата за абонентське обслуговування по послузі з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2024 становить 477,12 гривень.
Згідно з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з березня 2019 по листопад 2021, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , інфляційні втрати за вказаний період становлять 3 677,47 гривень, три проценти річних від простроченої суми за вказаний період становлять 1 381,53 гривень.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житло-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Правилами ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Позивач надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1182, що регулюють відносини між виконавцем послуг (КП «ХТМ») та споживачами, які отримують такі послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
На підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 №1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено 31 жовтня 2021 року індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води.
Зазначені договори є публічними договорами приєднання, які набрали чинності з 01 грудня 2021 року.
Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Відповідно до п. 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.
Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.
Приписами ст. 67 ЖК України унормовано, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно зі ст. 87 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Правилами ч. 1 ст. 34 ЦК України унормовано, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Матеріалами справи знаходить своє підтвердження той факт, що КП «Харківські теплові мережі» надавав відповідачам зазначені вище послуги, відповідачі їх одержували та не відмовлялися від них у встановленому законом порядку, а відтак в останніх виник обов'язок сплатити ці послуги.
З досліджених у судовому засіданні письмових доказів суд установив, що відповідачі належним чином не виконували обов'язок щодо повної та своєчасної оплати зазначених вище послуг, у зв'язку з чим у останніх виникла заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як убачається зі змісту пред'явленого КП «Харківські теплові мережі» позову, в ньому позивач посилається на наявність у відповідачів перед КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за вказані вище послуги в загальному розмірі 114 774,31 гривень, з яких: 76 262,40 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2009 по 30.09.2024; 823,20 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 31 376,88 гривень за послугу з постачання гарячої води за період з 01.03.2009 по 30.09.2024; 477,12 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 585,36 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2024; 190,35 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2024.
Виходячи з наведеного, суд погоджується з наданими представником позивача розрахунками заборгованості щодо оплати послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, щодо абонентської плати за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії та гарячої води, щодо оплати послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії та гарячої води, та приймає їх.
Відповідач ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву посилався на пропуск позивачем строку позовної давності до заявлених вимог.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, як це закріплено положеннями ст. 257 ЦК України.
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, як це унормовано вимогами ч. 1 ст. 261 ЦК України.
За правилами ч. 5 ст. 216 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року, прийнятій у справі №6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року, прийнятій у справі №6-169цс14, від 30 вересня 2015 року, прийнятій у справі №6-154цс15, зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п. 6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019, прийнятій по справі №911/3681/17).
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», та від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Як зазначалося судом вище, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 114 774,31 гривень, з яких: 76 262,40 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2009 по 30.09.2024; 823,20 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 31 376,88 гривень за послугу з постачання гарячої води за період з 01.03.2009 по 30.09.2024; 477,12 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 585,36 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2024; 190,35 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2024.
Вивчаючи доводи представника позивача щодо застосування строків позовної давності до пред'явлених КП «ХТМ» позовних вимог, суд зважає на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.
У постановах Верховного Суду від 7 вересня 2022 року, прийнятій у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року, прийнятій у справі №728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.
Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 днів. Воєнний стан в Україні ще не скасований.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 19 такого змісту: «у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Зазначений Закон України від 15.03.2022 №2120-IX набрав чинності 17.03.2022.
Отже, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, надані з квітня 2017 року по 30 вересня 2024 року, в силу п. 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (24.10.2024) не спливла та продовжується на строк дії воєнного стану.
Разом з цим, в межах розгляду даної справи позивач не довів, а суд не встановив обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, що дає суду підстави для відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2009 по 12.03.2017 включно, що є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.
При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких, плата за комунальні послуги (послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після несплати (часткової оплати) чергового платежу.
Натомість позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 30.09.2024 у сумі 53 126,77 гривень, за надані послуги з постачання гарячої води за період з 01.04.2017 по 30.09.2024 у сумі 31 376,88 гривень, заявлені в межах строку позовної давності, а відтак, підлягають задоволенню.
У додаткових поясненнях по справі від 26 березня 2025 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Зарубін Є.В. посилався, що згідно з прикінцевими та перехідними положеннями ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни, заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних є необґрунтованими.
Відповідно до до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
У даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати житлово-комунальних послуг у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Нарахування, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями відповідальності відповідача, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягненні пені чи штрафу.
Відтак, посилання представника відповідача Зьоменка О.М. на неправомірність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є необгрунтованими.
Як убачається з наданого позивачем до позовної заяви розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , позивач просить стягнути з відповідачів інфляційні втрати в сумі 3677,47 гривень та 3% річних в сумі 1381,53 гривень за період з березня 2019 по листопад 2021, відтак, позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується посилань відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву на те, що він з 04 квітня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, є внутрішньо переміщеною особою та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , суд зважає на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
Дані, що відповідач ОСОБА_3 звертався до позивача з приводу його тимчасової відсутності у житлі, матеріали справи не містять, тому підстав для здійснення перерахунку заборгованості за вказаний період з урахуванням фактично відсутніх мешканців квартири, не вбачається.
Що стосується посилань відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву на те, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог, є неповним, нерозгорнутим та що з нього неможливо встановити, яким чином взялися суми заборгованості, суд зважає на те, що відповідачем не надано контррозрахунку щодо розміру заборгованості за вказаний у позовній заяві період.
З приводу посилань представника позивача у додаткових поясненнях у справі на те, що згідно з рішеннями Харківської міської ради відповідач ОСОБА_3 мав право на 100% знижку на оплату послуг з теплопостачання (у тому числі централізованого теплопостачання та автономного теплопостачання багатоквартирного будинку), постачання гарячої води, то суду не надано доказів на підтвердження таких обставин.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» в загальній сумі 91 638,68 гривень, з яких: 53 126,77 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 30.09.2024; 823,20 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 31 376,88 гривень за послугу з постачання гарячої води за період з 01.04.2017 по 30.09.2024; 477,12 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 585,36 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2024; 190,35 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2024; 3% річних у сумі 1 381,53 гривень та інфляційні втрати в сумі 3 677,47 гривень.
Розподіл судових витрат
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» суд задовольнив частково в сумі 91 638,68 гривень, то вважає за можливе відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 417,55 гривень (3028:100 х 79,84% = 2 417,55), стягнувши їх з відповідачів рівних частках по 604,39 гривень з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 258, 259, 264-265, 279 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у сумі 91 638,68 гривень, з яких: 53 126,77 гривень за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 30.09.2024; 823,20 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 31 376,88 гривень за послугу з постачання гарячої води за період з 01.04.2017 по 30.09.2024; 477,12 гривень за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2024; 585,36 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2024; 190,35 гривень за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2024; 3% річних у сумі 1 381,53 гривень та інфляційні втрати в сумі 3 677,47 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 2 417,55 гривень, в рівних частках по 604 гривень 39 копійок з кожного.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/.
Учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», р/р НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: 61037, м. Харків вул. Мефодіївська, 11;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 31 березня 2025 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова