справа № 208/388/25
№ провадження 2/208/2038/25
Іменем України
10 березня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №208/388/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
09.01.2025 року адвокат Кузьмін Є.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позову зазначив, що з 06.05.2006 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.09.2014 року рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова (справа № 639/8423/14-ц) стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь на той час ОСОБА_4 аліменти на утримання їх спільної малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмір 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.08.2014 року і до досягнення повнолітнього віку дитини. 16.12.2014 року, рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова (справа № 639/8554/14-ц), шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано.
04.07.2015 року ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_5 та взяла прізвище чоловіка - « ОСОБА_6 ».
ОСОБА_3 досягла повнолітнього віку - ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із чим виплати аліментів від ОСОБА_2 на адресу стягувача - ОСОБА_7 на утримання дитини припинилися.
16.08.2024 року позивач ОСОБА_7 , як замовник освітньої послуги, уклала Договір про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців із Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, в особі ректора Гетьмана Анатолія Петровича, для здобувача вищої освіти - ОСОБА_3 . Загальна вартість платної освітньої послуги в обсязі 240 кредитів ECTS (7 200 годин) за весь строк навчання становить 165 400 (сто шістдесят п'ять тисяч чотириста) гривень. На виконання умов Договору, позивач внесла оплату за перший рік навчання, у розмірі 20 675 грн, за перший семестр, не пізніше п'яти днів із дня зарахування ОСОБА_3 на навчання. ОСОБА_3 була зарахована на денну форму навчання наказом ректора № 471-С від 16.08.2024 року та є студенткою 1 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету міжнародного та європейського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю: «міжнародне право». Згідно наданих документів загальний термін навчання ОСОБА_3 складає 4 роки, з 01.09.2024 року по 30.06.2028 рік; загальна сума оплати за навчання складає 165 400 грн. Станом на момент завершення навчання - на 30.06.2028 року, вік ОСОБА_3 складатиме не повні 22 роки. Донька позивачці та відповідача не має вищої освіти, навчається та не має можливості працевлаштуватися, у зв'язку із чим знаходиться на повному забезпеченні позивачці по справі, при цьому відповідач не допомагає дитині на оплату навчання, та пов'язаних з цим витрат.
Проживаючи в м. Кам'янське Дніпропетровської області та навчаючись у м. Харкові, раз на тиждень ОСОБА_3 відвідує учбовий заклад, переїжджаючи до міста Харкова із міста Кам'янське.
29.11.2024 року ОСОБА_3 уклала контракт на навчання з ТОВ «Автоакадемія «МЕГАПОЛІС». Термін навчання становить 5 тижнів з теоретичного курсу, та 5 тижнів - з практичного курсу. Вартість навчання за теоретичний курс становить 6 000 грн та 600 грн - за практичний курс (за 1 годину).
Пов'язані із навчанням витрати складаються з наступного: для навчання ОСОБА_3 користується Інтернетом (послуги Інтернет провайдера), використовує Інтернет програми, методичну літературу, купує канцелярські прилади та методичні посібники, відвідує бібліотеки. Все це пов'язано з навчанням та вимагає коштів. ОСОБА_3 потребує придбання одягу та їжі, при цьому матеріальної допомоги від батька/відповідача по справі, ОСОБА_3 на навчання та пов'язані витрати не отримує.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивачці ОСОБА_8 , аліменти на повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частки від усіх видів доходу відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.01.2025 року й до закінчення навчання ОСОБА_3 у Національному юридичному університетом імені Ярослава Мудрого, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23-х років, а саме до - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрати на оплату послуг фахівця в галузі права - адвоката Кузьміна Є.В., у розмірі 10 000 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 р. цивільну справу № 208/388/25 було розподілено судді Гречаній В.Г.
Згідно відповіді № 10293340 від 13.01.2025 р. з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
23.01.2025 Міністерством соціальної політики України на виконання ухвали суду надані відомості, що інформація в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно ОСОБА_2 - відсутня.
Ухвалою суду від 23.01.202 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, адвокат Кузьмін Є.В. надав до суду заяву, просить позов задовольнити повністю, судове засідання по справі провести у відсутності представника позивача та самої позивачки.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Адвокат Бєлова О.Є., яка діє в інтересах відповідача подала через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву. Зазначила, що вимога, яка полягає у стягненні аліментів у розмірі 1/8 частки від доходу відповідача щомісячно є розумною та не суперечить нормам матеріального права.
Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджує обставини зазначені у позові щодо можливості надання фінансової допомоги. Також визнаємо обставини щодо відсутності заборгованості зі сплати аліментів відповідачем, що вказує на сумлінність виконання ОСОБА_2 аліментних зобов'язань.
Наразі відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від якого вони мають спільну доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до судового наказу Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2023 по справі № 235/517/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 29 серпня 2023 року, і до повноліття дитини.
Враховуючи, що донька сторін - ОСОБА_3 продовжує навчатися у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, можливість надання утримання доньки позивачкою та відповідачем та те, що обов'язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, є обов'язком як батька, так і матері, визнає повністю позовні вимоги в частині стягнення аліментів у розмірі 1/8 частки від доходу відповідача щомісячно.
Проте, не погоджується із зазначеним розміром витрат на правову допомогу. Зважаючи на незначну складність позовної заяви та усталеність судової практики у даних правовідносинах, вважає, що представником позивача надмірно завищено розмір понесених витрат на правову допомогу, оскільки така не потребує значних зусиль з боку адвоката при підготовці позовної заяви. Просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стосовно розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи його неспівмірність із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на її виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис №552, батьками якої зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
04.07.2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 221, після чого дружина змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
Відповідно до довідки №462 від 21.08.2024 року, виданої Національним юридичним університетом ім.. Ярослава Мудрого, факультет міжнародного та європейського права, ОСОБА_3 дійсно є студенткою 1 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету міжнародного та європейського права Національного юридичного університету ім.. Ярослава Мудрого, нормативний термін навчання становить 01.09.2024 - 30.06.2028р., форма навчання - денна.
Відповідно до договору №7/45НП про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 16 серпня 2024 року, ОСОБА_1 , як замовник освітньої послуги, уклала Договір про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців із Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, в особі ректора Гетьмана Анатолія Петровича, для здобувача вищої освіти - ОСОБА_3 , загальна вартість платної освітньої послуги за період 2024-2028 роки складає 165400 гривень.
У відповідності до вимог ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно із ч.1, ч. 2ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст.185СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст..199, 200, 201цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Розглянувши справу у межах заявлених вимог, оцінивши перевірені в ході розгляду справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як вже наголошувалось вище, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199,200,201 СК України).
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні суми, яку потребує син відповідача на період навчання, суд враховує обставини, визначені вст. 182 СК України, а саме стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, те, що він є працездатним, розмір прожиткового мінімуму, який існує в державі для працездатних осіб на час винесення судом рішення. Також суд враховує розмір ймовірної вартості витрат на навчання, оплату переїзду до місця навчання та у зворотному напрямку; на засоби індивідуальної гігієни, на харчування та на одяг.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Судом встановлено, що відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частки від свого доходу щомісячно, вважає їх розмір розумним та не суперечить нормам матеріального права, має матеріальну можливість для їх сплати.
З огляду на вказане, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 час її навчання в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову, і до закінчення нею навчання.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Згідно ст.30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомогиклієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для змінирозміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про наданняправової допомоги.
Відсутність в договоріпро надання правової допомоги розміру таабо порядку обчислення адвокатського гонораруне дає, як суду, так і іншій стороніспору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самомудоговорірозміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Документів на підтвердження укладання договору про надання правничої допомоги, доказів, що свідчать про оплату гонорару, їх розмір, стороною позивача не надано взагалі.
Документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали позовної заяви також не містять.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, в зв'язку з чим вказана вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211, 20 грн.
На підставі та керуючись ст.ст.4, 12, 78, 81, 209, 258, 263-265, 352 ЦПК України, ст.ст. 191, 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), до закінчення нею навчання в Національному юридичному університетом імені Ярослава Мудрого, термін навчання до 30 червня 2028 року, але не більше ніж як до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнення аліментів проводити щомісячно починаючи з 09.01.2025 року.
В силу ст.430 ЦПК України рішення по справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто через Дніпровський апеляційний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя В.Г. Гречана