справа № 369/17244/24
головуючий у суді І інстанції Скрипник О.Г.
провадження № 22-ц/824/5135/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
31 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кривошея Олександра Юрійовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме:
подання суду відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача за його наявності або номер і серію паспорта (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету,
обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди із зазначення доказів завдання позивачу моральної шкоди саме в такому розмірі;
сплати судового збору у розмірі 1 211 грн 20 коп. за вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не усунуто повністю вимоги, які були зазначені в ухвалі від 21 жовтня 2024 року, а саме: не зазначено дані, про відповідача, номери засобів зв'язку, дати народження, РНОКПП, що позбавляє можливості відкрити провадження у справі за даною заявою.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кривошей О.Ю. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху позивачем направлено до суду заяву про усунення недоліків, у якій зазначено, що окрім прізвища, ім'я та по батькові відповідача та адреси його проживання інші відомості позивачу невідомі. До заяви додано квитанцію про доплату 1 211 грн 20 коп. судового збору та докази перебування малолітньої дитини позивача, ОСОБА_3 , на стаціонарному лікуванні у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит», надано належним чином завірену копію виписки № 7578 від 18 червня 2024 року та свідоцтво про народження дитини.
Вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, принцип рівності сторін та допущено надмірний формалізм.
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги наухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені у статті 175 ЦПК України.
Згідно з частинами 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду в установлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, зокрема у зв'язку з тим, що позивачем не зазначено повних відомостей про відповідача: відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача за його наявності або номер і серію паспорта, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
На виконання вимог указаної ухвали 08 листопада 2024 року позивачем подано заяву про усунення недоліків, у якій вона зазначила, що позовна заява містить відомості про прізвище, ім'я, по батькові відповідача та його адресу проживання. Інші відомості позивачу не відомі, про що вказано у позовній заяві.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Тобто указаною статтею визначено обов'язковість зазначення в позовній заяві відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, номер і серію паспорта, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі відомості позивачу відомі.
У своїй заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 вказувала, що зазначила у позовній заяві усі відомі їй відомості про відповідача, інші відомості позивачу не відомі, про що вказано у позовній заяві.
Також апеляційний суд враховує, що такі персональні дані відповідача як реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серія паспорта, є персональними даними, можуть бути не відомі позивачу і не можуть бути витребувані нею без втручання суду, тому судом першої інстанції зроблено передчасні висновки щодо повернення позову у зв'язку з не усуненням недоліків.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кривошея Олександра Юрійовича задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська