[1]
17 березня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року про задоволення клопотання в.о. начальника ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119) про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 , (в режимі ВКЗ за допомогою власних технічних засобів EasyCon»),
захисника ОСОБА_8 (в режимі ВКЗ за допомогою власних технічних засобів EasyCon»),
засудженого ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ із ДУ «Бориспільська виправна колонія № 119»), -
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року задоволено клопотання в.о. начальника ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119) та звільнено ОСОБА_6 , засудженого вироком Іванківського районного суду Київської області від 13 червня 2016 року, з урахуванням ухвали апеляційного суд Київської області від 08 серпня 2016 року, за ч.1 ст. 115 КК України, із застосуванням ст. 72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років, - на невідбуту частину призначеного основного покарання, що становить 2 роки 9 місяців 24 дні позбавлення волі.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_6 своєю поведінкою довів, що став на шлях виправлення, оскільки протягом всього періоду відбування покарання двадцять разів заохочувався адміністрацією установи за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки. Засуджений працевлаштований, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, має сумлінну поведінку та відношення до праці, що підтверджується матеріалами особової справи та висновком комісії державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)», якою прийнято рішення вважати засудженого ОСОБА_6 таким, що довів своє виправлення.
Засуджений відбув необхідну частину покарання за вироком суду для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення, термін такої пільги настав 25.07.2024 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_6 став на шлях виправлення і відбув необхідну частину призначеного покарання за особливо тяжкий злочин, що становить 3/4 покарання.
В апеляційній скарзі прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотанні державної установи «Бориспільська виправна колонія №119» відносно ОСОБА_6 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Прокурор вважає, що вказана ухвала є незаконною та підлягає до скасування у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України, на думку прокурора, є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Апелянт звертає увагу на те, що комісією установи 25 липня 2024 року засудженому задоволено у застосуванні до нього пільги, передбаченої ст. 81 КВК України, оскільки він ставав на шлях виправлення, в інших пільгах передбачених ст. 101 КВК України та ст. 82 КК України, також відмовлено.
Така поведінка засудженого не свідчить про його виправлення та бажання усунути наслідки кримінального правопорушення.
Окрім того, судом не враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочином.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого прокурор вважає, що засуджений на даний час не довів свого виправлення та в разі застосування ст. 81 КК України до засудженого не буде досягнута мета призначеного покарання та його виправлення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу, засудженого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Як убачається з матеріалів провадження, вироком Іванківського районного суду Київської області від 13.06.2016 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Київської області від 08.08.2016 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років.
Початок строку відбування покарання 01.02.2016 року, кінець строку відбування покарання - 25.07.2027 року.
01.09.2016 року засуджений ОСОБА_6 прибув до Державної установи «Бориспільська виправна колонія № 119».
Протягом відбування покарання у ДУ «Бориспільська виправна колонія № 119» засуджений ОСОБА_6 працевлаштований, сумлінно ставиться до праці, характеризується позитивно, бере активну участь у різних програмах і заходах, які проводились у місцях утримання.
В період з 08.02.2017 року по 18.07.2024 року має 20 заохочень та одне стягнення попередження за паління у невстановленому для цього місці у 2017 році.
Наведені обставини дали суду підстави дійти до висновку про те, що засуджений ОСОБА_6 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Також суд встановив, що ОСОБА_6 відбув необхідну частину покарання за вироком суду для вирішення питання про умовно-достроково звільнення, оскільки станом на 25.07.2024 року.
Наведені обставини в сукупності дають підстави для висновку про те, що до засудженого ОСОБА_6 суд правильно застосував умовно-дострокове звільнення, оскільки дотримано всіх умов, передбачених ст. 81 КК України, а тому рішення про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання є обґрунтованим.
Доводи прокурора про те, що поведінка засудженого не свідчить про його виправлення та бажання усунути наслідки кримінального правопорушення є голослівними та спростовуються наведеними в ухвалі суду даними про те, що своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці засуджений довів своє виправлення.
Посилання прокурора на тяжкість вчиненого злочину не може бути взятим до уваги, позаяк тяжкість вчиненого злочину враховується при призначенні покарання, а при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання тяжкість вчиненого злочину врахована в п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, якою встановлена умова фактичного відбуття не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного вироком суду.
Твердження в апеляції прокурора про те, що застосуванням до засудженого вимог ст. 81 КК України не буде досягнута мета призначеного покарання та його виправлення не аргументовано з посиланням на матеріали чи обставини провадження, а тому колегія суддів вважає його голослівним.
Отже, колегія суддів, вважаючи ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі законною і обґрунтованою, не убачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року про задоволення клопотання в.о. начальника ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119) про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 359/8190/24
Провадження №11-кп/824/2395/2025
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Доповідач ОСОБА_1