КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
24 березня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шевчука Д. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Д.І. на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 31 травня 2024 року близько 19 години 49 хвилин за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 17, керував автомобілем «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинене на протязі року за ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Д.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що працівники поліції не мали законних підстав вимагати від ОСОБА_1 пред'явити документи в тому числі посвідчення водія, оскільки відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази зупинки транспортного засобом Ford Mustang державний номерний знак номерний знак НОМЕР_1 . В ході перегляду долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудних відеокамер № 473524 та № 472998, не було зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Ford Mustang номерний знак НОМЕР_1 у визначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №530892 вид 31 травня 2024 року час та місці. У матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Mustang, державний номерний знак НОМЕР_1 . Натомість, диспозиція статті 126 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії. Отже, особа обов'язково має керувати транспортним засобом. Факт того, що ОСОБА_1 вказав, що він приїхав до магазину «Новус» не підтверджує, а ні факту керування транспортним засобом Ford Mustang а ні факту того, що останній приїхав до магазину «Новус» саме на транспортному засобі Ford Mustang. Слова ОСОБА_1 , що він приїхав до магазину «Новус» не можуть бути достатнім доказом правомірності дій суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення правомірності таких дій. Сторона захисту вказала, що ОСОБА_1 не були роз'яснені права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 53 Конституції України. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії АДД № 530892 від 31 липня 2024 року було складено за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевчука Д. І., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши письмові матеріали справи та частково відеозапис, який стосувався обставин вчинення адміністративного правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги та відповіді на запитання суду, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих доказів, які свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху України, повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Зокрема, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 530892 від 31 травня 2024 року, підтверджується також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1274674 від 19.01.2024 року, довідкою щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення від 04.06.2024 року, а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 473524, № 472998.
Враховуючи вище наведені обставини та оцінюючи наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Д. І. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також вказав, що працівники поліції під'їхали до нерухомого автомобіля, в якому перебував ОСОБА_1 . Факт керування транспортним засобом останнім не зафіксовано, а отже це твердження не доведено. Крім того, в розумінні ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», працівник поліції може зупинити транспортний засіб у разі порушення водієм Правил дорожнього руху, проте, в матеріалах справи відсутні відомості про таке порушення, тому зупинка ОСОБА_1 є безпідставною. Захисник також звертає увагу на те, що працівниками поліції не було здійснено безперервної фіксації процедури зупинки водія та складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, зокрема, права на правову допомогу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити. Вказав, що 31 травня 2024 року близько 18 години він зустрівся зі своїм другом, який завіз його до магазину «Новус», потім друг поїхав по своїм справам, а в подальшому мав відвезти ОСОБА_1 назад додому. ОСОБА_1 вказав, що транспортним засобом він не керував.
Посилання захисника Шевчука Д. І. та самого ОСОБА_1 на те, що матеріали справи не містять жодних доказів керування останнім транспортним засобом, суд вважає неспроможними та спрямованими на ухилення від притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з огляду на таке.
Так, судом апеляційної інстанції було досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції, з якого встановлено, що поліцейські під'їхати до припаркованого автомобіля, з водійського місця якого вийшов ОСОБА_1 . Працівники поліції висловили свою підозру про те, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом, не маючи права на керування таким транспортним засобом повторно протягом року. В ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечує щодо твердження про керування ним транспортним засобом і до того ж повідомляє, дослівно: «Я виїхав в «Новус». ОСОБА_1 погоджується з твердженням про відсутність в нього посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Отже, враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги та пояснення ОСОБА_1 та його захисника в цій частині неспроможними та такими, що не спростовують законності прийнятого судом рішення. Досліджений в судовому засіданні відеозапис з боді-камер працівників патрульної поліції повністю спростовує доводи ОСОБА_1 та його захисника.
Разом з тим, неспроможними суд вважає також і доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, зокрема права на правову допомогу. У розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення, у даній категорії справ участь адвоката є необов'язковою, і крім того, як вбачається із відеозапису, в ході спілкування з боку ОСОБА_1 клопотань чи заяв про залучення адвоката не надходило. Не роз'яснення працівниками поліції прав та обов'язків ОСОБА_1 не виключає факт скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Як зазначено у п. 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Невиконання пункту 2.1 а ПДР України (повторно протягом року) має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, в даному випадку за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Факт повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується довідкою щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення від 04.06.2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП потягом року, а саме постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1274674 від 19.01.2024 року (а. с. 3).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оскільки вина ОСОБА_1 доведена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, в той час як доводи апеляційної скарги в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Д.І., суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти рішення, яким залишити вказану скаргу без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Д.І. - залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 755/9839/24
Апеляційне провадження № 33/824/166/2025
Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Мельниченко Л.А.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.