Справа № 359/1808/23
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/480/2025
28 березня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 жовтня 2023 року (суддя Чирка С.С.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення коштів, передбачених договором про виплату матеріальної допомоги,
встановив:
у лютому 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної допоомги у розмірі 352 200грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що перебував у трудових відносинах з Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (далі - ДП «Украерорух»). 12 червня 2020 року його було звільнено з посади інженера-електроніка з експлуатації обладнання електрозв'язку І категорії ЛАЦ служби системи електрозв'язку за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію.
Позивач посилався на те, що цього ж дня, між ним та ДП «Украерорух», на підставі положень колективного договору, був укладений договір про виплату матеріальної допомоги (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виплатити йому матеріальну (грошову) допомогу, передбачену пунктом 6.25.4 колективного договору, укладеного між адміністрацією ДП «Украерорух» та профспілками (далі - Колективний договір), в такому порядку: 1 посадовий оклад протягом 10 банківських днів з дати початку дії договору, а залишок суми матеріальної допомоги по 1 посадовому окладу кожні 2 місяці, починаючи з 12-го місяця з дати підписання договору до повної виплати. Посадовий оклад для розрахунку матеріальної допомоги був увизначений у розмірі 23 480грн, а загальний розмір матеріальної допомоги склав 469 600грн, що становила 20 посадових окладів.
Позивач стверджував, що ДП «Украерорух» загалом виплатило йому 117 400грн матеріальної допомоги, а від виплати регту матеріальної допомоги у розмірі 352 200грн відповідач ухиляється.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 211 320грн. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 341,05грн.
У поданій апеляційній скарзі директор ДП «Украерорух» - Ярмак А.М. просить
рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Представник відповідача вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відносини між позивачем та ДП «Украерорух» повинні регулюватись виключно Договором і на них не поширюється дія положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах військового стану».
Представник відповідача зазначає, що виплати, які передбачені Колективним договором, є понад законодавчо гарантованими та виплачуються лише при наявності власних коштів на підприємстві. Разом з цим, з 24 лютого 2022 року, з початку військового вторгнення рф, повітряний простір над Україною був повністю закритий, надання аеронавігаційного обслуговування, що є основним видом діяльності ДП «Украерорух», було повністю припинено та наразі не здійснюється. У зв'язку з даною ситуацією ДП «Украерорух» було вимушене провести низку антикризових заходів, зокрема запровадити простій на підприємстві, призупинити дію трудових договорів з працівниками, знизити експлуатаційні витрати до мінімально можливого рівня, призупинити інвестиційну діяльність за власні кошти підприємства, у тому числі було призупинено виплати, передбачені Колективним договором, що є понад законодавчо гарантованими, про що 30 березня 2022 року підприємством було видано наказ № 141 «Про призупинення дії окремих положень Колективного договору», який на даний час є діючим та не скасованим. Крім цього, 21 березня 2022 року ДП «Украерорух» був виданий наказ № 64 «Про призупинення дії наказів», яким призупинено дію наказу № 283/о від 15 червня 2020 року, який передбачав порядок виплати матеріальної допомоги безпосередньо позивачу.
Представник відповідача вважає, що на правовідносини, що виникли між ДП «Украерорух» та позивачем, розповсюджується дія положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах військового стану», відтак підприємство правомірно призупинило виплату матеріальної допомоги на користь позивача, у зв'язку із призупинення дії певних положень Колективного договору через настання форс-мажорних обставин. При цьому, має місце не відміна виплати матеріальної допомоги, а лише призупинення її виплати протягом дії воєнного стану, оскільки основна діяльність підприємства не ведеться, тому жодних прибутків ДП «Украерорух» не отримує.
Крім цього, представник відповідача зазначає, що на адресу позивача була направлена додаткова угода № 1 до Договору, згідно якої призупиняється дія пункту п. 3.1 Договору, яким передбачено порядок виплати позивачу матеріальної допомоги, до моменту скасування військового стану та протягом шести місяців з дати його скасування, однак, позивач, отримавши примірник такої додаткової угоди, на адресу ДП «Украерорух» його не повернув.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційна скарги розглядається апеляційним судом без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що наказом відповідача № 269/о від 12 червня 2020 року позивача звільнено з посади інженера-електроніка з експлуатації обладнання електрозв'язку 1 категорії ЛАЦ служби системи електрозв'язку з 12 червня 2020 року за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до підпункту 6.25.2 Колективного договору, який укладено між адміністрацією Украерорух та профспілками, у редакції, чинній на час звільнення позивача з роботи, для працівників, які досягли пенсійного віку і звільняються з підприємства у зв'язку з виходом на пенсію у 2020 році до 15 червня 2020 року, та таких,
хто вже звільнився з підприємства у зв'язку із виходом на пенсію у 2020 році, та при звільненні не отримали матеріальну допомогу, адміністрація гарантує надання матеріальної допомоги у розмірі: при стажі безперервної роботи на підприємстві повних 5 років - 6 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом; за кожний повний рік роботи понад 5 років по 2 посадових оклади з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом за кожний рік. В цілому максимальний розмір матеріальної допомоги не має перевищувати 20 посадових окладів. Виплата матеріальної допомоги буде здійснюватися на основі договору між працівником та адміністрацією, типова форма якого повинна бути погоджена з профспілковою стороною.
12 червня 2020 року між ДП «Украерорух», в особі директора Дніпровського регіонального структурного підрозділу ДП «Украерорух» Мельнікова В.А., та ОСОБА_1 був укладений договір про виплату матеріальної допомоги за Колективним договором № 29, відповідно до пункту 1.1 якого ДП «Украерорух» зобов'язалось у порядку та на умовах, визначених цим договором, виплатити ОСОБА_1 матеріальну (грошову) допомогу, передбачену пунктом 6.25.2 Колективного договору.
Відповідно до пункту 2.2 Договору вихідні дані для розрахунку матеріальної допомоги: дата звільнення працівника (відповідно до наказу) - 12 червня 2020 року; посадовий оклад ОСОБА_1 для розрахунку матеріальної допомоги з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, становить 23 480грн; стаж безперервної роботи ОСОБА_1 на ДП «Украерорух» становить 17 років.
Згідно пункту 2.3 Договору розмір матеріальної допомоги становить 469 600грн, що складається з двадцять посадових окладів ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3.1 Договору ДП «Украерорух» виплачує ОСОБА_1 матеріальну допомогу у наступному порядку: один посадовий оклад протягом десяти банківських днів з дати початку дії Договору; залишок суми матеріальної допомоги - по одному посадовому окладу кожні два місяці, які починають відліковуватись з дванадцятого місяця з дати підписання Договору до повної виплати матеріальної допомоги за пунктом 6.25.2 Колективного договору.
Згідно пунктів 4.1, 4.2 Договору у разі невиплати матеріальної допомоги у строки, передбачені пунктом 3.1 Договору, ДП «Украерорух» сплачує ОСОБА_1 пеню у розмірі облікової ставки НБУ від несвоєчасно виплаченої суми за кожен день затримки, починаючи з одинадцятого робочого дня. При порушенні ДП «Украерорух» умов Договору сума матеріальної допомоги (її залишок) та нарахована пеня можуть стягуватися ОСОБА_1 у судовому порядку.
Наказом ДП «Украерорух» № 283/о від 15 червня 2020 року (с.с.45) був встановлений такий порядок виплати матеріальної допомоги ОСОБА_1 :
- 23 480грн (з 12.06.2020 до 11.08.2021);
- 23 480грн у період з 12.06.2021 до 11.08.2021;
- 23 480грн у період з 12.08.2021 до 11.10.2021;
- 23 480грн у період з 12.10.2021 до 11.12.2021;
- 23 480грн у період з 12.12.2021 до 11.02.2022;
- 23 480грн у період з 12.02.2022 до 11.04.2022;
- 23 480грн у період з 12.04.2022 до 11.06.2022;
- 23 480грн у період з 12.06.2022 до 11.08.2022;
- 23 480грн у період з 12.08.2022 до 11.10.2022;
- 23 480грн у період з 12.10.2022 до 11.12.2022;
- 23 480грн у період з 12.12.2022 до 11.02.2023;
- 23 480грн у період з 12.02.2023 до 11.04.2023;
- 23 480грн у період з 12.04.2023 до 11.06.2023;
- 23 480грн у період з 12.06.2023 до 11.08.2023;
- 23 480грн у період з 12.08.2023 до 11.10.2023;
- 23 480грн у період з 12.10.2023 до 11.12.2023;
- 23 480грн у період з 12.12.2023 до 11.02.2024;
- 23 480грн у період з 12.02.2024 до 11.04.2024;
- 23 480грн у період з 12.04.2024 до 11.06.2024;
- 23 480грн у період з 12.06.2024 до 11.08.2024.
Сторонами не заперечується факт сплати ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_1 частини передбаченої Договором матеріальної допомоги у розмірі 117 400грн.
Наказом ДП «Украерорух» № 64 від 21 березня 2022 року «Про призупинення дії наказів» відповідно до статті 64 Конституції України, статті 617 ЦК України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», довідки ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, якою засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та які є об'єктивними для суб'єктів господарської діяльності по договорах, і виконання яких є неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин, а також у зв'язку із закриттям повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію російської федерації та, як наслідок, відсутністю фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ - з метою збереження фінансових ресурсів задля забезпечення функціонування підприємства та аеронавігаційної інфраструктури в умовах воєнного стану та виконання основних завдань - в тому числі, пов'язаних із обороноздатністю країни, призупинено з 1 березня 2022 року дію наказів, зазначених у додатку № 1 до цього наказу (с.с.41).
Серед переліку наказів, включених до додатка № 1 до наказу ДП «Украерорух» № 64 від 21 березня 2022 року, міститься із наказ ДП «Украерорух» № 283/о від 15 червня 2020 року, яким визначено порядок виплати матеріальної допомоги ОСОБА_1 (с.с.42-44).
Крім цього, з тих самих підстав, ДП «Украерорух» було видано наказ №141 від 30 березня 2022 року (с.с.39-40) про призупинення дії окремих положень Колективного договору з 1 квітня 2022 року на час воєнного стану в Україні, окрім пунктів та їх окремих підпунктів 5.1-5.4, 5.4.1, 5.6, 5.8, 5.10, 5.11, 5.11.1, 5.11.2, 5.15, 5.17, 5.25, 5.27 та 5.28 розділу 5 колективного договору, додатків 2-7, 9 до Колективного договору.
Тобто, зазначеним наказом призупинено дію пункту 6.25.2 Колективного договору.
6 березня 2023 року ДП «Украерорух» направило на поштову адресу позивача примірники додаткової угоди № 1 до Договору, згідно пунктів 1.1, 1.2 яких, враховуючи обставини непереборної сили, а саме: воєнний стан в Україні, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який був введений 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами та доповненнями), та як наслідок, відсутність надходження коштів за аеронавігаційне обслуговування повітряного руху та керуючись пунктом 5.2 розділу 5 Договору: призупинено виконання положень третього абзацу пункту 3.1 розділу 3 Договору до моменту скасування воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дати його скасування погодити порядок виплати заборгованості за Договором, що склалась у зв'язку з цим призупиненням (с.с.70-71).
Позивач отримав примірники цієї додаткової угоди 9 березня 2023 року (с.с.72,73), однак відомості про те, що він їх підписав у матеріалах справи відсутні.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після звільнення позивача з роботи між сторонами припинились трудові відносини та виникли правовідносини на підставі Договору, які є суто цивільно-правовими. Таким чином, на них не поширюється дія положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та Колективного договору, тому посилання ДП «Украерорух» на настання форс-мажорних обставин є необґрунтованим, оскільки згідно
частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Разом з цим, суд першої інстанції вважав необґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача всього залишку невиплаченої позивачу матеріальної допомоги у розмірі 352 200грн, оскільки на момент ухвалення судом рішення, частина виплат матеріальної допомоги за період з 12 серпня 2023 року по 11 серпня 2024 року не є простроченими і невиконаними, тому такі позовні вимоги є передчасними.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, за приписами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 10 КЗПП України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно положень статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання
зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до пункту 5.1 Договору від 12 червня 2020 року, він набуває чинності з дня звільнення працівника або з дня підписання Договору, залежно від того, яка дата настає пізніше, та діє до повної виплати ДП «Украерорух» матеріальної допомоги.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції щодо непоширення на спірні правовідносини положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки з матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що виплата матеріальної допомоги позивачу обумовлена Договором, укладеним після припинення трудових відносин позивача з відповідачем у зв'язку зі звільненням з роботи.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що даний договір є цивільно-правовим і на правовідносини сторін не поширюється дія Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який згідно частини першої статті 1 цього Закону, визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Доводи апеляційної скарги, що дію деяких положень Колективного договору було призупинено, а тому і укладений на його основі Договір з позивачем також призупиняє свою дію, колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до пункту 5.2 Договору, усі зміни, які виникають упродовж дії Договору, мають бути погоджені сторонами Договору та оформлені додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору.
Судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача були направлені примірники додаткової угоди до Договору для підписання, однака позивач додаткову угоду не підписав, а відтак сторонами договору не було погоджено внесення до нього змін.
При цьому, видача ДП «Украерорух» наказу №141 від 30 березня 2022 року не є способом внесення змін до Договору, який передбачений умовами договору та нормами матеріального права, які регулюють правовідносини сторін.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після підписання 12 червня 2020 року договору про виплату матеріальної допомоги за Колективним договором, між сторонами виникли цивільно-правові відносини, за якими відповідач зобов'язався здійснити виплату матеріальної допомоги у погодженому сторонами порядку.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Оскільки судом встановлено порушення відповідачем зобов'язання по виплаті
платежів, строк платежу яких настав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вони підлягають стягненню у примусовому порядку.
Доводи апеляційної скарги про неможливість підприємством виконати взяті на себе зобов'язання у зв'язку із веденням на території України військового стану, зупинення діяльності підприємства та наявність форс-мажорних обставин, які відстрочують зобов'язання повернути грошові кошти, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Частина 1 статті 617 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Однак, форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов'язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишити без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук