справа № 757/38861/20-ц
провадження № 22-з/824/516/2025
28 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дикої Тетяни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
08.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (далі - ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» заборгованість у розмірі 44 858,24 грн, 7 316,25 грн - інфляційних втрат, 5 204,18 грн - 3% річних, а всього - 57 378,68 грн. Вирішено питання відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року змінено в частині визначення розміру заборгованості та витрат по сплаті судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» заборгованість у розмірі 31 918,26 грн, з яких: 28 266, 94 грн - основна сума боргу, 1 397,02 грн - 3% річних, 2 254,30 грн - інфляційні втрати.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32»витрати по сплаті судового збору в сумі 1 169,34 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32»на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 398, 99 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 500 грн.
18.03.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Дика Т. В. через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду з заявою, в якій просить задовольнити заяву по стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 10 серпня 2023 року, подану через канцелярію Печерського районного суду м. Києва 24.08.2023 року.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 200 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що Київським апеляційним судом при ухваленні судового рішення не було вирішено питання про судові витрати, які поніс відповідач у зв'язку із переглядом заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року та розглядом позовної заяви в Печерському районному суді м. Києва.
24.03.2025 ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» подало заяву, в якій просить зменшити витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами у зв'язку з переглядом заочного рішення Печерського районного суду м. Києва та розглядом позовної заяви в Печерському районному суді м. Києва.
Свої доводи обґрунтовує тим, що з резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 13 березня 2025 року вбачається, що суд вже вирішив питання про судові витрати, понесені відповідачем в суді першої інстанції, повторне вирішення цього питання суперечить вимогам статті 270 ЦПК України.
Заявлені відповідачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанції майже дорівнюють наявній у нього заборгованості за житлово-комунальні послуги, що підтверджує необґрунтованість розміру таких витрат, не співмірність таких витрат із ціною позову та недотриманням представником відповідача вимог частини четвертої ст. 137 ЦПК України. Вказане згідно з вимогами ч. 5 ст. 137 ЦПК України є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат в розмірі 17 200 грн містить витрати відповідача за наступні послуги: складання заяви про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі Печерського районного суду м. Києва №757/38861/20-ц та формування додатків до заяви для подачі до суду в розмірі 800 грн; складання детального опису наданих адвокатом послуг в розмірі 400 грн, які відшкодуванню не підлягають, оскільки фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною.
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 ЦПК України).
Відповідно до пункту третього частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на те, що постанова Київського апеляційного суду від 13 березня 2025 року була ухвалена в порядку письмового провадження без виклику сторін, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , в особі представника Дикої Т. В. , про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, при ухваленні постанови Київського апеляційного суду від 13 березня 2025 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 вересня 2023 року, апеляційним судом не було вирішено питання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18 700 грн, відповідно до поданої ним заяви від 10.08.2023.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
В даній справі в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Дика Т. В. на підставі договору про надання правової допомоги № 46/23-п від 01 травня 2023 року, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується належним чином оплатити виконавцю за надану правову допомогу винагороду, яка обчислюється із розрахунку: 800 грн без ПДВ за одну астрономічну годину роботи виконавця, крім випадків представництва інтересів клієнта в судових засіданнях, які обчислюються із розрахунку 1 500 грн без ПДВ за представництво інтересів клієнта в одному судовому засіданні тривалістю не більше однієї астрономічної години. У випадку, якщо судове засідання триває понад одну астрономічну годину, клієнт сплачує вартість кожної наступної години у сумі 800 грн без ПДВ. Судове засідання на яке прибув виконавець, але воно не відбулося, оплачується клієнтом у сумі 800 грн без ПДВ (п.5.1 договору).
До заяви від 10 серпня 2023 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 700 грн представником відповідача Дикою Т. В., крім вищевказаного договору про надання правової допомоги №46/23-п від 01 травня 2023 року, надано :
детальний опис наданих адвокатом послуг від 10.08.2023, який містить перелік послуг та їх вартість;
копію акту №2 прийому-передачі послуг від 08.05.2023, відповідно до якого загальна вартість наданої правової допомоги складає 4 000 грн;
копію рахунку №13 від 09.05.2023 на сплату за надану правову допомогу в сумі 4 000 грн;
копію квитанції № 4898-MX1X-X83A-CB9X від 02.08.2023 про оплату рахунку №13 від 09.05.2023;
копію акту №07 прийому-передачі послуг від 30.06.2023, відповідно до якого загальна вартість наданої правової допомоги складає 5 600 грн;
копію рахунку №20 від 03.07.2023 на сплату за надану правову допомогу в сумі 5 600 грн;
копію квитанції № B87H-3HKA-EE85-TB1B від 02.08.2023 про оплату рахунку №20 від 03.07.2023;
копію акту №12 прийому-передачі послуг від 10.08.2023, відповідно до якого загальна вартість наданої правової допомоги складає 7 600 грн ;
копію рахунку №28 від 10.08.2023 на сплату за надану правову допомогу в сумі 7 600 грн.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожненою з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору ( пункт 6.27 постанови об'єднаної палати Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22).
Враховуючи складність справи, суть спору (стягнення боргу за житлово-комунальні послуги), результат розгляду справи, підстави зміни судового рішення, характер наданих послуг, участь адвоката під час розгляду справи у суді першої інстанції, витрачений час на вивчення матеріалів справи, складання заяви про перегляд заочного рішення, заяви по поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, заяви про застосування позовної давності , заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, а також необхідність дотримання критерію розумності, справедливості та пропорційності, колегія суддів дійшла висновку, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає відшкодуванню в сумі 4 000 грн.
При цьому не підлягають відшкодуванню витрати за складання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та складання детального опису наданих адвокатом відповідача послуг, оскільки це не є витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
З огляду на наведене, заява Рябчуна Л. Ф. в особі представника Дикої Т. В. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України апеляційний суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Дикої Тетяни Володимирівни задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» ( код ЄДРПОУ 32492922) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції, у розмірі 4 000 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук