справа № 759/12987/24
головуючий у суді І інстанції Ключник А.С.
провадження № 22-ц/824/4398/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
26 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Волкової Ольги Олександрівни на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року
у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «ГК Борщагівський-5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, -
У червні 2024 року ОК «ГК Борщагівський-5» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати членських внесків у розмірі 6 700 грн та витрати понесені позивачем при розгляді справи.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач є членом ОК «ГК Борщагівський-5», а тому він відповідно до пункту 4.4 статуту ОК «ГК Борщагівський-5», як член кооперативу зобов'язаний виконувати вимоги цього статуту, рішення органів управління Кооперативу та органів контролю за діяльністю Кооперативу, виконувати свої зобов'язання перед кооперативом, сплачувати членські, цільові внески та інші платежі у розмірах, встановлених рішенням загальних зборів членів кооперативу та правлінням кооперативу, а до компетенції позивача відповідно до п. 5.1.2. п. 5.1 статуту входить встановлення тарифів щорічних членських, вступних та цільових внесків терміни їх внесення. Проте відповідач на порушення своїх обов'язків члена кооперативу, визначених статутом та зазначеними вище рішеннями органів управління, починаючи з 01 грудня 2020 року не сплачує членські внески.
У грудні 2023 року було відповідачу надіслано досудову претензію №2023/12-04 від 08 грудня 2023 року з вимогою погасити борг за членськими внесками, однак указана вимога не була задоволена, борг відповідачем не погашено, а тому станом на 01 червня 2024 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати членських внесків становить 6 700 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року прийнято відмову сторони позивача від позову ОК «ГК Борщагівський-5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків.
Закрито провадження у справі за позовом ОК «ГК Борщагівський-5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати членських внесків.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «ГК Борщагівський-5» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 028 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «ГК Борщагівський-5» витрати пов'язані з правовою допомогою у розмірі 3 000 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо витрат на правову допомогу мотивована тим, що, враховуючи ціну та предмет спору, яка становить 6 700 грн, складність справи, зважаючи на те, що підготовка позову у цій справі, подання позовної заяви до суду, відповіді на відзив та подані заперечення, по таких категоріях справ не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, враховуючи клопотання відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення розміру витрат до 3 000 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Волкова О.О. звернулась з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року в частині задоволення вимог про стягнення витрат, пов'язаних із правовою допомогою у розмірі 3 000 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ОК «ГК Борщагівський-5» про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних із правовою допомогою у розмірі 3 000 грн. В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін. Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції була надана неправильна оцінка доказам, наданих позивачем для підтвердження здійснених ним витрат на правову допомогу, а тому порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до матеріалів справи, а саме наданих позивачем документів на підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, жоден з них не містить належних та достатніх доказів того, що витрати, понесені ОК «ГК Борщагівський-5» є витратами на професійну правничу допомогу адвоката, яка надавалася у справі № 759/12987/24.
Не можна вважати, що наявність підпису адвоката Панченко А.В. як «Виконавця», що міститься під підписом керівника ТОВ «1 Правова компанія» в актах приймання-передачі, а також у заявах до договору про надання правничої допомоги № 22/04 від 22 квітня 2024 року, укладеного між позивачем та ТОВ «1 Правова компанія», наказ № 2 від 01 березня 2016 року, згідно з яким Панченко А.В. переведена на посаду адвоката ТОВ «1 Правова компанія» з 01 березня 2016 року, з посадовим окладом згідно штатного розпису у зв'язку з отриманням нею свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю достатніми та належними доказами на підтвердження вимог позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
Вказує, що договором про надання правничої допомоги № 22/04 від 22 квітня 2024 року передбачено, що «Виконавцем» є ТОВ «1 Правова компанія».
Працевлаштування адвоката за трудовим договором та отримання заробітної плати в ТОВ «1 Правова компанія» не може підтверджувати факт надання ним професійної правничої допомоги позивачу. Це свідчить виключно про працевлаштування такої особи за трудовим договором, як і отримання нею заробітної плати.
Позивачем не надано договору про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом Панченко А.В. відповідно до вимог пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На думку апелянта, ухвалення судом першої інстанції рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та розумності:
ціна позову у даній справі становить 6 700 грн, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню відповідно до ухвали від 24 жовтня 2024 року по справі № 759/12987/24 у відсотковому співвідношенні до ціни позову становить 44,76 відсотка,
справа є малозначною та розглядалася без виклику сторін, а тому сума витрат, пов'язаних із правовою допомогою у розмірі 3 000 грн (навіть зменшеною судом) є надмірною у межах цієї цивільної справи.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Волкова О.О.у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, дійшла висновку про таке.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року не оскаржується у частині закриття провадження та стягнення судового збору, тому предметом апеляційного перегляду є оскаржувану ухвала лише у частині розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 3 статті 142 ЦПК України визначено, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами 3-5 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в даній справі до суду подано:
договір про надання правничої допомоги від 22 квітня 2024 року, укладений між ОК «ГК Борщагівський-5» та ТОВ «1 Правова компанія»;
детальний опис послуг, виконаних адвокатом, відповідно до якого клієнту надано такі послуги: вивчення доказів, розробка позовної заяви становить 6 год. - 6 800 грн; розробка відповіді на відзив становить 4 год. - 4 500 грн; розробка заперечень на клопотання про зменшення витрат на професійну правову допомогу становить 1 год. - 1 100 грн, що загалом становить - 12 400 грн;
наказ № 2 від 01 березня 2024 року про переведення на Панченко А.В. на посаду адвоката ТОВ «1 Правова компанія»;
акт № 1 від 17 червня 2024 року приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно заяви № 1 до договору № 22/04 від 22 квітня 2024 року;
акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 25 липня 2024 року згідно із заявою № 2;
рахунок фактура № 59 від 22 квітня 2024 року на суму 6 800 грн;
рахунок фактура № 93 від 23 липня 2024 року на суму 5 600 грн;
платіжна інструкція № 168, призначення платежу: юридичні послуги згідно рахунку фактури № 59 у розмірі 6 800 грн, платіжна інструкція № 182 від 23 липня 2024 року, призначення платежу: юридичні послуги згідно рахунку фактури № 93 у розмірі 5 600 грн;
заява № 5 до договору № 22/04 від 22 квітня 2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 08 серпня 2024 року згідно заяви № 5;
рахунок фактура № 102 від 07 серпня 2024 року сума 1 800 грн та платіжна інструкція № 189 від 07 серпня 2024 року, призначення платежу юридичні послуги згідно рахунку фактури № 102 у розмірі 1 800 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Надані позивачем докази є належними та допустимими доказами понесення витрат на правову допомогу, які у встановленому законом порядку (стаття 81 ЦПК України) не спростовані відповідачем.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що договором про надання правничої допомоги № 22/04 від 22 квітня 2024 року передбачено, що виконавцем є ТОВ «1 Правова компанія», а працевлаштування адвоката за трудовим договором та отримання заробітної плати в ТОВ «1 Правова компанія» не може підтверджувати факт надання ним професійної правничої допомоги позивачу.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з преамбулою Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Частиною 3 статті 4 Закону визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до статті 14 Закону адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Згідно зі статтею 15 Закону адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об'єднання, зміну складу його учасників адвокатське об'єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правничої допомоги від 22 квітня 2024 року, укладений між позивачем ОК «ГК Борщагівський-5» та ТОВ «1 Правова компанія».
Адвокат Панченко А.В. перебуває у трудових відносинах з ТОВ «1 Правова компанія», що підтверджується наказом від 01 березня 2016 року.
Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (частина 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, вказане положення закону містить вказівку на основну, єдину й достатню ознаку адвоката - наявність у нього свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю. Це означає, що особа, яка володіє вищезгаданим правом, незалежно від того, в якій формі вона здійснює свою діяльність, за визначенням є адвокатом.
Чинним законодавством не передбачено заборону на здійснення адвокатської діяльності у будь-якій іншій організаційно-правовій формі, крім згаданих у Законі, а висновок про вичерпність цього переліку може призвести до звуження можливостей адвокатів реалізовувати своє право на надання послуг.
З огляду на викладене, невідповідність ТОВ «1 Правова компанія», з якою позивач уклав договір про надання правової допомоги, організаційним формам адвокатської діяльності, які передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або ж не укладення такого договору безпосередньо з адвокатом Панченко А.В., не може бути підставою для відмови позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції враховано та надано оцінку доводам клопотання відповідача про зменшення судових витрат позивача на правничу допомогу.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що сума витрат у розмірі 3 000 грн. є співмірною з часом витраченим адвокатом з наданими послугами, складеністю справи та ціною позову.
Належність цієї справи до категорії малозначних не свідчить про те, що обсяг послуг адвоката та час, що він витрачає у таких категоріях справ не повинен належно оцінюватись на оплачуватись.
Зазначена сума є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія апеляційного суду вважає, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року в частині стягнення витрат на правничу допомогупостановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волкової Ольги Олександрівни залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 31 березня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська