Справа № 11-cc/824/2559/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 760/4024/25
24 березня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року, -
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке було вилучене у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме флешку чорного кольору марки «Apacer», на якій міститься файл формату «.xlsx» з назвою «2_5456478945652268789», належну ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого.
Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без належних на те правових підстав, суперечить вимогам кримінально процесуального закону.
В судове засідання прокурор та представник не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час призначеного судового розгляду. Представник направив на адресу Київського апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання, однак колегією суддів причини неявки визнанні неповажними. Разом з тим, прокурор направив на адресу Київського апеляційного суду клопотання про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконферецзв'язку, однак з останнім не вдалося вставити зв'язку.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора та представника, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000728 від 15.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
13.02.2025року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13.02.2025року було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.01.2025 року у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
13.02.2025 року старший слідчий в ОВС 1 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 за погодженням з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 звернувся з клопотанням до Солом'янського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно, яке було вилучене у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме флешку чорного кольору марки «Apacer», на якій міститься файл формату «.xlsx» з назвою «2_5456478945652268789», належну ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.03.2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке було вилучене у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме флешку чорного кольору марки «Apacer», на якій міститься файл формату «.xlsx» з назвою «2_5456478945652268789», належну ОСОБА_6 .
З таким рішення слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на флешку чорного кольору марки «Apacer», оскільки в даному кримінальному провадженні вона відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів приходить до висновку, що на даному етапі достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Колегія суддів за вищенаведених обставин приходить до висновку, що вказана флешка має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки містить відомості та може бути використана, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та по суті розглядається як знаряддя вчинення кримінального правопорушення за якими здійснюється досудове розслідування.
Колегія суддів, уважно дослідивши клопотання про накладення арешту на майно та додані до нього матеріали, також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке було вилучене у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме флешку чорного кольору марки «Apacer», на якій міститься файл формату «.xlsx» з назвою «2_5456478945652268789», належну ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3