Справа № 754/12770/24 Головуючий в суді І інстанції - Вінтоняк Р.Я.
Провадження № 33/824/1336/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
13 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Різника І.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року, -
встановив:
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник Різник І.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову.
Також апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 24 вересня 2024 року. В обґрунтування доводів поданого клопотання вказав, що 02.12.2024 року ним подавалась апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак згідно інформації з сайту Київського апеляційного суду 26.12.2024 року йому було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови з невідомих йому підстав, у зв'язку з чим він звертається повторно з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку. Крім того, вказав також на те, що в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 присутній не був, як і не отримував за адресою проживання копії постанови від 24.09.2024 року, а тому вона була отримана 02.12.2024 року в приміщенні суду. Разом з тим, зазначив також про те, що він як захисник своєчасно отримати постанову та подати апеляційну скаргу не мав змоги у зв'язку з постійними відключеннями світла, що призвело до виходу з лади техніки, відновлення якої зайняло тривалий час. Крім того, повідомив про загострення своєї хвороби, що призвело до ускладнення рухових функцій організму. Відтак, просив визнати вказану причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною та поновити строки.
ОСОБА_1 та його захисник будучи повідомленими належним чином про дату та час розгляду справи до суду не прибули, клопотань про відкладення розгляду справи чи із зазначенням поважності причин неявки не направляли.
Перевіривши доводи клопотання, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Таким чином строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням. При цьому обставини, зазначені у цьому клопотанні, які перешкодили вчасно оскаржити рішення суду, повинні бути обґрунтовані, переконливі та підтверджені.
Як вбачається із матеріалів справи, у судовому засіданні, яке відбулось 24 вересня 2024 року, ОСОБА_1 присутній не був, був повідомлений про дату та час розгляду справи шляхом направлення смс-повідомлення, яке отримав (а.с.8). З матеріалів справи також вбачається, що 25.09.2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було направлено копію постанови, яку 20.10.2024 року було отримано за адресою його проживання членом родини, що стверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с.16). Крім того, 03.10.2024 року захисником Різник І.А. було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з якими він ознайомився 08.10.2024 року (а.с.11).
Апеляційна скарга захисником Різник І.А. на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року була подана 02.12.2024р., тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. При цьому, клопотання захисника Різник І.А. не містить зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно зумовили неможливість своєчасного оскарження постанови.
Суд звертає увагу на те, що обставини, які наведені захисником Різник І.А. в клопотанні на обґрунтування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вже були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року захиснику відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу, яка була подана ним 02.12.2024 року.
Посилання захисника на постійні відключення світла, що призвело до виходу з ладу техніки не є такими обставинами, які об'єктивно перешкодили захиснику своєчасно подати апеляційну скаргу з урахуванням того, що ОСОБА_1 копію постанови отримав ще 20.10.2024р., а захисник 08.10.2024р., апеляційна скарга була подана захисником лише 02.12.2024р., що є досить тривалим терміном. При цьому клопотання не містить доказів того, що у вказаний період відбувались тривалі відключення електроенергії чи доказів, які б підтверджували вихід з ладу техніки.
Посилання захисника на загострення хвороби, що перешкодило йому своєчасно отримати копію постанови та подати апеляційну скаргу не приймаються судом до уваги, оскільки долучені захисником копії протоколів МРТ датовані 10.08.2024, а оскаржувана постанова винесена 24.09.2024 року, копію постанови захисник отримав 08.10.2024р., а апеляційна скарга була подана захисником 02.12.2024р. Отже, на думку суду, зазначені захисником обставини не можуть бути належним доказом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді.
Відтак клопотання захисника Різника І.А. не містить обґрунтування поважності причин, які об'єктивно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу у встановлені законодавством строки.
Слід звернути також увагу, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.
Враховуючи те, що апелянтом не наведено переконливих доводів щодо наявності поважних причин, які позбавили його можливості оскаржити постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року в межах передбаченого законом строку, суд приходить до висновку, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді від 24.09.2024, у зв'язку з чим, відсутні підстави для поновлення цього строку.
Враховуючи викладене, захиснику Різнику І.А. слід відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови, а апеляційну скаргу захисника на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року повернути апелянту.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Захиснику Різник І.А. відмовити у поновленні строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Різник І.А. на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька