Справа № 11-сс/824/605/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 362/1530/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 303 КПК
12 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12021111140000620 від 29.10.2021.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваної подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року, скасувати повідомлення про підозру від 14.03.2023 щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12021111140000620 від 29.10.2021, зобов'язати слідчого, прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР інформації про повідомлення про підозру.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.04.2024 вже було відмовлено у задоволенні скарги захисника, поданої на вказане повідомлення про підозру.
Рішенням Київського апеляційного суду від 31.07.2024 вказана ухвала слідчого судді скасовано, призначено новий розгляд у справі іншим слідчим суддею.
При цьому, у згаданому рішенні апеляційного суду викладено мотиви скасування ухвали слідчого судді, які в подальшому під час повторного розгляду справи судом першої інстанції проігноровано.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 ще у березні 2022 року виїхала за межі території України і з того часу не поверталась.
З огляду на обізнаність слідчого про виїзд ОСОБА_7 до Польщі та її відсутності в Україні на момент складання повідомлення про підозру, його вручення повинно було проводитись за спеціальною процедурою, а саме за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Однак, наведені вимоги закону не дотримано, а слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали доводи захисника про вручення підозри за спеціальною процедурою до уваги не прийнято.
Що стосується вручення копії письмового повідомлення про підозру матері ОСОБА_7 , то, як вбачається з витягу до реєстру територіальної громади, вони разом не проживають (адреса матері - АДРЕСА_1 ).
Також в ухвалі зазначено, що повідомлення про підозру вручено Калинівській селищній раді, але це не є житлово-експлуатаційна організація, а в самій Раді ОСОБА_7 ніколи не працювала.
Більше того КП «КАЛИНІВКАБЛАГОУСТРІЙ» є «водоканалом», а житлово-експлуатаційною організацією є КП «Благоустрій», тобто стороною обвинувачення навіть належним чином не встановлено відповідну ЖЕО.
Отже, має місце порушення порядку вручення письмового повідомлення про підозру.
Окрім цього, відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні нерухомим майном держави в особі Калинівської селищної ради.
Але згідно відповідей Фонду державного майна України, Київської обласної державної (військової) адміністрації, Фастівської районної державної (військової) адміністрації та Калинівської селищної ради, нерухоме майно зазначене слідчим, ніколи не належало жодним державним чи комунальним органам, підприємствам, установам або організаціям.
Калинівська селищна рада до правоохоронних органів із заявами про незаконне заволодіння приміщеннями, щодо яких підозрюється ОСОБА_7 не зверталась. Із заявами про надання селищній раді статусу потерпілого у даному кримінальному провадженні також не зверталась та згоди про визнання потерпілою не надавала.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, ВП № 1 Обухівським РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111140000620 від 29.10.2021.
Як встановлено з наданих матеріалів кримінального провадження № 12021111140000620 від 29.10.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру 14.03.2023 р.
22.03.2024 р. постановою слідчого СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111140000620 за підозрою ОСОБА_7 зупинено.
05.03.2024 захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України про скасування повідомлення про підозру від 14.03.2023, складених відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року у задоволенні вказаної скарги захисника було відмовлено.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, про недоведеність підстав для скасування оголошеної ОСОБА_7 підозри від 14.03.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.
З наданих матеріалів вбачається, що повідомлення ОСОБА_7 про підозру за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України було складено 14.03.2023 і цього ж дня через неможливість вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру особисто, слідчим було застосовано положення ч. 1 ст. 278 КПК України, а саме «у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Такий спосіб для вручення повідомлення передбачений ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Крім того, постановою слідчого підозрювану ОСОБА_7 оголошено в розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено, у зв'язку з чим слідчим не було можливості вручити повідомлення ОСОБА_7 особисто.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, та може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Відтак наданих до суду апеляційної інстанції доказів, які пов'язують підозрювану з кримінальними правопорушеннями, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Таким чином доводи апеляційної скарги про порушення порядку вручення письмового повідомлення про підозру та її необґрунтованість є безпідставними.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - без задоволення, оскільки наведені захисником доводи не можуть бути визнані достатніми підставами для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 5, 26, 303, 304, 309, 376, 407, 409, 412, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12021111140000620 від 29.10.2021, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4