Провадження 33/824/423/2025 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 362/6524/24 Суддя у І інстанції: Сухарева О.В.
7 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець селища Глеваха Васильківського району Київської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 13 вересня 2024 року о 00.05 год. в смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11-а, керував транспортним засобом «SCODA OCTAVIA», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація руху. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 листопада 2024 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст.ст. 7, 9, 245, 251, 278, 280 КУпАП, п. 1.9, 1.10, 2.5, 2.9 (а) Правил дорожнього руху, постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, ст.ст. 24, 62 Конституції України, ОСОБА_1 вважає, що постанова суду є упередженою, однобічною, незаконною та такою, що прийнята без повного і всебічного дослідження обставин справи, з порушенням приписів ст. 268 КУпАП.
Апелянт вважає, що всупереч вказаних правових норм, суддя місцевого суду не з'ясувала всі обставини справи, взявши до уваги лише письмові докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АДД № 683330 від 13 вересня 2024 року та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який міститься на диску як додаток до протоколу, з якого вбачається автомобіль, в якому перебуває працівник поліції, та він ( ОСОБА_1 ) На даному відео зафіксовано оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, проте, жодним чином не зафіксовано самого правопорушення.
На переконання апелянта, судом не взято до уваги його пояснення, надані під час судового розгляду, де він вказував про те, що в той вечір він поставив автомобіль на стоянку під будинком, а сам в гаражі випив два келиха вина, після чого пішов додому. По дорозі додому зустрів хлопців в шоломах, зробив їм зауваження, а вони його ( ОСОБА_1 ) вдарили. Він прийшов додому та викликав працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції він хотів поїхати з ними, щоб шукати кривдників разом, проте працівники поліції не взяли його до свого автомобіля. Через деякий час він підійшов до свого автомобіля, відчинив водійські дверцята, і в цей час із-за рогу виїхали працівники поліції та, побачивши його біля автомобіля, підійшли та між ними виникла словесна суперечка щодо його попереднього виклику. Апелянт вважає, що на ґрунті даної суперечки працівники поліції і запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння він відмовився принципово, оскільки на час складання матеріалів про адміністративне правопорушення не керував транспортним засобом та перебував у себе вдома, і спиртні напої вживав після того, як поставив автомобіль на парковку, після цього більше нікуди не їздив за кермом. Ці обставини повідомив працівникам поліції.
Апелянт зауважує, що в обґрунтування підтвердження його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення та на відеозапис, що містить фіксацію складання адміністративних матеріалів. Проте означеним відеозаписом не зафіксовано рух транспортного засобу чи його ( ОСОБА_1 ) перебування за кермом автомобіля.
Апелянт вважає, що справу було розглянуто без повного і всебічного дослідження обставин справи, а висновки суду ґрунтуються на сумнівних та недопустимих доказах.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно встановлено фактичні обставини справи, оскільки на момент приїзду працівників поліції він не керував будь-яким транспортним засобом, що підтверджується відсутністю фото- відеофіксації. Також, як зазначає апелянт, судом першої інстанції не були взяті до уваги його усні пояснення стосовно відсутності зафіксованого працівниками поліції факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин апелянт вважає, що направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, що не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Апелянт переконаний, що працівники поліції мали намір лише для власних показників роботи скласти протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а інші обставини, які слід було б встановити їх навіть не цікавили.
Вважає, що вирішуючи питання про його винуватість чи невинуватість, суд мав би виходити із засад презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України та поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , працівника поліції ОСОБА_2, дослідивши наявні у справі докази, апеляційний суд доходить такого висновку.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, місцевий суд послався на:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 683330 від 13 вересня 2024 року, в якому зафіксовано фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та кваліфікацію дій ОСОБА_1 ;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що медогляд ОСОБА_1 не проводився;
- направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до КНП «Васильківська БЛІЛ»;
- рапорт поліцейського СРПП ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області від 13вересня 2024року, з якого вбачається, що ним зупинено транспортний засіб SCODA OCTAVIA державний номерний знак НОМЕР_2 та встановлено водія ОСОБА_1 , у якого під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та в подальшому водієві запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, на що вказаний водій відмовився;
- копію акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу SCODA OCTAVIA державний номерний знак НОМЕР_2 від 13вересня 2024 року;
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який міститься на диску як додаток до протоколу, де, зокрема, вбачається автомобіль, в якому перебуває працівник поліції та ОСОБА_1 , відбувається оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, під час якого ОСОБА_1 звертається до працівника поліції із запитанням, що той зробив, він же просив його (працівника поліції) сісти в службову машину, а тепер той побачив, як він, ОСОБА_1 , сів за кермо, виїхав, почав шукати їх замість нього, хотів їх раніше знайти. Працівник поліції відповідає, що ОСОБА_1 сам не дав йому їх знайти, вказав, що просив ОСОБА_1 залишитися вдома, зауважив, що їздити в стані алкогольного сп'яніння не можна, зараз ніч.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що в працівника поліції виникли підозри щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Однак водій відмовився від проходження огляду і на місці транспортного засобу, і в медичному закладі, що він підтвердив своїми особистими поясненнями безпосередньо в судовому засіданні, пояснивши свою відмову тим, що не керував транспортним засобом.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він після вживання спиртних напоїв не керував автомобілем, а лише підійшов до нього і відкрив двері, судом не взяті до уваги, оскільки спростовується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Та обставина, що на відео не зафіксовано безпосередньо керування транспортним засобом ОСОБА_1 , на переконання суду, не свідчить про неналежність та недопустимість цього доказу, оскільки на відео зафіксовані обставини, за яких факт керування автомобілем підтверджує сам ОСОБА_1 .
Однак, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду.
Згідно з поясненнями в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на тому, що він поставив автомобіль о 16 год., після чого пішов в гаражі, де з чоловіками трохи випив, а, коли йшов додому, стався конфлікт з незнайомцями, які його побили, внаслідок чого він викликав поліцію, а сам сів в салон автомобіля, де витирав кров та чекав поліцію. Після вживання алкогольних напоїв він не керував транспортним засобом, а працівники поліції побачили його в салоні автомобіля, в якому двигун не працював, а він сидів та витирав кров з обличчя.
Під час апеляційного розгляду досліджені:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 683330, складений інспектором Любченком Я.С., який на виклики до апеляційного суду не з'явився, за змістом якого 13 вересня 2024 року о 00.05 год. в смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11-а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SCODA OCTAVIA» державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація руху. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на відео на нагрудну камеру, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.1 30 КУпАП (ас. 1);
- Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів (без дати), за змістом якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: алкогольного сп'яніння різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, результати огляду на стан сп'яніння відсутні, в графі «З результатами згоден» - вказано прізвище ОСОБА_1 , підпис відсутній, від підпису відмовився, особа ознайомлена (ас. 3);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 13 вересня 2024 року, за змістом якого водій ОСОБА_1 направляється на огляд у зв'язку з виявленням ознак сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода (від підпису відмовився під відео) (ас. 4);
- рапорт поліцейського ОСОБА_2 з змістом якого, 13 вересня 2024 року під час несення служби було виявлено транспортний засіб Шкода Октавія номерний знак НОМЕР_2 , встановлено водія ОСОБА_1 , у якого під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився (ас. 5);
- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (ас. 6);
- 3 відеозаписи з бодікамер поліцейських, за змістом яких: на першому відеозаписі зафіксовано оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП та керування транспортним засобом без посвідчення водія за ст. 126 КУпАП. Далі зафіксовано, як ОСОБА_1 звертається до поліцейських, які знаходяться в автомобілі, навіщо вони так роблять; що він звернувся по допомогу, просив, щоб він сів в автомобіль, та вони поїхали шукати тих, хто його побив, а вони не погодились; що вони, побачивши, що він сів за кермо та почав шукати тих, хто його побив; що він би знайшов їх, посадив в машину, але поліцейський сказав, що ОСОБА_1 не надав можливості їм знайти їх. Поліцейський говорить ОСОБА_1 про те, що не можна керувати п'яним. Продовжується оформлення матеріалів, що зафіксовано і на другому відеозаписі. При оголошенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 з побитим обличчям заперечує, що він був зупинений, що взагалі керував транспортним засобом, відмовився підписувати документи, наголошуючи, що він викликав поліцію після того, як його побили; ОСОБА_1 телефонує в поліцію, під час спілкування вказує, що його зупинили, побили, він викликав поліцію, а поліцейські складають на нього протокол. Поліцейські у цей час продовжують оформлювати матеріали. ОСОБА_1 з'ясовує дані поліцейських та зазначає дані поліцейських особі, з якою спілкується по телефону. Після цього поліцейські повідомляють, що евакуатором буде забраний автомобіль. ОСОБА_1 вказує, що буде зараз другий наряд поліції, на що один з поліцейських зазначає, що будуть вони знову. Виникає суперечка з приводу евакуації автомобіля. На поведінку ОСОБА_1 поліцейський говорить останньому, що одягнуть кайданки та відвезуть його у відділок поліції. ОСОБА_1 знову телефонує у поліцію з приводу подій, які відбулись: повідомляє, що він був побитий невідомими особами, він викликав поліцію, а на нього склали документи та забирають автомобіль, просив направити слідчо-оперативну групу. ОСОБА_1 , не погоджуючись з діями поліцейських по евакуації автомобіля, сідає в автомобіль, на що поліцейський попереджає ОСОБА_1 , що до нього буде застосована фізична сила. Останній відеозапис закінчується.
Після перегляду відеозаписів в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він хотів поїхати шукати тих чоловіків, які його побили, бо поліцейські не захотіли брати його з собою, але, коли сів в машину, почав витирати кров з обличчя, під'їхали поліцейські. Його ніхто не зупиняв, автомобілем після вживання алкоголю він не керував.
Опитаний під час апеляційного розгляду в режимі відеоконференції працівник поліції ОСОБА_2 пояснив, що вони отримали виклик, що, нібито, побили чоловіка. Вони забрали матеріали та поїхали шукати людей, на яких вказував заявник. Патрулюючи, побачили автомобіль, який був не заведений та в якому горіло світло. Вже була комендантська година. В салоні автомобіля був заявник - ОСОБА_1 , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Спитали у нього, чи керував він автомобілем. Він сказав, що так. У протоколі про адмінправопорушення про керування ОСОБА_1 автомобілем зазначили з його слів. Вони у ОСОБА_1 не запитували, коли він керував автомобілем: до чи після вживання алкогольних напоїв. Просто запитали, чи керував, а він відповів, що так. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 вони не зупиняли.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що посилання суду першої інстанції на рапорт працівника поліції ОСОБА_2 про те, що ним зупинено транспортний засіб SCODA OCTAVIAдержавний номерний знак НОМЕР_2 , є помилковим, оскільки рапорт містить друкований зміст, в якому дійсно наявний друкований запис «був зупинений автомобіль», однак, вказана графа не заповнена, а власноручно поліцейським були заповнені графи про виявлення транспортного засобу Шкода Октавія номерний знак НОМЕР_2 , та встановлення водія ОСОБА_1 , у якого під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився. Будь-які вказівки на порушення водієм будь-яких пунктів ПДР України та дані, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, у рапорті відсутні (ас. 5).
Оцінюючи наявні у справі докази, апеляційний суд доходить такого висновку.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року (із змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Разом з тим, судом першої інстанції, всупереч положень, передбачених ст. 280 КУпАП, не було достеменно з'ясовано, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом перед моментом, коли працівники патрульної поліції підійшли до автомобіля, в салоні якого перебував ОСОБА_1 .
Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що наявними у справі доказами беззаперечно не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом після вживання останнім алкогольних напоїв.
З огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом після вживання останнім алкогольних напоїв, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, не доведена, а, відтак, постанова районного суду підлягає до скасування, провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 листопада 2024 рокущодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 683330 від 13 вересня 2024 року
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва