03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/11587/2024
09 жовтня 2024 року м. Київ
Справа № 2-1151/11
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києвавід 18 квітня 2024 року, постановлену у складі судді Саламон О.Б.,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
01 квітня 2024 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 29 березня 2011 року.
Заява обґрунтована тим, що під час оголошення заочного рішення суду вона присутня не була. Про наявність заочного рішення заявник дізналась після отримання постанов головного державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області від 06.02.2024 року про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Вказане рішення нею було отримано 20 лютого 2024 року шляхом ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 квітня 2024 року відмовлено у прийнятті заяви.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Враховуючи, що при оголошенні заочного рішення суду ОСОБА_1 присутня не була, копію заочного рішення не отримувала, в подальшому звернулась до Деснянського районного суду та 20.02.2024 року отримала копію заочного і подала заяву про перегляд заочного рішення, то суд зобов'язаний був прийняти її заяву відповідно до ч. 1 ст. 286 ЦПК України, оскільки заява оформлена належним чином та підлягає розгляду в судовому засіданні. Проте зазначених дій суд не вчинив, чи порушив її процесуальне право на перегляд заочного рішення.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що
18 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 29 березня 2011 року та ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 червня 2011 року заява останньої про перегляд заочного рішення від 29 березня 2011 року була залишена без задоволення.
Таким чином, відповідач у встановленому законом порядку скористалась своїм правом на перегляд заочного рішення, однак повторно звернулась до суду з заявою, зазначаючи, що їй невідомо було про рішення суду, що є зловживанням процесуальними правами і, відповідно, призвело до порушення порядку розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2011 року частково задоволено позов ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , солідарно, на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 14-419/07-ШД від 29.08.2007 року в сумі 40 490 грн. 76 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 980 грн. 89 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього - 41 591 грн. 65 коп.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 294 ЦПК України (в редакції, станом на день постановлення рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно ст. 228 ЦПК України (в редакції, станом на день постановлення рішення), заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до ч.4 ст. 231 ЦПК України (в редакції, станом на день постановлення рішення), у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Таким чином ЦПК України (в редакції, станом на день постановлення рішення) передбачало дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача).
Отже, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача.
З матеріалів справи встановлено, що 18 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 29 березня 2011 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 червня 2011 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення від 29 березня 2011 року.
Зі змісту ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 16 червня 2011 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні та підтримала заяву про перегляд заочного рішення.
Розглянувши доводи відповідача, викладені в заяві про скасування заочного рішення, суд навів в ухвалі від 16 червня 2011 року мотиви їх відхилення та не встановив підстав для скасування заочного рішення.
Таким чином, ОСОБА_1 скористалась своїм процесуальним правом на подання заяви про перегляд заочного рішення за заявою відповідача та була обізнана про постановлення ухвали від 16 червня 2011 року про відмову їй у перегляді заочного рішення від 29 березня 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2024 року відповідач повторно звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні при оголошенні заочного рішення та їй не було відомо про рішення.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення від 29 березня 2011 року.
Не погоджуючись з заочним рішенням суду, 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2011 року у цій справі.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 червня 2024 року у цій справі, оскільки ОСОБА_1 не наведено жодних об'єктивних доводів та міркувань неможливості оскарження заочного рішення у межах відповідних процесуальних строків, з часу відмови їй 16 червня 2011 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення від 29 березня 2011 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 при оголошенні заочного рішення суду присутня не була, копію заочного рішення не отримувала, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки зі змісту ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 16 червня 2011 року вбачається, що 18 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2011 року, відповідач була присутня в судовому засіданні та підтримала заяву про перегляд заочного рішення, за результатами розгляду заяви ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 червня 2011 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 29 березня 2011 року була залишена без задоволення.
Отже, відповідач у встановленому законом порядку скористалась своїм правом на перегляд заочного рішення, однак повторно звернулась до суду з такою ж заявою, що суперечить нормам процесуального законодавства.
Тому колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 31 березня 2025 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.