Номер провадження: 33/813/818/25
Номер справи місцевого суду: 521/16511/24
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.
Доповідач Кострицький В. В.
28.03.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Марціяш Олександра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 18.02.2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 138972 від 28.09.2024 року вбачається, що 28.09.2024 року о 21 год. 55 хв., за адресою: вул. Генерала Петрова, 65, м. Одеса водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 18.02.2025 року та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою заявив клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_3 та повторний допит в якості свідка ОСОБА_4 ..
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що поліцейськими безпідставно було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5 ПДР України, адже з наявного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а також помилково судом першої інстанції цей факт визнано законним.
Вважали, що дії поліцейських щодо складення направлення на огляд для встановлення стану сп'яніня ОСОБА_1 є незаконними, так як воно складалось у його відсутність, а також поліцейськими останньому пропонувалось пройти лише тест на газоаналізаторі Драгер на місці зупинки, без пропозиції проїхати до медичного закладу .
Зазначали, що поліцейськими неправомірно зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, про те що ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення та ознайомлюватись з протоколом про адміністративне правопорушення.
Вважали, що пояснення свідка ОСОБА_4 були помилково сприйняті судом першої інстанції, тому вважали, що вони містять суперечки і не є об'єктивними для обвинувачення в інкримінованому правопорушенні ОСОБА_1 ..
Посилаючись на відеозапис з боді-камер поліцейських вважали, що належними та допустимими доказами не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 .
Вважали, що рапорт поліцейського не може бути доказом у даній справі так як, останній є зацікавленою особою в притягненні до відповідальності ОСОБА_1 .
Позиція апеляційного суду
Заслухавши пояснення представника адвоката Марціяш Олександра Івановича, Кушніра Володимира Григоровича перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п.п. 7-8, 15 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 138972 від 28.09.2024 року;
-довідкою про відсутність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом останнього року (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.6);
- рапорту о/у лейтенанта поліції ГУНП в Одеській області Максима Дворуова від 28.09.2024 року (а.с.7);
- відеозаписом порушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 своїми діями ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі охорони здоров'я, які розцінено як відмову від проходження такого огляду.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 138972 від 28.09.2024 року вбачається, що 28.09.2024 року о 21 год. 55 хв., за адресою: вул. Генерала Петрова, 65, м. Одеса водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Рапортом о/у лейтенанта поліції ГУНП в Одеській області Максима Дворуова від 28.09.2024 року вбачається, що 28.09.2024 року при патрулюванні міста його службовий автомобіль рухався по вул. Генерала Петрова в м. Одеса коли автомобіль Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 перетнув подвійну суцільну лінію, тим самим створив аварійну ситуацію для службового автомобіля та він був вимушений екстрено загальмувати. Водій автомобіля Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 поїхав до гаражного кооперативу «Іскра 2». Проїхавши за даним автомобілем в кінець гаражного кооперативу вони з напарником вийшли зі службового автомобілю та підійшли до автомобіля Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_1 з ознакам алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 здійснив виклик на спецлінію 102 для фіксування даного факту.
Відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, відображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме що подія стосовно водія ОСОБА_1 що прибувши на місце події (гаражний кооператив «Іскра 2», за адресою: вул. Генерала Петрова, 65, м. Одеса) працівниками патрульної поліції було виявлено ОСОБА_1 та працівників поліції Максима Дворуова та Владислава Степенка, які повідомили обставини, зазначені у вищевказаному рапорті. Встановлено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Враховуючи вказані обставини, у працівників патрульної поліції, які прибули на виклик, були обґрунтовані підстави для проведення відносно ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння. Надалі працівниками патрульної поліції було повідомлено ОСОБА_1 про наявність ознак алкогольного сп'яніння та необхідність пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. На пропозицію поліцейських щодо проходження огляду, ОСОБА_1 відмовився, та вимагав пояснень підстав для проведення огляду, які неодноразово були повідомлені останньому. На думку суду, вказані дії ОСОБА_1 були обґрунтовано розцінені працівниками поліції як ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнина рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, який від такого огляду відмовився (а.с.6).
Допитаний у відкритому судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_7 (охоронець гаражного кооперативу «Іскра 2») повідомив, що 28.09.2024 року близько 22 год. 00 хв. до території кооперативу під'їхав автомобіль Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 . Він відкрив йому шлагбаум та автомобіль проїхав в сторону гаража ОСОБА_1 . Вказав, що через тоновані вікна автомобіля йому не було видно хто саме перебував за кермом транспортного засобу. Разом із цим, ОСОБА_7 зазначив, що гаражний кооператив «Іскра 2» має лише один вихід, і після того як автомобіль Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 заїхав на територію кооперативу, з його території ніхто не виходив.
Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу поліцейського фактично своїми діями та поведінкою відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірних дій поліцейських :
- що поліцейськими безпідставно було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5 ПДР України, адже з наявного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння;
- що дії поліцейських щодо складення направлення на огляд для встановлення стану сп'яніня ОСОБА_1 є незаконними, так як воно складалось у його відсутність, а також поліцейськими останньому пропонувалось пройти лише тест на газоаналізаторі Драгер на місці зупинки, без пропозиції проїхати до медичного закладу;
- що поліцейськими неправомірно зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, про те що ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення та ознайомлюватись з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційним судом на підставі досліджених матеріалів справи вважаються необґрунтованими, так як у встановленому законом порядку дії поліцейських не оскаржувались.
Стосовно доводів, що пояснення свідка ОСОБА_4 були помилково сприйняті судом першої інстанції, та те, що вони містять суперечки і не є об'єктивними для обвинувачення в інкримінованому правопорушенні ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, так як судом першої інстнації було реалізовано в повній мірі право сторони захисту на спростування доказів у справі, але ж незгода з позицією суду першої інстанції , таким доводам наведеним в апеляційній скарзі є лище припущеннями, адже покази свідка ОСОБА_4 у сукупності з іншими наявними доказами у справі такими як, відеозапис, рапорт о/у поліцейського підтверджують поза розумним сумнівом вину ОСОБА_8 в інкримінованому адміністративному правопорушенні.
Посилання в апеляційній скарзі на відеозапис з боді-камер поліцейських в частині того, що належними та допустимими доказами не встановлено факту керування ОСОБА_1 автомобілем Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , апеляційний суд вважає не слушними, адже в сукупності з вище досліджених апеляційним судом доказів факт керування ОСОБА_1 підтверджено належними та допустимими доказами у справі.
До того ж апеляційний суд бере до уваги, що з наявного відеозапису в матеріалах справи вбачається, що надана інформація в рапорті о/у лейтенанта поліції Максима Двороува, підтверджується поясненнями старшого СОГ, та допитаного свідка в судовому засіданні ОСОБА_4 .. Також доводи апеляційної скарги спростовуються за сукупністю таких обставин як, гаражи ОСОБА_1 закрито, біля транспортного засобу останній знаходиться один, на прохання надати документи на транспортний засіб та встановлюючи особу ОСОБА_1 останній пішов у напрямок транспортного засобу, тому належним чином стороною захисту встановлених фактів та обставин даного адміністративного правопорушення не спростовує.
Щодо доводів апеляційної скарги, що рапорт поліцейського не може бути доказом у даній справі так як, останній є зацікавленою особою в притягненні до відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає не спростований належним чином, так як за сукупністю вище встановлених обставин справи, наявності належних та допустимих доказів у повній мірі підтверджено інформацію з вказаного рапорту , яка узгоджується з іншими доказами.
Щодо клопотання про допит свідків ОСОБА_3 апеляційний суд зазначає, що в суді першої інстанції таких клопотань заявлено не було заявлено, що не відповідає принципу стадійності дослідження доказів, тому в такому клопотанні слід відмовити.
Стосовно повторного допиту в якості свідка ОСОБА_3 , апеляційний суд зазначає, що стороною захисту необґрунтовано належним чином необхідності повторного допиту такого свідка, наявні підстави в обґрунтування клопотання є лише припущеннями, інших обставин необхідності такого допиту не встановлено для задоволення такого клопотання.
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколу та ухваленням постанови судом.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Марціяш Олександра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 18.02.2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 31 березня 2025 року.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький