Справа № 740/7264/24
Провадження № 1-кп/740/184/25
31 березня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині кримінальні провадження, зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024270380000724 від 10.10.2024 та № 12024275490000291 від 01.11.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ніжин Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий:
- вироком Ніжинського міськрайонного суду від 07.02.2024 за ст. 126-1 КК України до 1 року обмеження волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 10.12.2024 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання. Відбуває покарання з 09.01.2025 у ДУ "Бердичівський виправний центр (№108)",
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим вироком Ніжинського міськрайонного суду від 07.02.2024 за ст. 126-1 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив домашнє насильство за наступних обставин.
ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив домашнє насильство, а саме систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім'єю та пов'язаний з нею спільним побутом, але не перебуває у шлюбі, що призвело до психологічних страждань, за наступних обставин.
Зокрема, 20.01.2024 близько 17 год. 58 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , з якою спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме вчинив сварку в ході якої ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого ОСОБА_6 могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, які виразились у втраті позитивних емоцій та відчутті емоційної невпевненості.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04.03.2024 він був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
У подальшому, 26.01.2024 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив психологічне та фізичне насильство стосовно ОСОБА_6 , з якою спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме ображав її нецензурною лайкою, дав ляпаса долонею руки по обличчю ОСОБА_6 . Внаслідок цього, ОСОБА_6 могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, які виразились у втраті позитивних емоцій та відчутті емоційної невпевненості.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.02.2024 він був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Крім того, 16.08.2024 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив психологічне та фізичне насильство стосовно ОСОБА_6 , з якою спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме вчинив сварку під час якої ображав ОСОБА_6 нецензурною лайкою, та хапав її руками за шию. Внаслідок цього, ОСОБА_6 могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, які виразились у втраті позитивних емоцій та відчутті емоційної невпевненості.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.09.2024 він був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі сороканеоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.
Однак, будучи неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_6 , ОСОБА_4 належних висновків не зробив та знову, 06.10.2024 близько 08 год. 10 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_3 , умисно вчинив відносно потерпілої ОСОБА_6 , з якою спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, психологічне насильство, що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_6 , погроз фізичної розправи, приниженні, що призвело до психологічних страждань останньої, які виразилися у втраті позитивних емоцій та відчутті емоційної невпевненості.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS № 210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п.b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_7 своїми вищевказаними умисними діями вчинив домашнє насильство у формах психологічного та фізичного насильства.
Крім того, вироком Ніжинського міськрайонного суду від 07.02.2024 (справа №740/7715/23), який набрав законної сили 11.03.2024, ОСОБА_4 , засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік зі звільненням від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на один рік та покладено обов'язки визначені ст. 76 КК України. Цим же вироком суду застосовано до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст.91-1 КК України, у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк два місяці.
Із вказаним вироком суду ОСОБА_4 07.02.2024 ознайомлений у встановленому законом порядку та вирок суду цього ж дня йому вручено під розписку.
Під час виконання вироку суду в частині проходження програми для кривдників 26.06.2024 працівниками Ніжинського міського центру соціальних служб Ніжинської міської ради ОСОБА_4 під розписку вручено направлення до вказаного центру для проходження програми для кривдників та роз'яснено наслідки неявки, зокрема можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи обізнаний про застосований до нього вироком суду обов'язок проходження програми для кривдників, маючи реальну можливість виконати обмежувальний захід та пройти програму для кривдників, за відсутності поважних причин, умисно ухилився від проходження програми для кривдників, так і не прибувши із 26.06.2024 по 12.12.2024 до Ніжинського міського центру соціальних служб Ніжинської міської ради для її проходження.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 390-1 КК України, визнав та не оспорював обставин кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальних актах. Надав визнавальні показання. У скоєному каявся, просив суворо не карати.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого, кваліфікацію його дій, фактичні обставини кримінального правопорушення в межах обвинувачення, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів стосовно добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміновані обвинуваченому діяння повністю доведені і вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, та за ст. 390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень і відомості про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення згідно із ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину (за ст. 126-1 КК України) та кримінального проступку (за ст. 390-1 КК України).
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, є вчинення злочину особою повторно та особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_4 судимий за ст. 126-1 КК України, є працездатним чоловіком, з середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, відбуває покарання у виді обмеження волі, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 04.01.2012 з приводу захворювання на алкоголізм, знаходився на стаціонарному лікуванні з 06.09.2023 по 11.09.2023, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває.
Ураховуючи особу винного та зазначені конкретні обставини справи, його відношення до скоєного, обставину, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання за ст. 390-1 КК України та обставини, що обтяжують покарання за ст. 126-1 КК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за ст.126-1 КК України в межах санкції у виді обмеження волі, та за ст. 390-1 КК України в межах санкції у виді обмеження волі, за сукупністю кримінальних правопорушень призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення після ухвалення стосовно нього вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.02.2024. За таких умов, при призначенні міри покарання слід керуватися положеннями ч.1 ст. 71 КК України та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі, приєднавши до покарання за цим вироком частково невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.02.2024.
Саме таке покарання буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Оскільки ОСОБА_4 на час ухвалення вироку відбуває покарання у виді обмеження волі за вироком Ніжинського міськрайонного суду від 07.02.2024, і частина вже відбутого за вироком від 07.02.2024 покарання зарахуванню у покарання за цим вироком на підставі ст. 71 КК України не підлягає, то строк відбуття покарання ОСОБА_4 слід обчислювати з дня ухвалення цього вироку, тобто з 31.03.2025.
Ураховуючи, що ОСОБА_4 суд призначає покарання у виді обмеження волі, тобто не пов'язаного з позбавленням волі, необхідно застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, та направити його для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Питання про долю визнаних документом предметів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. Строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 закінчився 04.01.2025, підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, 390-1 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
- за ст. 390-1 КК України у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.02.2024 та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня ухвалення цього вироку - з 31.03.2025.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк три місяці.
Визнані постановою дізнавача від 29.11.2024 документом відеозаписи та копії журналів судових засідань - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1