Провадження № 2-а/734/7/25 Справа № 734/857/25
іменем України
31 березня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Бузунко О. А.,
за участю секретаря Шапки О. О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,
І. Зміст позовних вимог.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови серії 2КІ № 0000918424 від 14 січня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності
Позивач вважає постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не надано доказів, фактичних даних, на основі яких інспектор встановив наявність адміністративного правопорушення. Позивач стверджує, що в той час вона виконувала обов?язки помічника командира військової частини НОМЕР_1 - начальника юридичної служби за місцем дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , а керування та паркування транспортного засобу JEEP COMPAS, державний номерний знак НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 - здійснював її цивільний чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець, який проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій), який прямував у службове відрядження у місто Краматорськ, Донецької області, з якого прибув 16 січня 2025 року, близько 23 години 00 хвилин, ночі. Тому стверджує, що транспортним засобом кермувала не вона та просить позов задовольнити.
ІІ. Процесуальні рішення у справі
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
До суду від Департаменту територіального контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача вказує, що постановою інспектора позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за залишення транспортного засобу на майданчику для платного паркування без оплати паркування, чим порушено вимоги дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Як вбачається з матеріалів фотофіксації, позивачем у порушення вимог пункту 24 Правил паркування транспортних засобів не було розміщено під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування. Як вбачається з матеріалів фотофіксації, транспортний засіб позивача перебував на майданчику для платного паркування транспортних засобів А 1445 на вул. Ярославів Вал у місті Києві, починаючи як мінімум з 10 години 02 хвилини до, як мінімум, 10 години, 21 хвилини, що становить не менше 19 хвилин. Разом з тим, транспортний засіб позивача розміщено поза межами зарезервованих спеціальних місць паркування, а тому вимоги пункту 17.11.3, які регламентують порядок реалізації права на безоплатне паркування, позивачем не дотримані.
Департамент вважає, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Позивачем надано відповідь на відзив Департаменту територіального контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій вона стверджує, що на момент складання постанови керування даним транспортним засобом здійснювалось її чоловіком, так як вона знаходилась у відрядженні і він також має статус учасника бойових дій і має пільги для безкоштовного паркінгу автомобіля. Тому просить позов задовольнити, а постанову скасувати.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидоренком Олександром Олександровичем від 14 січня 2025 серія 2КІ № 0000918424 на позивача накладено адміністративне стягнення відповідно ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за залишення транспортного засобу на майданчику для платного паркування без оплати паркування.
Положеннями ч. 1 ст. 152-1 КУпАП передбачено настання відповідальності в разі порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі не оплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 Правил.
Разом із тим, п. 1.9 Правил зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дорожній знак 5.43 «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Табличка 7.14 «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також зі знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
Сторонами не оспорюється, що транспортний засіб Jeep Compass, номерний знак НОМЕР_4 , припаркований в зоні дії дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14. Відповідно до матеріалів фотофіксації оскаржуваної постанови транспортний засіб позивача розміщений на майданчику для платного паркування А 1445, який відповідно до даних з додатку «Київ Цифровий» облаштований на вул. Ярославів вал у місті Києві.
На кожному фото наявні GPS-координати, час та дата фотофіксації. Відповідно до п. 8.2 Правил дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою.
Відповідно до п. 2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 (далі - Правила паркування), дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі - користувачі), а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики.
Згідно з приміткою до ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
На матеріалах фотофіксації зазначено час: 09:59, 10:02, 10:21. Таким чином, неоплата вартості послуг з паркування в розумінні ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та п. 26 Правил паркування доведена належними і допустимими доказами.
Відповідно до п. 26 Правил паркування користувач зобов'язаний:
- поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
- сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
- розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
- після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Згідно з приміткою ст. 152-1 КУпАП положення частини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.
Статтями 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено перелік осіб, які належать до учасників бойових дій.
За змістом п.18 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (ст. 5, 6) надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування,транспорту і зв'язку належать: прийняття рішень про розміщення,обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів,здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення,обладнання та функціонування майданчиків для паркування; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.
У відповідності до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до ч. 3 п. 17.11.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051, правом безкоштовного паркування користуються ветерани Великої Вітчизняної війни та інших локальних воєн.
Згідно з п.17.11.3 Правил благоустрою міста Києва оператор на майданчиках платного користування автотранспортних засобів та автостоянках повинен забезпечити резервування, спеціальних місць паркування в обсязі 10 відсотків від загальної кількості, але не менше одного місця для паркування автомобілів та інших автотранспортних засобів, які перевозять інвалідів, з їх позначенням відповідними розмітками або іншими інформаційними покажчиками. При облаштування спеціальних місць (у разі можливості) передбачати їх резервування на відстані не більше як 50 метрів перед входом до будівлі, а біля житлових будинків - не більше як за 100 метрів. На зарезервованих спеціальних місцях паркування пільгами користуються особи, визначені в ч.3 п.17.11.1 цих правил.
Ветерани Великої вітчизняної війни та інших локальних воєн користуються правом безоплатного паркування шляхом розміщення транспортного засобу на зарезервованих спеціальних місцях паркування.
Отже, визначена рішенням Київської міської ради як повноважного органу в сфері нормотворчої діяльності пільга з оплати послуг з користування майданчиком для платного паркування кореспондується з наведеним у примітці до ст. 152-1 КУпАП уточненням щодо нерозповсюдження положень статті до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати таких вартості послуг.
За висновком суду, наведений за змістом норми термін «закон» не обмежується рівнем нормативного акту, тобто як виданого лише в формі закону законодавчим органом, а має прояв у взаємному обсязі тлумачень як вищевикладеної примітки до ст. 152-1 КУпАП, так і нормативного акту, скерованого за своїм змістом на звільнення від сплати платежу на певній території як обов'язкового до виконання припису.
З матеріалів справи встановлено, що транспортний засіб Jeep Compass, номерний знак НОМЕР_4 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Однак ОСОБА_1 в позовній заяві стверджувала, що транспортним засобом керував ОСОБА_2 (її цивільний чоловік), який прямував у відрядження у місто Краматорськ Донецької області, саме тому на неї неправомірно складено протокол про адміністративне правопорушення.
Судом досліджено посвідчення серії НОМЕР_5 , видане 18 серпня 2021 року на ім'я ОСОБА_2 , з посвідченням права пред'явника на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 8 КАС України закріплює принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність складання оспорюваної постанови інспектором та підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено, в той же час, враховуючи підставу позову - притягнення до адміністративної відповідальності особу, яка фактично не керувала транспортним засобом, саме позивач повинен довести факт керування автомобілем іншою особою, а не власником. Будь-яких доказів з вказаного приводу суду не надано. Копія посвідчення про відрядження, виданого на ім'я майора ОСОБА_2 , свідчить про факт такого відрядження, а не про керування транспортним засобом Jeep Compass, номерний знак НОМЕР_4 , і залишення його на спеціальному майданчику для паркування, тому не може бути прийнятий судом як доказ того, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем.
Підсумовуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0000918424 від 14 січня 2025 року, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидоренком Олександром Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП - залишити без змін.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 152-1, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі - відмовити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії 2КІ № 0000918424 від 14 січня 2025 року, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидоренком Олександром Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП - залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олена БУЗУНКО