Справа № 607/13719/24Головуючий у 1-й інстанції Тренич А.Г.
Провадження № 22-ц/817/271/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
26 березня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
секретар - Панькевич Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Скользнєвої Валерії Владиславівни на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2024 року, ухвалене суддею Тренич А.Г. у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2024 року ТОВ “Бізнес Позика» звернулось в суд із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 06.10.2023 року між сторонами було укладено кредитний договір №470512-КС-002 шляхом обміну електронним повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України “Про електронну комерцію». Так, 06.10.2023 позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір, яку відповідач ОСОБА_1 прийняла на умовах, визначених офертою. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону останньої.
Свої зобов'язання за Договором кредиту позивач виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 30000,00 грн шляхом перерахування їх на банківську картку останньої № НОМЕР_1 , яку вона вказала при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.
Відповідач у свою чергу зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
ОСОБА_1 здійснила часткову оплату за договором №470512-КС-002 на загальну суму 19529,51 грн.
Разом з тим, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язання за Кредитним договором станом на 09.06.2024 утворилась заборгованість у розмірі 103249,71 грн., що складається з: 29836,72 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 73412,99 грн - сума прострочених платежів по процентах, а тому позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2024 року позов ТОВ «Бізнес позика» задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту №470512-КС-002 від 06.10.2023 року в сумі 103249,71 грн., з яких: 29836,72 грн. - прострочені платежі по тілу кредиту; 73412,99 грн. - прострочені платежі по процентах, а також сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Скользнєва В.В. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Вважає нараховані відсотки несправедливими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Вказує, що передбачення у договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тому вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками є явно завищеною, не відповідає засадам справедливості, добросовісності і розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем. Тому відповідно до частин 5 та 7 статті 18 Закону України “Про захист прав споживачів» положення щодо відсотків мають бути змінені або визнані недійсними.
Крім цього, відповідачкою було сплачено кошти, з яких 4500 грн. були зараховані на сплату комісії за надання кредиту. Такі дії кредитодавця відповідачка також вважає незаконними, так як із змісту кредитного договору неможливо встановити, за які саме послуги стягується комісія. Представник ОСОБА_1 вважає, що умови договору про сплату комісії суперечать вимогам Закону України “Про споживче кредитування» та відповідно до вимог Закону України “Про захист прав споживачів» є несправедливими. Просить зарахувати сплачену суму комісії ві рахунок погашення тіла кредиту, у зв»язку з чим сума заборгованості має бути зменшена.
Власних розрахунків суми заборгованості в апеляційній скарзі не наведено.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Бізнес Позика» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості повністю відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам статей 1048, 1050 та 1065-1 ЦК України. Позивачем заявлено вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані на залишок по тілу кредиту в межах строку кредитування, тобто за період з 06.10.2023 по 22.03.2024 року. Після закінчення строку кредитування, тобто після 22.03.2024 року проценти не нараховувалися. Штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не нараховувалися та не входять до складу позовних вимог. Відповідачка не дотрималася обов»язкового графіку платежів за договором, а тому з 25 листопада 2023 року по 22 березня 2024 року проценти нараховувалися по стандартній процентній ставці - 2,00% в день, що відповідає умовам договору. Щодо разової комісії за надання кредиту - така комісія не суперечить вимогам Закону України “Про споживче кредитування» та передбачена умовами договору, зазначена у паспорті споживчого кредиту. Встановлення такої комісії є правомірним, що відповідає судовій практиці.
Сторони у судове засідання не з»явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, доводами відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що кредитний договір був укладений та підписаний між сторонами в електронній формі, і такі дії сторін узгоджувалися з вимогами статей 6, 627 ЦК України, а також статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Оскільки відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, то з неї підлягає стягненню розмір отриманих кредитних коштів, а також передбачені договором відсотки.
Такі висновки суду є правильними, такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Обставини справи.
06 жовтня 2023 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №470512-КС-002 про надання кредиту, у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти кредитний договір, а ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) укласти Договір №470512-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання Акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2490.
06.10.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 470512-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписаний відповідачем ОСОБА_1 06.10.2023 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору UA-2490.
Підписанням договору відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що до укладення договору отримала від кредитодавця інформацію та документи, надання яких передбачені ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», паспорт споживчого кредиту, а також примірник Договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця (п. 7.3.1 Договору).
Згідно з п. 2.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у сумі 30000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Загальний розмір кредиту становить 30000 грн.; строк, на який надається кредит, становить 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000%, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15013259%, фіксована; комісія за надання кредиту становить 4500,00 грн.; строк дії договору: до 22.03.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 78000,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9168,16% (п.п. 2.3 - 2.9 Договору).
За умовами п. 3.2 договору, протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору в порядку описаному в договорі.
Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 договору, у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору.
Сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії Договору.
У п. 3.2.3 договору сторони погодили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
У випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. Сторони погодили, що кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті позичальника (п. 3.2.4 Договору).
Відповідно до п. 3.2.5 договору, скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах викладених в цьому договорі не є зміною істотних умов договору.
Сторони несуть відповідальність за порушення умов договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього договору (п. 6.1 Договору).
Також 06.10.2023 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-2490 підписала паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 30000 грн, строк кредитування 169 днів (24 тижні).
Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_1 , остання при зверненні до ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з метою надання кредиту вказала номер банківської картки для перерахування коштів № НОМЕР_1 .
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в листі №20.1.0.0.0/7-240920/46086 від 23.09.2024 повідомило, що картка № НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_1 .
Як вбачається із виписки про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 06.10.2023 по 22.03.2024, зараховано переказ коштів на карту № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , у розмірі 30000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №470512-КС-002 про надання кредиту, позичальник ОСОБА_1 на виконання договору здійснила часткову оплату на загальну суму 19529,51 грн, а саме : 20.10.2023 року - 6500 грн, з яких 5175, 6 грн зараховано на сплату відсотків, 1324, 4 грн - на сплату комісії; 06.11.2023 року - 6500 грн, з яких 4830, 56 грн зараховано на сплату відсотків, 1669, 44 грн - на сплату комісії; та 29.11.2023 року - 6500 грн, з яких 163, 28 грн. зараховано на сплату кредиту, 4860 грн. - на сплату відсотків, 1506, 16 грн - на сплату комісії.
Як вбачається з довідки про стан заборгованості за Договором №470512-КС-002 від 06.10.2024, станом 08.06.2024 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 103249,71 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 29836,72 грн., заборгованості по відсотках 73412,99 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладення між сторонами кредитного договору та виконання позивачем його умов, зокрема, надання відповідачці та отримання нею кредиту у сумі 30 000 грн підтверджується наявним у справі доказами та не заперечується відповідачкою.
Оскільки відповідачка не виконала належним чином умови договору, після 29.11.2023 року не вносила у передбачені договором строки необхідні суми коштів для погашення кредиту та сплати відсотків, станом на останній день кредитування (22.03.2024 року) виникла сума заборгованості 103 249, 71 грн., яка не сплачена відповідачкою станом на день ухвалення судового рішення, а тому суд прийшов до законного та обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення зазначеної суми на користь позивача.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного між сторонами договору, в тому числі і щодо розміру процентної ставки, та враховує внесені відповідачкою платежі.
Відповідачкою не надано власного розрахунку.
Колегія суддів погоджується з наявним у матеріалах справи розрахунком суми заборгованості та не вбачає підстав для зменшення цієї суми.
Доводи апеляційної скарги про те, що встановлений у договорі розмір відсотків за використання кредитних коштів є неспівмірно великим, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, розмір процентної ставки (стандартної та зниженої, умови їх застосування), строк кредитування (до 22.03.2023 року), порядок розрахунків, та всі інші істотні умови, передбачені законодавством України.
Відповідачка була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується її підписом в договорі.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Умови укладеного між сторонами кредитного договору не є нікчемними в силу положень ч.2 ст. 215 ЦК України.
Позовних вимог про визнання недійсним правочину чи окремих його умов ОСОБА_1 не заявляла.
Таким чином, відсутні підстави для зміни судового рішення в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та зменшення суми нарахованих позивачем відсотків за користування кредитним коштами.
Доводи апеляційної скарги про безпідставне нарахування позивачем комісії за надання кредиту апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Разом з тим, умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено одноразову комісію у фіксованій сумі 4500 грн за надання кредиту, а не за обслуговування - надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місць.
Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Таким чином, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати комісії за надання кредиту у розмірі 4500 грн, а також подальше зарахування сплачених відповідачкою коштів в рахунок сплати комісії, є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Скользнєвої Валерії Владиславівни - залишити без задоволення.
Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 31 березня 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Храпак Н.М.