Справа № 601/486/25Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П.
Провадження № 33/817/164/25 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
31 березня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
за участю ОСОБА_1 , адвоката Гурника В.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Гурника В.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2025 року,
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді сплати штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір.
Згідно з постановою суду, 12 січня 2025 року о 11:12 год. в с. Білокриниця по вул. Шевченка, 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Citroen С4 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі охорони здоров'я водій відмовився на відеокамеру. Від керування відсторонений. Своїми діями порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Гурник В.О. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2025 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАІІ.
Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не дотримався вимог закону щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посилається на те, що відеозаписи не підтверджують порушення ПДР або керування особи у стані сп'яніння.
Посилається на те, що ОСОБА_1 не доставлявся до медичного закладу, що спростовує зазначену в направленні інформацію.
Зазначає, що відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі повинні бути достовірні дані щодо правопорушення, однак у матеріалах справи містяться суперечливі факти щодо місця, часу, способу виявлення правопорушення та обставин складання протоколу.
Посилається на те, що поліцейські не дотримались процедури відсторонення від керування особи ТЗ.
Наголошує на тому, що суд проігнорував відеодокази, які свідчать про відсутність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 ..
Окрім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження оскільки вважає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є поважними, а саме хвороба адвоката.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та адвоката Гурника В.О., які підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 219071 від 12 січня 2025 року, відповідно до якого зафіксовано факт керування ОСОБА_1 12 січня 2025 року о 11:12 год. в с. Білокриниця по вул.Шевченка біля будинку 2 транспортним засобом марки Citroen С4 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі охорони здоров'я водій відмовився на відеокамеру. Від керування відсторонений. Своїми діями порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
З відеозапису камер поліцейських убачається, що під час патрулювання 12 січня 2025 року о 11:52 год. в с. Білокриниця по вулиці Шевченка, 2 Кременецького району Тернопільської області, поліцейськими виявлено транспортний засіб «Citroen С4» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б. ПДР, в зв'язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу.
Як стверджує відеозапис, одразу після оголошення причин зупинки ОСОБА_1 , останній сів у транспортний засіб та почав тікати від працівників поліції і на прохання зупинитись не реагував.
Відповідно до відеозапису після переслідування та виявлення його на території приватного домоволодіння, йому було повторено причину зупинки та у зв'язку з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде.
В матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 січня 2025 року.
Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що дана постанова є незаконною, винесеною з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст. 251, 252 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що відеозаписи не підтверджують порушення ПДР або керування у стані сп'яніння, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до відеозапису 12 січня 2025 року о 11:52 год. в с. Білокриниця по вулиці Шевченка,2 Кременецького району Тернопільської області, поліцейськими виявлено транспортний засіб «Citroen С4» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б. ПДР, в зв'язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу.
Щодо твердження апелянта, що він не перебував у стані сп'яніння є необґрунтованим, оскільки згідно із відеозаписом працівники поліції повідомили ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки чи у медичному закладі, проте останній своєю поведінкою не бажав пройти огляд та, в подальшому, від нього відмовився.
Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не доставлявся до медичного закладу, що спростовує зазначену в направленні інформацію, є безпідставними, оскільки, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 проходити огляд в закладі охорони здоров'я та на місці виявлення відмовився, тому і не був доставлений у відповідний медичний заклад.
Безпідставними є посилання на те, що у протоколі повинні бути достовірні дані щодо правопорушення, однак у матеріалах справи містяться суперечливі факти щодо місця, часу, способу виявлення правопорушення та обставин складання протоколу, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
Безпідставними є посилання на те, що поліцейські не дотримались процедури відсторонення від керування ТЗ, оскільки таке відсторонення відбулося у встановленому законом порядку.
Не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що суд проігнорував відеодокази, які свідчать про відсутність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , оскільки відповідно до відеофіксації у останнього були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації, про що йому повідомили.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Права та обов'язки ОСОБА_1 поліцейський роз'яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
За таких обставин, суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст.252 КУпАП дав їм належну правову оцінку.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст.33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає.
Щодо питання поновлення строку на апеляційне оскарження, то враховуючи, що апелянтом скаргу подано в межах строку на апеляційне оскарження постанови суду, в зв'язку з чим строки поновлення не потребують.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Гурника В.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя