Справа № 299/5727/24
Іменем України
31 березня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2024 року у складі судді Бак М.Д., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернуто позивачу.
Заперечуючи ухвалу суду, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 29.08.2024 позивачем на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 28.08.2024 було надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, де було зазначено, що всі надані докази, а саме виписки по рахунку; довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку; довідки про видані картки, є оригіналами та знаходяться у позивача. Вказує, що жодною нормою процесуального права не передбачено залишення позову без розгляду з підстав неподання позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки заявлення даного клопотання є правом Банку, а не його обов'язком.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 серпня 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимог, закріплених у пунктах 8, 9 частини третьої статті 175, частині третій статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: 1) не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів таких доказів, копії яких додано до заяви: виписки за договором № б/н за період 04.10.2011-23.07.2024 від 23.07.2024 року, виданої АТ КБ "ПриватБанк"; довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) від 23.07.2024 року № 0000003672996626, виданої АТ КБ "ПриватБанк"; довідки про кредитні картки, видані ОСОБА_1 за договором № б/н від 23.07.2024 року № 0000003672993002, виданої АТ КБ "ПриватБанк"; 2) відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 3) викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог ухвали, 29 серпня 2024 року представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Меркулова В.В. через систему «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Повертаючи позовну заяву суддя суду першої інстанції виходила з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в частині незазначення в ній відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів усіх доказів, копії яких додано до заяви, викладу клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, відтак позивач не усунув усі недоліки позовної заяви, залишеної без руху, у встановлений судом строк.
Однак, з таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).
Також ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії").
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказує, що позивачем не було усунуто недоліки в частині незазначення в ній відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів усіх доказів, копії яких додано до заяви, викладу клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що у поданій 29.08.2024 представником Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Меркуловою В.В. заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем зазначено наступне: «Стосовно зазначення щодо наявності у позивача або у іншої особи оригіналів наданих доказів, а саме: виписки по рахунку; довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку; довідки про видані картки, то всі зазначені документи є оригіналами та знаходяться у позивача, що і зазначено представником позивача у додатках».
Враховуючи вищенаведене, висновки суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви в частині незазначення в ній відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів усіх доказів, копії яких додано до заяви, є помилковими та спростовуються змістом, поданої позивачем заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Щодо висновків суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви в частині викладу клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача колегія суддів зазначає, що ніщо в ЦПК України не забороняє позивачу зазначити в позовній заяві клопотання про розгляд справи за його відсутності. Особа викладає позовну заяву, формулює її зміст на свій розсуд, зміст заяви повинен відповідати загальним вимогам, встановленим до неї ЦПК України, при цьому, позивач не може бути позбавлений права викласти в позовній заяві в розумних межах щодо змісту та обсягу певні клопотання, що стосуються розгляду і руху справи (розгляд справи за відсутності сторони, виклик і допит свідків тощо).
Так само сторона вправі подати клопотання окремим документом, зважаючи передусім на питання доцільності формулювання клопотання, яке може бути значним за обсягом, таке клопотання додається до позовної заяви (ст. 175 ч. 3 п. 8, ст. 177 ч. ч. 1, 3, ст. ст. 182, 183 ЦПК України).
Залишення позовної заяви без руху, а також її повернення, через те, що в самій позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача не відповідає ані букві, ані духу цивільного процесуального закону.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, вказаного не врахував і передчасно повернув позовну заяву позивачу, чим допустив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист, та обмежив доступ до правосуддя, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2024 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року.
Головуючий:
Судді: