Справа № 308/20003/24
28.03.2025 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., перевіривши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2025 року,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у межах санкції вказаної статті, а саме позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до постанови суду, - 05.12.2024 19:10:00 у м. Ужгород, вулиця Мирослава Скорика (Василя Сурикова) 4, водій керуючи автомобілем SKODa Fabia ДНЗ НОМЕР_1 скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на автомобіль VOLKSWAGEN ДНЗ НОМЕР_2 , що стояв, після чого залишив місце пригоди чим порушив п.2.10 а ПДР - Залишення водіями ТЗ, ін. учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил. Відповідальність передбачена: ст. 122-4 КУпАП.
На зазначену постанову судді Кіш М.Е. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у даній справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Одночасно просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, посилаючись на те, що розгляд справи був здійснений без участі ОСОБА_1 , а оскаржувана постанова була отримана - 19.03.2025.
Ретельно перевіривши доводи клопотання, матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження належить відмовити з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.
Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, як окремого суб'єкта права на апеляційне оскарження.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї законом.
При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова судді прийнята судом 21 січня 2025 року, відтак у даному випадку строк на апеляційне оскарження починає перебіг з 22 січня 2025 року і спливає 03 лютого 2025 року, позаяк 01 лютого 2025 року припадає на вихідний день.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 до суду першої інстанції 21 березня 2025 року (згідно штемпелю суду), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП.
У якості поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що розгляд справи був здійснений без участі ОСОБА_1 , а оскаржувана постанова була отримана ним лише 19.03.2025.
Проте, вказані обставини не можуть слугувати підставами для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 був достеменно обізнаний, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис, що він ознайомлений зі змістом протоколу. У справі також наявнадовідка (а.с. 16) про доставку повідомлення у додаток «Viber» на номер мобільного телефону, зазначеного ним у заяві від 05.12.2024 року (а.с. 7). Разом з тим, з оскаржуваної постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні приймав участь та надав пояснення по справі, у зв'язку з чим судом було оголошено перерву в судовому засіданні для надання ОСОБА_1 можливості надати підтверджуючі дані в частині наданих ним пояснень.
Вказані обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про наявність на стороні апелянта сукупності передумов, які вочевидь не створювали перепон для особи у реалізації права на захист, шляхом своєчасного подання апеляційної скарги.
Дата отримання копії судового рішення - не є тими обставинами, що змінюють порядок перебігу строку на апеляційне оскарження для ОСОБА_1 , а тому ці обставини не можуть бути визнані у якості поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вживав заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення до 03.02.2025 (в межах строку на апеляційне оскарження), проте мав перешкоди в його отриманні, матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до апеляційної скарги.
Отже, відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2025 року є день її проголошення, а не отримання її копії і будь-яких підстав вважати, що такий строк ОСОБА_1 пропущено з поважних причин - немає.
Апеляційний суд зауважує, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Сукупність указаних обставин свідчать про відсутність об'єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак і слугували підставами для задоволення клопотання.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов'язує з тим, чи обставини, внаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов'язані вони з дійсно істотними перешкодами/ труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду.
Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі апелянт не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
Враховуючи те, що у клопотанні не наведено жодних переконливих доказів та мотивів про поважність причин, які позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд доходить висновку, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення від 21.01.2025, у зв'язку з чим, відсутні підстави для поновлення такого строку.
На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується.
Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
Приймаючи рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 як особі, що її подала у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також бере до уваги: положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які би підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - повернути ОСОБА_1 , як особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага