Справа № 680/175/25
2-а/680/3/25
31 березня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Олійник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
10 березня 2025 року представник позивача - адвокат Соловей О.В. звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними дії інспектора взводу № 1 роти № 1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП у Хмельницькій області лейтенанта поліції Чупрія М.І. по винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення від 05 березня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП та скасувати постанову, провадження у справі закрити.
Зазначає, що відповідно до змісту спірної постанови ОСОБА_1 05 березня 2025 року в 22 годині 58 хвилин у с-щі Нова Ушиця по вул. Українська, 6, здійснив рух транспортним засобом з порушенням вимог стандартів ДСТУ 3649:2010, а саме відстань від краю протитуманної фари до краю автомобіля складала 55 сантиметрів, що перевищує 15 сантиметрів, чим порушив п.31.4.3 «а» Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Вважає постанову незаконною, оскільки на його автомобілі відсутні додаткові протитуманні фари. Встановлені попереду автомобіля стрічки ним не використовувалися, а будь-які докази, які б свідчили про приєднання до системи електропостачання транспортного засобу відсутні. Зазначає, що працівниками поліції не доведено, що встановленні на автомобілі стрічки (лінії) можуть віддавати будь-яке світло, а тому в розумінні ПДР вони не є зовнішніми світловими приладами.
Також вважає, що було порушено право на захист Гоїка О.А., оскільки поліцейським було відмовлено у задоволені його клопотання про отримання правової допомоги та відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції - Дідур І.І. надіслав до суду відзив в якому позов не визнав, вважав його безпідставним та необґрунтованим. В обґрунтування заперечень вказав, що поліцейський під час патрулювання 05 березня 2025 року о 23 год в селищі Нова Ушиця по вул. Українська, 6, виявив та зупинив транспортний засіб «Ssang Yong Rexton», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався з додатково встановленими світловими приладами (протитуманними фарами) з порушенням вимог ПДР та ДСТУ 3649:2010.
Далі на місці зупинки відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, водію роз'яснено норми статті 268 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. Зазначає, що працівник поліції в достатній мірі сприяв позивачу у реалізації його права на захист. Поліцейський надавав позивачу номер мобільного телефону безоплатної правової допомоги з метою його консультації, на що позивач відмовився, також ігнорував запитання поліцейського стосовно того, чи він буде телефонувати до адвоката, як і не просив додаткового часу для прибуття адвоката на місце події. Вказує, що відсутність захисника при складанні спірної постанови не порушує прав позивача, оскільки останній, у тому числі, наділений правом на оскарження спірної постанови в судовому порядку, що цілком узгоджується з положеннями КУпАП, практикою Європейського суду з прав людини.
Зазначає, що водія було притягнуто до відповідальності не за порушення правил користування (використання) зовнішніми освітлювальними приладами (розділ 19 ПДР), а за обладнання автомобіля (встановлення) зовнішніми освітлювальними приладами з невідповідністю вимогам, що прямо передбачено диспозицією ч.1 ст.121 КУпАП. Позивач порушив п.п.6.1.1 ДСТУ 3649:2010 та п.31.4.3 «а» ПДР, оскільки керував автомобілем з додатково встановленими зовнішніми світловими приладами, які не передбачені конструкцією ТЗ. Встановлені на ТЗ протитуманні фари на висоті менше 250 мм від поверхні дороги, вище фар ближнього світла, не симетрично до поздовжньої осі ТЗ і далі 400 мм від зовнішнього габариту ТЗ за шириною.
Також вказує, що сформована позовна вимога в частині визнання протиправними дій посадової особи, не може бути розглянута місцевим загальним судом, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначено вичерпний перелік повноважень місцевого суду за результатами розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
05 березня 2025 року поліцейський взводу 1 роти 1 батальйону ПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Чупрій М.І. виніс постанову серії БАВ №371595 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою ОСОБА_1 05 березня 2025 року о 22 год 58 хв в с-щі Нова Ушиця вул. Українська, 6, здійснював рух транспортним засобом «Rexton Ssang Yong» д.н.з. НОМЕР_1 з порушенням вимог та стандартів ДСТУ 3649:2010, а саме відстань від краю протитуманної фари до краю автомобіля складає 55 см, при дозволених 40 см, що перевищує на 15 см, чим порушив п. 31.4.3 «а» ПДР - за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (арк.спр.35).
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 підтверджується, що власником автомобіля марки «Ssang Yong», моделі «Rexton» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (арк. спр.6 на звороті-7).
Відеофайлами підтверджується, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Ssang Yong, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, після чого водію було повідомлено, що він керує транспортним засобом зі встановленими додатковими світловими приладами, а саме протитуманними фарами, на що ОСОБА_1 заперечив та вказав, що зазначені прилади є денними ходовими вогнями, однак вони не під'єднанні та він їх не використовує. Після чого в ході розгляду справи ОСОБА_1 роз'яснено його права, на вимогу ОСОБА_1 скористатись правовою допомогою працівник поліції надав останньому номер телефону центру надання безоплатної правової допомоги, однак ОСОБА_1 наполягав на перенесені розгляду справи на іншу дату. Після чого працівник поліції відмовив у задоволені клопотання та виніс постанову.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР), Кодексом України про адміністративні правопорушення, та ін.
Відповідно до п.1.3 та п.1.9 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Частиною першою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п 31.4.3 «а» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
У примітці до статті 31.4.3 ПДР вказано, що протитуманні фари повинні розміщуватися на висоті не менше 250 мм від поверхні дороги (але не вище фар ближнього світла) симетрично до поздовжньої осі транспортного засобу і не далі 400 мм від зовнішнього габариту за шириною.
Статтею 33 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (надалі -ДСТУ 3649:2010) визначені вимоги до технічного стану колісних транспортних засобів (далі -КТЗ).
Відповідно до п. 5.1 ДСТУ 3649:2010 технічний стан КТЗ повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника.
Пунктом 6.1 ДСТУ 3649:2010 встановлено вимоги до зовнішніх світлових приладів.
Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 ДСТУ 3649:2010 не дозволено змінювати розташування приладів зовнішніх світлових (далі ПЗС), їх демонтувати, встановлювати додаткові ПЗС, а також змінювати режим роботи ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ.
Доводи позивача про незаконність спірної постанови зводяться до того, що на його автомобілі відсутні додаткові протитуманні фари, а встановлені попереду автомобіля «стрічки», «лінії», не є зовнішніми світловими приладами та вони не під'єднані до системи електропостачання транспортного засобу.
Відповідно до частини першої статті 77, частини першої статті 78 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Позивач обставину додаткового встановлення зовнішніх світлових приладів на керованому ним автомобілі не заперечував, навпаки на відеозаписі у розмові з інспектором підтвердив, що він придбав автомобіль з уже додатково встановленими світловими приладами. При цьому факт використання чи невикористання цих зовнішніх світлових приладів, на що покликався позивач, не має правового значення, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за керування автомобілем з додатково встановленими зовнішніми світловими приладами, які не передбачені конструкцією транспортного засобу, а не за порушення правил користування (використання) зовнішніми освітлювальними приладами.
Отже, суд вважає цілком доведеним порушення ОСОБА_1 п. 31.4.3 «а» ПДР, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 ДСТУ 3649:2010.
Доводи позивача стосовно порушення його права на захист, суд відхиляє.
Згідно чинного законодавства до повноважень та обов'язків поліцейського патрульної поліції не входить надавати юридичний захист та забезпечувати адвокатом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Законодавством не визнана обов'язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов'язана з обов'язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Поліцейський, згідно із законодавством, лише ознайомлює особу з її правами, однак, виключно особа вирішує чи скористатися своїми правами і в який спосіб. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 1, 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Скорочене провадження у справі про зазначене адміністративне правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Санкція ч. 1 ст. 121 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Отже, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, тому подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Крім того, суд враховує ту обставину, що поліцейський сприяв ОСОБА_1 у можливості скористатись правничою допомогою та пропонував останньому скористатись послугами центру надання безоплатної правової допомоги.
Відтак, суд вважає, що доводи позивача щодо незаконності притягнення його до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Належних доказів, які підтверджували обґрунтованість позовних вимог та б спростовували докази надані відповідачем, позивач не надав.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд вважає, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до норм КУпАП, адміністративне стягнення накладено посадовою особою, яка має на це повноваження та в межах санкції ч. 1 ст. 121 КУпАП , в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, підстав для скасування постанови суд не встановив, а отже в позові до відповідача необхідно відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Розподіл судових витрат
В силу положень ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем слід покласти на останнього.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 77, 90, 139, 143, 246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у позові ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 слід покласти на останнього.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його складення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ - 40108646.
Суддя А. О. Олійник