Справа № 462/1705/25
27 березня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює у ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 26.02.2025 р. близько 19:00 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме: висловлювався нецензурною лайкою до гр. ОСОБА_3 та шарпав її за одяг, чинив психологічний тиск та поводив себе неадекватно, з метою явної неповаги до суспільства, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Також, про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова ОСОБА_1 був повідомлений під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
До матеріалів справи долучено заяву, у якій ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, просив суд розглядати справу без його участі.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , який про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
У відповідності до ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 688818, заявою ОСОБА_3 , рапортом поліцейського від 26.02.2025 оку, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_4 .
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, його вину доведено повністю.
У зв'язку із наведеним, враховуючи особу правопорушника та матеріали справи, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.23, 40-1, 173, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,00 /сто дев'ятнадцять/ гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.