ун. № 759/25198/24
пр. № 2/759/1516/25
31 березня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кириченко Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Позиція сторін у справі
у листопаді 2024 р. представник позивача звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №97270798000 від 11.01.2021 у розмірі 29507 грн 21 коп. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №97270798000 від 11.01.2021 згідно якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 24000 грн 00 коп. під процентну ставку у розмірі 55% річних. 25.01.2023 АТ «Укрсиббанк» на підставі договору факторингу №237 передав ТОВ «Верра Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і до ОСОБА_1 , на підставі чого новим кредитором у вказаних правовідносинах є ТОВ «Верра Фінанс» у якого виникло право вимоги по поверненню кредиту до відповідача, заборгованість у якої станом на 27.09.2024 становить 29507 грн 21 коп.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024, визначено головуючого суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 44-45).
Ухвалою судді від 02.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 47-48).
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї. Відзив на позовну заяву до суду не направила, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.
Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що 11.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Укрсиббанк» із анкетою-заявою на надання споживчого кредиту, згідно якої строк дії ліміту кредитування становить 24 місяці, сума кредитного ліміту 10000 грн 00 коп. (а.с. 8-11).
Так, згідно договору-анкети про відкриття та комплексне розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування від 11.01.2021 АТ «Укрсиббанк» відкрив ОСОБА_1 та обслуговує тарифний план «Картка з лімітом «Шопінг картка 55 grace», відкриває поточний рахунок у національній валюті України та встановлює ліміт кредитування у розмірі 10000 грн 00 коп. зі строком дії до 05.02.2023 та процентною ставкою на суму кредитної заборгованості 55% річних.
Відповідно до п. 2.6. Договору встановлена відповідальність відповідача, так у разі прострочення сплати відповідачем чергового платежу позивач має право вимагати сплати відповідачем комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу у розмірі до 500 грн 00 коп.
Крім цього, позивачем надано Правила (договірні умови) відкриття, використання і обслуговування поточних рахунків фізичних осіб у національній і іноземній валютах в АТ «Укрсиббанк» (зі змінами) згідно п. 1.1. дані правила встановлюють порядок відкриття, обслуговування, закриття поточних рахунків для власних потреб фізичних осіб, надання платіжних послуг та проведення інших операцій, а також порядок встановлення та зміни тарифів й інші питання, пов'язані з використанням поточних рахунків (а.с. 18-28).
Згідно п. 4.1. Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов?язань, передбачених кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Позивач має право вимагати від Позичальника додатково сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №97270798000 від 11.01.2021 заборгованість становить 29507 грн 21 коп. та складається із: заборгованість за основним боргом - 18809 грн 36 коп.; заборгованість за відсотками - 10506 грн 65 коп.; комісія - 191 грн 20 коп. (а.с. 37).
25.01.2023 між АТ «Укрсиббанк та ТОВ «Верра Фінанс» укладено договір факторингу №237, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» передав (відступив), а ТОВ «Верра Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 (а.с. 34-36).
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №237 від 25.01.2023 АТ «Укрсиббанк» передав право вимоги ТОВ «Верра Фінанс» по кредитному договору №97270798000 від 11.01.2021 де боржником виступає ОСОБА_1 , загальна сума боргу становить 29507 грн 21 коп. та складається із: заборгованість за основним боргом - 18809 грн 36 коп.; заборгованість за відсотками - 10506 грн 65 коп.; комісія - 191 грн 20 коп. (а.с. 39).
27.09.2024 ТОВ «Верра Фінанс» надіслав на адресу фактичного проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ) вимогу №1923 про погашення заборгованості за кредитним договором №97270798000 від 11.01.2021, яка становить 29507 грн 21 коп. та складається із: заборгованість за основним боргом - 18809 грн 36 коп.; заборгованість за відсотками - 10506 грн 65 коп.; комісія - 191 грн 20 коп. (а.с. 38).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ст.6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеними договорами, боржником за якими є відповідач.
Стороною відповідача наданий позивачем розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов'язань та сплати коштів в добровільному порядку.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином з врахуванням викладеного, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
V. Розподіл судових витрат
відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 16, 202, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 612, 625-629, 1046, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України; ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 137-141, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280, 352-355 ЦПК України, -
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» (код ЄДРПОУ 42633165) суму заборгованості у розмірі 29507 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сім) грн 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» (код ЄДРПОУ 42633165) судовий збір по справі у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Ул'яновська