СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3671/25
пр. № 2-др/759/63/25
31 березня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., без участі сторін, розглянувши заяву представника позивача - адвоката Кір'якова А.С. про ухвалення додаткового рішення, подану в межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
19 березня 2025 року представник позивача - адвокат Кір'яков А.С. за допомогою системи «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути із відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 942 гривні 50 копійок, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року відкрито провадження за заявою та призначено її розгляд без участі сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок та витрати на лікування, відновлення в сумі 15 475 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 35 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач скористався правом на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, направивши через представника 19 березня 2025 року до суду відповідну заяву, в якій просив стягнути із відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 942 гривні 50 копійок.
Зважаючи на викладене, строк для подачі заяви дотримано.
Крім того, у позовній заяві представник позивача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень, що складається з витрат на професійну правничу допомогу, що включає, зокрема складання та подача позовної заяви про відшкодування шкоди вартістю 8 000,00 (вісім тисяч) гривень, представництво інтересів клієнта в одному судовому засіданні (один судодень) вартістю 2 000,00 (дві тисячі) гривень, складання процесуальних документів в залежності від складності та витраченого часу.
Також, у поданому позові заявлено, що докази судових витрат будуть надані суду протягом п'яти днів після прийняття судового рішення.
В заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача - адвокат Кір'яков А.С. вказав, що витрати позивача на професійну правничу допомогу склали 9 500,00 грн., однак зважаючи на те, що відсоток задоволених вимог позивача становить 41,50 %, розмір витрат позивача пропорційно задоволених вимог становить 3 942,50 грн., які він і просить стягнути із відповідача на користь позивача.
Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд покласти витрати, пов'язані із професійною правничою допомогою на загальну суму 3 942,50 грн. на відповідача.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду було надано:
- ордер на надання правничої допомоги серії АН №1624167 від 12 лютого 2025 року з якого встановлено, що правом представляти ОСОБА_1, зокрема, у Святошинському районному суді м. Києва, наділений адвокат Кір'яков Артур Сергійович;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5283, видане на ім'я Кір'яков Артур Сергійович ;
- договір про надання правничої допомоги №10 від 10 січня 2025 року, що укладений між ОСОБА_1 (за згодою матері - ОСОБА_4 ) та адвокатом Кір'яковим Артуром Сергійовичем щодо надання правничої допомоги;
- додаткову угоду № 1 від 10 січня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №10 від 10 січня 2025 року, укладену між ОСОБА_1 (за згодою матері - ОСОБА_4 ) та адвокатом Кір'яковим Артуром Сергійовичем у відповідності до котрої: правнича допомога надається у наступному обсязі: складання та подача позовної заяви про відшкодування шкоди, що включає встановлення фактичних обставин справи; встановлення фактів які настали; встановлення коло доказів якими підтверджуються факти; збір доказів; опрацювання матеріалів справи №759/17519/24; оформлення додатків; роз'яснення Клієнту порядку звернення до суду, вимог до позовної заяви, порядок судового розгляду тощо. Розмір гонорару Адвоката за надання правничої допомоги в обсязі, передбаченому пп. 1.1 Додаткової угоди, становить 8 000,00 (вісім тисяч) гривень 00 копійок (п.п. 1, 2 Додаткової угоди №1);
- додаткову угоду № 2 від 11 березня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №10 від 10 січня 2025 року, укладену між ОСОБА_1 (за згодою матері - ОСОБА_4 ) та адвокатом Кір'яковим Артуром Сергійовичем у відповідності до котрої: правнича допомога надається у наступному обсязі: представництво інтересів Клієнта в одному судовому засіданні (один судодень). Розмір гонорару Адвоката за надання правничої допомоги в обсязі, передбаченому пп. 1.1 Додаткової угоди, становить 1 500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок (п.п. 1, 2 Додаткової угоди №1).
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.
Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 643/13728/16-ц (провадження № 61-436св18) в якій зазначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
П. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальний розмір позовних вимог складав 85 475 гривень 35 копійок.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок та витрати на лікування, відновлення в сумі 15 475 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 35 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Отже, розмір задоволених позовних вимог склав 35 475 гривень 35 копійок, що становить 41,50 % (35 475 гривень 35 копійок* 100 / 85 475 гривень 35 копійок) від розміру заявлених позовних вимог.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Враховуючи викладене, те, що позовну заяву задоволено частково, взявши до уваги розмір задоволених позовних вимог, враховуючи те, що від відповідача не надходило клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3 942 гривні 50 копійок (41,50 * 9 500 / 100), що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на викладене, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача - адвоката Кір'якова А.С. про ухвалення додаткового рішення, подану в межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 3 942 (три тисячі дев'ятсот сорок дві) гривні 50 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31 березня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко