СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3699/25
ун. № 759/19617/23
28 березня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Кара Олександра Олександрівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності,
У жовтні 2023 р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності.
Ухвалою від 16.10.2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 08.11.2023 року позивачу повернуто позовну заяву у зв'язку з тим, що недоліки не було усунуто.
Постановою Київського апеляційного суду від 17.02.2025 року ухвалу суду від 08.11.2023 року скасовано та направлено для продовження розгляду справи.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що не має доходу за минулий рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 12.08.2023р. Тому сума судового збору за подання позовної заяви перевищує 5 % відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.
Суд, не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки відсутні докази того, що позивач має скрутне матеріальне становище та не має систематичного заробітку, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач звернулася із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності при цьому не зазначила ціну позову.
Щодо ціни позову, суд звертає увагу на те, що визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 175 ЦПК України, якою, зокрема пунктом 2 частини 1 встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому у пункті 9 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
З огляду на те, що позовна заява не містить ціну позову та відсутні докази на підтвердження її розміру (звіт про оцінку майна), а відтак у суду відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про визнання права власності.
Відтак позивачу слід надати звіт про оцінку майна, який підтверджує дійсну вартість майна, з приводу якого у сторін виник спір та відповідно вказати ціну позову і сплатити судовий збір.
Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Долучені до позовної заяви документи не містять інформації про вартість квартири станом на дату звернення до суду з позовними вимогами .
Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України, та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позивач звернулася із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, витребування майна із чужого незаконного володіння, суд зазначає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру і одну вимогу майнового характеру (визнання права власності ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 95, 177, 185, 285 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Кара Олександра Олександрівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Петренко