СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун.№ 759/26754/24
пр. № 2-а/759/65/25
19 березня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
І. Зміст позовних вимог.
У грудні 2024 року позивач звернувся з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов мотивований тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1390 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 09 липня 2024 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 25 500,00 грн. за прострочення військово-облікових даних, а саме не приписався до ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 7 днів.
Також постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1390 від 09.07.2024 року позивача притягнуто до відповідальності за частиною 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ч.2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення йдеться про повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. До адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення Позивач не притягувався (в тому числі протягом року). Оскаржувана ж постанова не містить жодних відомостей про те, що Позивач вчинив зазначене правопорушення повторно. Просить позов задовольнити.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м Києва від 06 січня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1390 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 09 липня 2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 25 500,00 грн. за прострочення військово-облікових даних, а саме не приписався до ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом 7 днів.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексті - КУпАП)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Правовими положеннями ч. 2 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а саме: повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про військовий обов'язок і військову службу, а саме, у порушенні правил військового обліку, неявці на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасному поданні в обліковий орган відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також у порушенні порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах (формальний склад).
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
У відповідності до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 7 пункту 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (додаток 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів") передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку:
особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
Судом встановлено, що 09 липня 2024 року, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 прийнято оскаржувану постанову № 1390, якою на ОСОБА_1 накладено штраф за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, а саме: не приписався до ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 7 днів.
Отже, притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою від 09.07. .2024 відбувалося, у зв'язку з допущенням ОСОБА_1 прострочення військово-облікових даних.
Стаття 210 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Окрім того, вказаною нормою частини 2 статті 210 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Тобто, до позивача застосовано відповідальність за повторне вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті.
Однак, ані оскаржувана постанова, ані матеріали справи не містять будь-яких належних доказів про те, що позивач раніше піддавався адміністративному стягненню за частиною першою статті 210 КУпАП, що є обов'язковою умовою для застосування стягнення, передбаченого частиною другою вказаної статті.
Отже, складена відносно позивача оскаржувана постанова від 09.07.2024 про адміністративне правопорушення містить суттєві суперечності.
Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 порушень, викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували вину позивача, відповідно до ч.2 ст.210 КУпАП.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 09.07. 2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, за ч. 2 ст. 210 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та їх задоволення, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, згідно вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1390від 09.07.2024 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 25 500 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 09 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.О. Петренко