Справа № 758/4258/24
Провадження 2др/758/27/25
Категорія
28 березня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Оболонської Ю.С.,
за участю: представник позивача - адвоката Чухраєвої Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві без виклику учасників справи заяву представника повивача - адвоката Чухраєвої Н.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі№ 758/4258/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на оформлення паспортного документу для малолітньої дитини без згоди батька, -
До Подільського районного суду міста Києва надійшла заява представника повивача - адвоката Чухраєвої Н.С., щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на оформлення паспортного документу для малолітньої дитини без згоди батька, про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 14 000 грн, та сплата судового збору в розмірі 1 211,20 грн, а всього в розмірі 15 211,20 грн, які позивач поніс у зв'язку з розглядом його позовної заяви.
Заява обґрунтована тим, що 22.01.2025 року ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на оформлення паспортного документу для малолітньої дитини без згоди батька, проте в резолютивній частині рішення не вирішено питання про судові витрати.
Представником відповідача - адвокатом Пікулем Д.С., через підсистему «Електронний суд», подано заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. Мотивуючи тим, що стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 14 000,0 грн є завищеною сумую. У акті приймання-передачі наданих послуг штучно створений обсяг наданих послуг, оскільки п.п. 1-3 (додаткові завдання клієнта адвоката) охоплюється одним п. 1, тому що усі дії вчиняються під час підготови позовної заяви. Підготовка та направлення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про розгляду справи не є складною юридичною роботою (п.3,4). Послуги в п. 3 не відповідають критеріям дійсності. Справа про на надання дозволу на оформлення паспортного документа для малолітньої дитини без згоди батька є не складною. Відповідачка вважає, що сума, яка підлягає стягненню витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 1 000,0 грн.
Представник позивача в судовому засіданні, заяву підтримав, просив задовільнити в повному обсязі.
Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ст.270 ч.4 ЦПК України при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення сторони викликаються в разі необхідності. В зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути вищевказану заяву без виклику учасників справи, які не з'явилися.
Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22.01.2025 року позовні вимоги задоволено.
Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України,на оформлення та виготовлення паспорта громадянина Ізраїлю для малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі для подання біометричних даних, відбитків пальців та цифрових фотографій ОСОБА_3 у процедурі оформлення та виготовлення паспорта громадянина Ізраїлю, без згоди та присутності батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.
Однак, при ухваленні судового рішення, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме не стягнуто витрат на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійсненим ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №757/60277/18-ц.
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов'язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов'язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов'язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зазначає, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява №18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява №49684/99).
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 укладено з адвокатом Чухраєвою Н.С. договір про надання правової допомоги від 03.04.2024 року, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов'язання надати клієнту необхідну правову допомогу з метою захисту і представництва прав та законних інтересів замовника.
Крім того, долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію № 416 від 22.01.2025 р. на правничу допомогу та Акт та детальний опис виконаних робіт/надання послуг від 23.01.2025 р. підписаний сторонами Договору, згідно яких визначено вартість юридичних послуг запланованих та виконаних адвокатом на загальну суму 14 000,0 грн.
Так, ч.2 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно зі ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, з огляду на обсяг виконаних адвокатом Чухраєвою Н.С. робіт, складність справи, суд дійшов висновку, що сума гонорару в розмірі 14 000,0 грн є співмірною із складністю справи та ціною позову, а тому є наявність правових підстав до задоволення заяви.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати в розмірі 1 211,0 грн понесені позивачем у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву представника позивача - адвоката Чухраєвою Н.С. про ухвалення додаткового рішення суду задовільнити, ухвалити додаткове рішення в частині стягнення судових витрат по оплаті правничої допомоги в сумі 14 000,0 грн та судові витрати в розмірі 1 211,0 грн., а всього в розмірі 15 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 15, 81, 259, 263, 264, 265, 270 ЦПК України,
Заяву представника повивача - адвоката Чухраєвої Н.С. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 758/4258/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на оформлення паспортного документу для малолітньої дитини без згоди батька, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 14 000,0 грн. та судові витрати в розмірі 1 211,0 грн, а всього в розмірі 15 211,20 грн ( п'ятнадцять тисяч двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , НОМЕР_2 );
Суддя Н. М. Ларіонова