Справа №:755/4579/25
Провадження №: 1-кс/755/1006/25
"22" березня 2025 р.слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000978 від 20 березня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,
старша слідча СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_5 , у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 20.03.2025 20 години 11 хвилин, перебував за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, 24, де знайшов, тим самим незаконно придбав, без мети збуту, один зіп пакет з кристалічною речовиною, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
ОСОБА_5 підняв знайдений ним поліетиленовий зіп пакет з кристалічною речовиною та, роздивившись вміст, впевнився, що дійсно в ньому міститься особливого небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, тим самим вчинив незаконне придбання для подальшого власного вживання психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , помістив поліетиленовий зіп-пакет, з кристалічною речовиною, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP, до сумки чорного кольору, та став незаконно зберігати при собі, для власного вживання, без мети подальшого збуту.
20.03.2025 о 20 годині 12 хвилин, за адресою: м. Київ вул. Марганецька, 24, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У подальшому, в період часу з 21 години 10 хвилин до 21 години 15 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, 24, проведено особистий обшук ОСОБА_5 , під час якого вилучено поліетиленовий зіп-пакет з кристалічною речовиною, що містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 20,802 г, яку ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав при собі, для власного вживання без мети збуту.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, тобто у вчиненні незаконного придбання, зберігання психотропної речовини, без мети збуту, в особливо великих розмірах.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, перешкоджання проведення досудовому розслідуванню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, проживає разом з батьком за адресою реєстрації, свої процесуальні обов'язки не буде порушувати та з'являтиметься за викликом до слідчого, прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Пояснив, що втікати не збирається, буде виконувати свої процесуальні обов'язки. Потребує постійного прийому ліків від хронічних хвороб, які не отримує в СІЗО.
За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним фактом 20 березня 2025 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12025100040000978.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідча обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копій клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
20 березня 2025 року о 20 год 12 хв - ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
21 березня 2025 року - ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: рапортами від 20.03.2025; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; висновком експерта №СЕ-19/111-25/17344-НЗПРАП від 21.03.2025 за результатом проведеної експертизи матеріалів, речовин та виробів; та іншими матеріалами у сукупності.
Водночас, слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчої дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України- підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому інкримінується вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 8 років позбавлення волі.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, буде незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 вплинути на свідків, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, з метою затягування часу проведення досудового розслідування;
п. 5 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює та свої життєві потреби може задовольняти злочинним шляхом.
Слідча суддя критично ставиться до ризиків передбачених п. 4 та п. 5 ст. 177 КПК, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки дані вказівки є формальними та не підтверджуються жодними матеріалами, долученими до клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він неодружений, офіційно не працює, проживає у м. Києві, раніше не судимий.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Також при розгляді даного клопотання слідча суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02, щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Між тим клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру переховуватись та перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Доводи, які зазначені в клопотанні слідчої про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Слідча суддя звертає увагу на те, що долучені до клопотання докази підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, проте не свідчать про обґрунтованість ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
За наведених обставин, слідча суддя дійшла висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на підозрюваного процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 КПК України, електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри та може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. 176-178, 181, 183, 184, 194-196, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя
у задоволенні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженому прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування до 19 травня 2025 року включно.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, крім випадків необхідності звернення за медичною допомогою.
ОСОБА_5 повинно негайно бути звільнено з-під варти в залі суду та доставлено до місця проживання за адрес ою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 19 травня 2025 року включно, такі обов'язки:
не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
На період дії воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчої судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16 год 30 хв 24 березня 2025 року.
Слідча суддя: ОСОБА_1