Справа №:755/831/25
Провадження №: 2/755/2159/25
(заочне рішення)
"26" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Онопрійчук Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , залишити проживати з нею.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 19.08.2017 уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача. Останнім часом шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Спору про спільне майно немає.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2025 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали суду разом з копією позовної заяви відповідачем отримано не було, поштове повідомлення повернулось до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву у якій просила суд розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання, повторно, не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторони позивача та відповідача, та за згодою сторони позивача ухвалити заочне рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд доходить наступного.
Відповідно до положень ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 19.08.2017 у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 1987.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 36 та ст. 51 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти його немає.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, тому збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам спільної дитини, і позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Крім того, позивач просила суд малолітнього сина, ОСОБА_3 , залишити проживати з нею.
Так, під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Таких правових висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 15.01.2020 у справі № 200/952/18.
Ураховуючи, що матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, про що заявлено позивачем, втім позивачкою заявлено вимогу про залишення проживання спільного сина із нею після розірвання шлюбу, то у розрізі заявлених вимог в межах розгляду даної цивільної справи судом не вирішується питання про визначення місця проживання спільного малолітнього сина, судом вирішується лише питання про залишення проживання дитини з тим із батьків після розірвання шлюбу, з ким наразі дитина проживає, відтак суд доходить висновку про залишення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу між сторонами, проживати разом із матір'ю.
При цьому, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Роз'яснюю, що у разі виникнення спору щодо визначення місця проживання спільного сина, такий спір вирішується у порядку ч.1 ст. 161 СК України.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 114, 161 Сімейного кодексу України ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 209, 210, 223, 247, 263, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 19.08.2017 у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1987 - розірвати.
Залишити малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживати разом із матір'ю, ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: