Справа № 755/691/25
Провадження №: 3/755/742/25
"20" березня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта вища, неодруженої, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження, працюючої начальником управління АТ «Сенс Банк», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
3 грудня 2024 року, о 00-41 год., по вул. Харківське шосе, 12 у м. Києві, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Кіа» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку, зі згоди ОСОБА_1 , на місці за допомогою приладу аналізатор «Драгер Алкотестер 6820», тест № 4181, результат 1,62 %, в результаті таких дій ОСОБА_1 порушила пункт 2.9а Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що дійсно в той день випила один бокал «Проссеко» приблизно о 18-00 годині, і на той час коли вже сіла за кермо, пройшло більше 5 годин, тому прилад не міг показати таку кількість алкоголю, оскільки він уже вийшов з організму. В той вечір вона сіла за кермо, оскільки її про це попросила її подруга, яка відпочивала в кафе, а вдома на неї чекала дитина.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Ан І.М. подали письмові пояснення в яких зазначили, що вважають вказаний протокол незаконним та необґрунтованим, а провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з наступним: на відеозаписі з боді-камер відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. В матеріалах справи наявна постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 130 КУпАП, що виключає її повторне притягнення до відповідальності за цією ж самою статтею. ОСОБА_1 не роз'яснювались її права. В діях поліцейських наявна провокація. В матеріалах справи відсутня безперервна відеофіксація. Тобто, відсутність доказів перебування особи за кермом автомобіля, a також відсутність доказів виявлення стану сп'яніння особи, який передбачений чинними нормативними актами, є підставами для розумного сумніву в доведеності вини особи. Незважаючи на це, матеріали записів з боді камери поліцейського містять уривки запису, де ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 стоїть біля зупиненого автомобіля. Поліцейський веде комунікацію з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме - керування особою транспортним засобом у стані алкольного сп'яніння. У матеріалах справи відсутні записи, або інші докази, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 керувала вказаним автомобілем. До того ж, матеріали справи не містяться протоколу щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого статтею 130 КУпАП, що свідчить про відсутність офіційного підтвердження її стану сп'яніння. Відтак, відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом свідчить про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. До того ж, згідно з наданою суду постановою про накладення адміністративного стягнення серія ЕПР1 № 187415 від 03 грудня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, повторне провадження за цією ж нормою є неприпустимим. Водночас, з відеозапису з боді-камер поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не повідомлено її прав та не роз'яснено її право пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, у разі незгоди з оглядом на місці. Як вбачається з відеозапису з боді-камер, після проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейські задають питання: «чи згодні ви з результатами, чи будемо їхати до лікаря нарколога», на що ОСОБА_1 не надає жодної відповіді, натомість інший поліцейський вказує: «Там так само треба буде в трубочку дихати такий самий прилад». Після повторного запитання чи згодна ОСОБА_1 з результатами, вона відповідає: «Ну я не знаю згоден не згоден, я не знаю». Відтак, поліцейський навмисно не роз'яснив особі порядок проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, зокрема, те, що в медичному закладі буде проведено лабораторне дослідження, відібрано аналіз сечі тощо, чим порушив її право захист, процедуру проведення огляду, тим самим допустив упереджену поведінку під час розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 декілька разів дула в один й той Драгер, трубка на Драгері не була замінена після першого подиху і не дочекавшись згоди із проведеним оглядом почав складати протокол. Так, наведені вище роз'яснення працівників поліції можуть схилити водія до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто до вчинення правопорушення. Натомість за відсутності вказаних роз'яснень поведінка водія могла б бути іншою, зокрема, водій міг би погодитись пройти огляд на стан сп'яніння. Тобто саме вказані роз'яснення поліцейських призводять до вчинення правопорушення, тобто провокують водія вчинити правопорушення. Якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, містить уривки відеозаписів різної тривалості, його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Водночас, у матеріалах справи наявні різні уривки записів з боді-камер поліцейських. Підсумовуючи все вище викладене, слід дійти висновку, що протокол та долучені до нього докази не відповідають критеріям належності допустимості та достовірності, а відтак не може братися до уваги, як доказ винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Ан І.М., вивчивши матеріали адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306.
Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП, підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 187415 від 03 грудня 2024 року; результатом «Драгер Алкотестер 6820», тест № 4181, результат 1,62 %; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який містить підпис ОСОБА_1 , постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 №187414 від 03 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_2 , яка передала керування транспортним засобом водію ОСОБА_1 , яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння чим порушила пункт 2.9г Правил дорожнього руху України; відео з нагрудних камер працівників поліції № 767453, 473863.
Крім того, за результатом дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що відео розпочинається з того, що працівники поліції підходять до автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 та перевіряють документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які порушили комендантську годину. При цьому, а ні ОСОБА_1 , а ні ОСОБА_2 не заперечують того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом. Працівники поліції виявляють у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер Алкотестер 6820», на що остання відмовляється. Після чого, працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога, при цьому неодноразово запитуючи ОСОБА_1 погоджується вона чи відмовляється. Однак, ОСОБА_1 не реагує на слова працівників поліції. Лише згодом порадившись з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 погоджується пройти огляд за допомогою приладу «Драгер Алкотестер 6820». Після надання останній приладу, дує не правильно, тому працівники поліції пояснюючи як потрібно, просять подути повторно та «Драгер Алкотестер 6820» показує результат 1,62. Після чого, ОСОБА_2 повідомляє працівникам поліції, що ОСОБА_1 і вживала алкогольні напої, але вже пройшло багато часу та такого результату не може бути. Працівники поліції намагаються ознайомити ОСОБА_1 з її правами та роз'яснити, що на неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення, але остання постійно каже, що нічого не розуміє та намагається забрати документи наданні їй на ознайомлення. Працівник поліції надає на ознайомлення документи та роз'яснює ОСОБА_1 її права. З відео вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала факту вживання алкоголю та не заперечувала результатам «Драгер Алкотестер 6820». Крім того на відео зафіксовано, як ОСОБА_2 пояснює працівникам поліції, що ОСОБА_1 не можна позбавляти водійських прав, оскільки це саме вона попросила сісти за кермо ОСОБА_1 .
Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.
О бставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено та ОСОБА_1 та її захисником - адвокатом Ан І.М. не надано.
При цьому суд критично ставиться до трерджень ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Ан І.М. щодо відсутності доказів перебування особи за кермом автомобіля, та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що повністю спростовується наданим суду відео з нагрудної камери та наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 , яка не заперечувала факту керування транспортним засобом та того, що автомобіль під її керуванням було зупинено працівниками поліції під час комендантської години. Крім того, як вбачається з відео, ОСОБА_2 пояснювала працівникам поліції, що ОСОБА_1 вживала алкогольні напої, але в дуже маленькій кількості, при цьому це саме ОСОБА_2 попросила ОСОБА_1 сісти за кермо автомобіля, що було підтверджено в судовому засіданні ОСОБА_1 , яка зазначила, що за 5 годин до даної події випила келих "Проссеко".
Як вбачається з даних, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 , була достовірно обізнана про вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху, оскільки проходила теоретичні та практичні навчання для підготовки до складання екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здала ці екзамени та отримала відповідне посвідчення, тому її було достовірно відомо, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наведені вище докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своєму взаємозв'язку - достатності для доведеності вини водія ОСОБА_1 у порушенні ним приписів пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, що як наслідок тягне за собою відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що їй працівники поліції не дали можливості викласти свої зауваження у акті огляду та протоколі та забрали їх, то вони не відповідають дійсним обставинам. Як вбачається з відеозапису, працівники поліції роз'яснювали ОСОБА_1 право надати пояснення та надавали протокол, який остання підписала.
З приводу пояснень, наданих у судовому засіданні ОСОБА_1 , щодо незаконних дій працівників поліції, слід звернути увагу, що дії поліцейських можуть бути оскаржені заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду, зокрема, в адміністративному порядку, з наданням суду відповідних доказів, разом з цим зазначеним правом ОСОБА_1 не скористалась.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як роз'яснено в абзацах 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи диску з відеозаписом та наданих в судовому засіданні пояснень особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджено.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 , яка реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодилась нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк