Номер провадження 1-кп/754/672/25
Справа № 754/3107/25
Іменем України
31 березня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025100030000052 від 08.01.2025 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працює на посаді диспетчера автотранспорту у ТОВ «ЗЗВ «ДЕК», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 , представника потерпілого: адвоката ОСОБА_6 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 ,
в провадження Деснянського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12025100030000052 від 08.01.2025 року стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду по суті, вважаючи, що є підстави для повернення обвинувального акта. На обґрунтування зазначив, що на даний час сторона захисту має докази, які свідчать про необхідність зміни кваліфікації обвинувачення з ч. 2 ст. 286 КК України на ч. 1 зазначеної статті, оскільки тілесні ушкодження потерпілого є середньої тяжкості, а не тяжкими.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Потерпілий та його представник підтримав думку сторони захисту щодо повернення обвинувального акта, додавши, що на даний час обвинуваченим потерпілому повністю відшкодована шкода.
Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, оглянувши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до висновку про можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, за наступних підстав.
Так, дане кримінальне провадження підсудне Деснянському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, немає.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто він містить відомості, які передбачені пп. 1-9 цієї частини та при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону.
До обвинувального акта додані документи, передбачені нормою ч.4 ст.291 КПК України.
Реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст. 109 КПК України та містить відомості, передбачені ч. 2 цієї статті.
Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акта суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Аналіз положень ст. 314, 315 КПК України дає можливість суду зробити висновок, що основним завданням підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні є вирішення організаційно-розпорядчих питань, які пов'язані виключно з підготовкою справи до розгляду по суті з тією метою, щоб судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювався ефективно, оперативно та у відповідності до завдань кримінального провадження, що визначені у ст. 2 КПК України. Тобто, під час підготовчого судового засідання за винятком окремих випадків (надходження угоди у кримінальному провадженні або наявність чітко визначених підстав для закриття кримінального провадження) суд не має права досліджувати докази та на основі них встановлювати, підтверджувати чи спростовувати у будь-який спосіб обставини та факти, що викладені в обвинувальному акті, стосуються суті обвинувачення чи в будь-якій інший спосіб занурюватися у питання, які стосуються розгляду обвинувачення по суті.
Оцінка фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доказів та правової кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, здійснюються та вирішуються виключно на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.
Отже, під час підготовчого судового засідання суд у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства має зосереджуватися саме на вирішенні організаційно-розпорядчих питань, які стосуються створення, забезпечення всіх належних умов для проведення ефективного, оперативного, своєчасного та справедливого судового розгляду обвинувачення по суті у відповідності до завдань кримінального провадження.
Таким чином, у підготовчому судовому засіданні суд позбавлений можливості дослідження доказів сторони захисту, які стосуються фактичних обставин та правової кваліфікації діяння.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК - Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
У ст. 291 КПК України встановлюються такі вимоги щодо обвинувального акта - обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Зазначена стаття також містить вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що одним з організаційно-розпорядчих питань, що вирішуються судом під час підготовчого судового засідання при визначені можливості призначення обвинувального акта до судового розгляду, є питання відповідності обвинувального акта вимогам кримінального процесуального законодавства. При цьому, оскільки вимоги до обвинувального акта встановлюються лише положеннями ст. 291 КПК України, то суд під час підготовчого судового засідання здійснює перевірку обвинувального акта на предмет відповідності тільки цій статті.
На додаток до цього суд звертає увагу на ті обставини, що підстави для повернення обвинувального акта не можуть тлумачитися та застосовуватися з надмірним формалізмом, оскільки останній може призвести не тільки до безпідставного повернення обвинувального акта, але і до затягування кримінального провадження, що також є неприпустимим для прав та інтересів обвинуваченого.
З огляду на зазначене, суд робить висновок, що оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов'язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК України. Така правова позиція також міститься у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 520/8135/15-к.
Таким чином суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала беззаперечною підставою для його повернення прокурору.
Отже підстав для повернення обвинувального акта прокурору, відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, - немає.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження №12025100030000052 від 08.01.2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
Кримінальне провадження №12025100030000052 від 08.01.2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва на 08.04.2025 року на 14 год. 00 хв.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, представника потерпілого.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1