Рішення
Іменем України
Справа № 712/1723/25
Провадження № 2а/712/83/25
31 березня 2025 року Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:
головуючого судді Марцішевської О.М.,
при секретарі Ткаченко А.П.
позивач ОСОБА_1
представник позивача адвокат Тараненко М.О.
представник відповідача Юрченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
11 лютого 2025 року до суду надійшов позов адвоката Тараненка М.О. в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 19.11.2024 року № 2275/М/2024 у справі про адміністративне правопорушення, яке накладено на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 16.11.2024 р. позивач був затриманий та протиправно утримувався посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом доби, з даного приводу направлені звернення до правоохоронних органів. 23.01.2025 р. позивач отримав повідомлення у банківському застосунку про арешт його коштів на підставі постанови державного виконавця при примусовому виконанні постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.11.2024 р. № 2275/М/2024.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, позивач дізнався, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.11.2024 р. № 2275/М/2024 він притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. У постанові зазначено, що 17.11.2024 р. відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП в зв'язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розгляд справи відбувся 19.11.2024 р. у відсутність позивача. Вказану постанову вважає протиправною, оскільки позивачу не був вручений протокол про адміністративне правопорушення та про час та місце розгляду справи він не був повідомлений. Також відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за відсутності будь-яких доказів.
Одночасно з позовом позивач подав клопотання про поновлення строку для оскарження постанови, в обґрунтування клопотання вказує, що до 28.01.2025 р. позивач не отримував спірну постанову, тому просить вважати пропуск строку звернення до суду з даним позовом таким, що пропущений із поважних причин та поновити строк звернення до суду.
14 лютого 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
26 лютого 2025 року представником відповідача скеровано до суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування заперечень по суті позову вказує, що перевіркою було встановлено, що позивачу було видано військовий квиток від 03.09.2018р. серія НОМЕР_1 . У зв'язку з відмовою пред'являти військово-обліковий документ щодо позивача складено протокол. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП склала уповноважена посадова особа ст.солдат ОСОБА_2 згідно вимог ст.254 КУпАП. При складанні протоколу позивач був присутній, однак пояснення надавати відмовився, до протоколу не долучив доказів наявності 17.11.2024 р. військово-облікового документа та пред'явлення його уповноваженій особі, протокол отримувати відмовився. При свідках йому було повідомлено, що розгляд справи відбудеться 19.11.2024р.
По суті клопотання про поновлення строку звернення до суду вказує, що спірна постанова 09.12.2024 р. була направлена позивачу рекомендованим листом, однак позивач її не отримав і тому вона повернулась як не отримана до ІНФОРМАЦІЯ_2 25.12.2024р. У зв'язку з тим, що позивач подав адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_2 після 25.12.2024р. з пропуском строку на оскарження відповідно до ст.289 КУпАП, поважних причин пропуску строку позивач не навів, оскільки був повідомлений про розгляд справи, результатом розгляду не цікавився, постанову на пошті не отримав, тому просить залишити позов без розгляду відповідно до ч.3 ст.123 КАС України.
03 березня 2025 року ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Тараненка Мирослава Олександровича про поновлення позивачу ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву залишено без руху.
04 березня 2025 року представник позивача адвокат Тараненко М.О. скерував до суду заяву про усунення недоліків.
04 березня 2025 року представник позивача адвокат Тараненко М.О. скерував до суду заяву про виклик свідків, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4
27 лютого 2025 року ухвалою суду заяву представника позивача адвоката Тараненка Мирослава Олександровича про виклик свідків задоволено. В судове засідання викликано в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 . Попереджено свідків про кримінальну відповідальність за статтею 384 КК України за завідомо неправдиві показання та статтею 385 КК України за відмову від давання показань на вимогу суду, одночасно роз'яснивши, що згідно статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом. Визнано обов'язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_1 , роз'яснивши, що відповідно до ст.44 КАС України учасник справи зобов'язаний з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
31 березня 2025 року задоволено заяву представника позивача адвоката Тараненка Мирослава Олександровича про участь позивача в судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку «Захищений відеоконференцзв'язок з судом (ВКЗ)».
31 березня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов заяву та просили просили його задоволити. Позивач пояснив, що 16 листопада 2024 року був зупинений представниками поліції та ТЦК, яким пред'явив за вимогою документ, що посвідчує його особу, сформований у додатку «Дія». В подальшому його доставили до ТЦК, де він перебував до 17.11.2024р. Будь-яких документів при ньому не складали, вимоги пред'явити військово-обліковий документ не висловлювали. Після арешту рахунку позивач дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності. В березні 2025 року виїхав за кордон. Представник позивача вказував на порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки йому не були роз'яснені права, не було забезпечено можливість отримати правничу допомогу.
Представник відповідача по позовних вимог заперечив та просив відмовити за необгрунтованістю. Пояснив, що 16 листопада 2024 року позивач був зупинений представниками поліції та ТЦК. В приміщенні ТЦК під час уточнення даних з'ясувалось, що позивач не має при собі військово-облікового документа, що є порушенням законодавства про мобілізацію і в зв'язку з цим відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, який позивач при свідках відмовився отримати. На розгляд справи позивач не з'явився, хоча і був повідомлений. З Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів був отриманий витяг щодо позивача, який не містив даних про його медичний огляд, тому не була застосована примітка до ст. 210-1 КУпАП. Спірна постанова була надіслана позивачу у грудні 2024 року, коли з'явилось фінансування, однак останній її не отримав. Фіксація пред'явлення вимоги надати військово-обліковий документ на момент оскарження позивачем постанови з пропуском строку була знищена за закінченням терміну зберігання. Вважав, що позивач свідомо вчинив дії по затягуванню оскарження постанови, оскільки про розгляд справи був повідомлений. На даний час позивач перетнув державний кордон у незаконний спосіб. Також пояснив, що свідок ОСОБА_5 на даний час не має можливості з'явитись до суду в зв'язку з службовою необхідністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що позивачу було видано військовий квиток від 03.09.2018р. серія НОМЕР_1 . 05.07.2018р. медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був визнаний придатним до військової служби.
17 листопада 2024 року складено протокол № 2275/М/2024 про адміністративне правопорушення. Суть адміністративного правопорушення : 17 листопада 2024 року о 18:45 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючий АДРЕСА_1 , місце роботи ФОП -самозайнятий (ІТ), РНОКПП НОМЕР_2 не має при собі військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначений на 19.11.2024 року о 10 год. 45 хв.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка співробітник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 дав покази про те, що в приміщенні ТЦК під час уточнення даних з'ясувалось, що позивач не має при собі військово-облікового документа і в зв'язку з цим відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, який позивач при свідках відмовився отримати. При складанні протоколу позивач був присутній, однак пояснення надавати відмовився, протокол отримувати відмовився. При свідках йому було роз'яснено права та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 19.11.2024р.
Постановою № 2755/М/2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.11.2024 року на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з вказаною постановою адміністративне правопорушення полягало в тому, що 17 листопада 2024 року відносно громадянина позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням вимоги ч. 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовчу та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ із змінами та абз. 3 п.п.10-1 п.1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 р.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до приписів частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Факт не пред'явлення позивачем 17.11.2024р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-облікового документа підтверджується показами свідка ОСОБА_3 , допитаного за клопотання представника позивача.
Суд оцінює покази свідка в сукупності з іншими зібраними по справі доказами.
Зокрема, суд враховує, що у протоколі про адміністративне правоопрушення (а.с.27 т.1) зазначені персональні дані позивача, які повністю збігаються із зазначеними даними у позовній заяві, а саме ПІП, РНОКПП, місце проживання, номеру телефону. Також у протоколі вказано місце роботи позивача ФОП -самозайнятий (ІТ) і правильність цих даних підтверджена позивачем в судовому засіданні.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані позивача були використані відповідачем неправомірно для складання протоколу до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач правоохоронних органів із відповідною заявою щодо незаконного використання його персональних даних не звертався.
Суд також враховує, що відповідачем надіслана позивачу копія спірної постанови, яка відповідно до трекінгу відтеження на сайті ДП «Укрпошта» була повернута через неотримання позивачем упродовж терміну зберігання, після чого останній звернувся до суду з даним позовом після спливу терміну зберігання фото- і відеофіксації процесу перевірки документів.
Згідно примітки до ст. 210-1 КУпАП, її положення не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
З наданого відповідачем витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ( а.с.28 т.1) підтверджено,що відомості щодо позивача у вказаному реєстрі не містять даних про його медичний огляд, тому відповідачем правомірно не була застосована примітка до ст. 210-1 КУпАП.
За таких обставин справи відповідач наданими суду доказами в сукупності довів правомірності притягнення скаржника до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що є підставою для відмови у скасуванні спірної постанови.
Доводи представника відповідача про порушення під час прийняття спірної постанови встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності суд вважає такими, що не обгрунтовують позовні вимоги, оскільки в ході реалізації права на оскарження до суду спірної постанови позивач був забезпечений правничою допомогою адвоката, отже мав можливість ефективно реалізувати процесуальні права.
Керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2275/М/2024 за справою про адміністративне правопорушення від 19.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Дата складення повного тексту рішення 31 березня 2025 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )