Справа № 510/237/25
Провадження № 1-кп/510/317/25
26.03.25 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілої юридичної особи - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рені Одеської області, клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березівка Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, ФОП ОСОБА_4 , не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
13.02.2025 р. до Ренійського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162150000352 від 08.03.2024 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинено у великих розмірах, в умовах воєнного стану, та ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Ухвалою слідчого суді Ізмаїльського міськрайонного суду від 04.02.2025 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання з 22:00 години до 06.00 години наступного дня, строком до 30.03.2025 року.
Враховуючи те, що строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчується 30.03.2025 р., а ступінь суспільної небезпеки обвинуваченого не зменшився, а також є вагомі ризики того, що після спливу терміну застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_4 , почне переховуватись від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Крім того, існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, тому прокурор звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів, з покладенням на нього ряду обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись за межі Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, наполягав на його задоволенні.
Обвинувачений та його захисник просили застосувати до обвинуваченого особисте зобов'язання.
Представник потерпілої юридичної особи - ОСОБА_6 , залишив розгляд клопотання на розсуд суду.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали справи, суддя дійшов до висновку про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У ст. 177 КПК України зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суспільству. На підставі цього, суд вважає за можливим висловити припущення щодо існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: допитами свідків, протоколами огляду місця подій, висновками експертів, речовими доказами та комплексом інших зібраних доказів в їх сукупності.
Таким чином, з урахуванням позиції прокурора, позиції обвинуваченого та його захисника, суд приходить висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту, в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня, а також покласти на обвинуваченого ряд обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
На думку суду, такий запобіжний захід буде забезпечувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 186, 187, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду в період з 22.00 годин до 06.00 годин наступного дня, строком на 60 днів.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись за межі Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора або суду;
повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали рахувати з моменту її винесення, тобто з 26.03.2025 р. з 12 год. 00 хв. по 24.05.2025 р. до 12 год. 00 хв.
Апеляційна скарга на ухвали судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1