ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
24 березня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Русєвої А.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тищука В.В.,
захисника - Артьомової Т.К.,
представника потерпілого - адвоката Сафронюка П.В.
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.12.2024 року о 19:35 год. рухаючись за адресою: у м. Одеса, пров. Газовий, 4А, керуючи автомобілем «OPEL ASTRA», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не переконався в безпеці свого маневру при зміні напрямку руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що дійсно у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення дату та час, він рухався на своєму автомобілі за адресою: у м. Одеса, пров. Газовий, 4А, де організовано односторонній рух автомобілів, але, хоча дорога не має дорожньої розмітки, ширина дороги дозволяє рухатись двом автомобілям в одному напрямку. На цій дорозі розташовано багато люків, які утворюють ями на дорозі і, в цей час один з них він вирішив об'їхати лівим колесом, щоб проїздом цієї перешкоди не пошкодити свій автомобіль. Під час здійснення цього маневру неочікувано для нього сталось зіткнення автомобіля «MERCEDES» з задньою частиною автомобіля під його керуванням, від чого його автомобіль розвернуло і відкинуло на поворот. На його переконання другий учасник ДТП рухався з дуже великою швидкістю, оскільки здійснюючи свій маневр він його позаду не бачив, він з'явився неочікувано. Про це він говорив поліцейським і не погоджувався зі схемою ДТП, але поліцейський йому сказав, що на його переконання ПДР порушив саме ОСОБА_1 . Він також переконаний, що саме другий учасник ДТП, побачивши, що він об'їжджає яму, мав вжити заходів шляхом гальмування задля запобігання зіткнення. За його переконанням дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини ОСОБА_2 , оскільки останній рухався з перевищенням дозволеної у населеному пункті швидкості руху, тому винним у ДТП є саме ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник іншого учасника ДТП ОСОБА_2 - адвокат Сафронюк П.В. пояснив суду, що його клієнт рухався з дотриманням ПДР, його пояснення, додані до справи, а також інші матеріали справи це підтверджують. Притягуваний здійснюючи маневр зі зміни напрямку руху, мав в будь-якому разі дотримуватись положень п.10.1 ПДР, а його твердження про перевищення ОСОБА_2 дозволеної у населеному пункті швидкості руху, є необґрунтованими і нічим не підтверджуються і, свідчать лише про переслідування мети уникнути відповідальності за скоєне.
Заслухавши притягуваного, його захисника, представника потерпілого, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №207488 від 28.12.2024 р., підтверджується схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2024 р., поясненнями самого ОСОБА_1 даними ним у судовому засіданні, так і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , даними ним під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, ОСОБА_1 підтвердив в суді, що у вказані в протоколі дату, час та місці рухався по дорозі з одностороннім рухом, ширина якої дозволяє рухатись двом автомобілям в одному напрямку. Рухаючись по цій дорозі, він виявив перешкоду для безпечного руху його автомобіля, а саме люк із заглибленням у дорогу і вирішив його об'їхати, здійснивши маневр об'їзду зліва. І, під час здійснення цього маневру сталось зіткнення його автомобіля та автомобілем ОСОБА_2 , який рухався позаду та який на його переконання рухався на великій швидкості, що завадило уникнути зіткнення.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , 28.12.2024 року о 19:35 год. він рухався за адресою: у м. Одеса, пров. Газовий, 4А, керуючи автомобілем «MERCEDES», державний номерний знак НОМЕР_2 зі швидкістю 50 км/год у крайній лівій полосі прямо, в цей час водій автомобіля «OPEL ASTRA», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в правій смузі в попутному напрямку, здійснив різкий маневр вліво на вул. Одарія, не увімкнувши відповідний показчик повороту, внаслідок чого сталось зіткненні їх автомобілів.
Пояснення учасників співпадають із даними, відображеними в схемі ДТП, на якій зафіксовані всі необхідні елементи і механічні пошкодження автомобілів. Також суд відзначає, що схема ДТП підписана обома учасниками, а також особою яка її склала і не містить будь-яких заперечень або зауважень щодо відомостей зазначених у ній.
Зіставлення фактичних обставин, відображених у протоколі відносно ОСОБА_1 , а також зібраних у справі доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення, свідчать про те, що ДТП сталося за участю двох водіїв транспортних засобів. За переконанням суду для правильного застосування норми закону про адміністративну відповідальність у такому випадку особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен з водіїв.
На таку особливість у правозастосуванні вказує Пленум ВС у постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14. У п.7 цієї постанови роз'яснено, що у випадках, коли передбачені ст.286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими доказами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП, пояснень учасників цієї дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При цьому, суд зазначає, що небезпека для руху може бути створена як правомірними, так і неправомірними діями інших водіїв, але за переконанням суду в розумінні ПДР, якщо один учасник дорожнього руху порушує правила, інший учасник зобов'язаний виконати вимоги ПДР України, зокрема, в даному конкретному випадку п. 10.1 ПДР.
Також, слід звернути увагу на те, що розташування транспортних засобів на дорозі унормовано Розділом 11 Правил дорожнього руху України.
Відповідно по п.11.1 ПДР кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Поясненнями учасників ДТП, а також матеріалами справи підтверджено, що на ділянці дороги, на якій сталась ДТП організовано односторонній рух, на ній відсутня дорожня розмітка, яка визначає кількість смуг для руху автомобілів в одному напрямку, але ширина проїзної частини дозволяє безпечно рухатись по ній двом транспортним засобам в одному напрямку.
З урахуванням викладеного, суд констатує, що якщо ОСОБА_2 і рухався з перевищенням швидкості руху, встановленої у населеному пункті тобто з недотриманням положень Правил дорожнього руху, про що стверджував ОСОБА_1 , інший учасник - ОСОБА_1 , який в той момент вирішив об'їхати перешкоду у виді люку із заглибленням, здійснивши маневр ліворуч, виїхавши на ліву смугу руху, по якій рухався ОСОБА_2 , змінивши при цьому напрямок руху автомобіля під його керуванням, дотримуючись п.10.1 ПДР мав переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (в даному випадку ОСОБА_2 ).
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 10.1 ПДР України, який передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при зміні напрямку руху, здійснюючи маневр об'їзду перешкоди у виді люку із заглибленням, не впевнився в безпечності свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по крайній лівій смузі руху, на яку виїхав ОСОБА_1 , в результаті чого сталося зіткнення автомобілів, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Крім того, суд враховує те, що відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Таким чином, кожний учасник дорожнього руху має дотримуватися Правил дорожнього руху і може розраховувати на дотримання цих Правил будь-якою іншою особою, яка бере участь у русі. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що рухаючись на автомобілі ОСОБА_2 у відповідності до вимог п. 1.4 ПДР України мав право розраховувати на те, що інші учасники, виконують ці Правила, у тому числі й другий учасник ДТП ОСОБА_1 , який в свою чергу, як було встановлено судом, здійснюючи зміну напрямку руху, не переконався в безпечності свого маневру, щоб не створювати небезпеки для інших учасників дорожнього руху, яким став транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 .
Таким чином встановлені судом обставини та досліджені докази, їх належна оцінка в сукупності, дають можливість прийти однозначного висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами, суд вважає необґрунтованою позицію ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення та вину у ДТП ОСОБА_2 , оскільки така його позиція була спростована дослідженими судом доказами. Таку позицію ОСОБА_1 суд розцінює як його намір уникнути відповідальності за вчинене.
Судом також не приймаються до уваги надані ОСОБА_1 в підтвердження своєї невинуватості фотознімки, на яких відображені механічні пошкодження автомобілів, ділянка дороги, на якій сталась ДТП, оскільки суд не вправі робити висновки з питань, які потребують спеціальних знань, а клопотань про призначення судової експертизи від учасників судового провадження не надходило.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Крім того, судом враховується, що ОСОБА_1 згідно матеріалів провадження до адміністративної відповідальності притягується вперше, дорожньо-транспортна пригода, яка сталася з вини ОСОБА_1 не потягла тяжких наслідків, та інший учасник ДТП ОСОБА_2 не заявляв суду про наявність у нього будь-яких претензій до ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу та не вбачає підстав для застосування у даному випадку більш суворого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/471/25
Номер провадження №3/522/430/25
Головуючий суддя - Русєва А.С.